14 березня зареєстровано Законопроект № 7160 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким пропонується дещо звузити гарантовані права працівників під час воєнного стану. Законопроект приймається і діє виключно на період військового стану.
Давайте розберемо, що пропонує Законопроект № 7160:
Кого та коли торкнуться зміни
Зміни будуть стосуватися усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, які мають трудові відносини, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Проте не вказано працівників, які працюють на ФОП, що позбавляє їх права скористатися особливими умовами праці під час воєнного стану.
Зміни будуть діяти під час воєнного стану.
Указом Президента "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 26 березня строком на 30 діб, тобто до 25 квітня 2022 року.
Як спростили укладення трудових договорів на період дії воєнного стану:
- роботодавець і працівник за згодою визначають форму трудового договору: усна або письмова.
Тобто обов’язковості укладення письмових трудових договорів, перелік яких визначено ст. 24 КЗпП на час воєнного стану, скасовано. Наприклад, контракт з керівниками підприємств, освітніх закладів, держслужбовцями, іноземцями тощо, письмово може не укладатися. У такому випадку працівник і роботодавець керуються загальними нормами КЗпП та цього Законопроекту;
- випробування при прийнятті на роботу може встановлюватися для всіх осіб без обмежень, встановлених ч. 3 ст. 26 КЗпП.
Але не забуваємо про строк випробування, не більше 3 місяців, про що вказуємо в наказі про прийняття на посаду працівника;
- можливість укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Це забезпечить оперативне залучення нових працівників на місця тих, хто фактично відсутній внаслідок евакуації в іншу місцевість, перебування у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома.
Особливості переведення та зміни істотних умов праці на період дії воєнного стану
Роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу без його згоди за таких умов:
якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я;
у місцевість, де немає активних бойових дій;
лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей;
з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою ніж середній заробіток за попередньою роботою;
без двомісячного попередження працівника, тобто норми статті 32 КЗпП не застосовуються.
Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника на період дії воєнного стану
Працівник має право звільнитися за власним бажанням «за один день», не чекаючи два тижні.
І раніше у працівника була така можливість швидкого звільнення за наявності поважних причин, визначених ст. 38 КЗпП, зокрема, з інших поважних причин.
Законопроектом додано по суті ще одну поважну причину — ведення бойових дій в районі, де розташоване підприємство, та загроза для життя і здоров’я працівника.
Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на період дії воєнного стану
Роботодавець має право звільнити працівника у зв’язку з ліквідацією підприємства, викликаною знищенням у результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей чи майна підприємства.
Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Але, на мою думку, цей процес є складним, оскільки ліквідація підприємства можлива за рішенням засновників, яких може не бути в Україні або вони загинули, або за рішенням суду, що, як відомо, довга процедура.
Працівника можуть звільнити під час лікарняного або відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Виняток становить перебування працівника у відпустці у зв’язку вагітністю та пологами та відпустці для догляду за дитиною.
Тобто на період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП не застосовуються. Хоча така позиція вже неодноразово висловлювалася Верховним Судом.
Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку
Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень, що є значно більше ніж встановлено ст. 50 КЗпП (40 годин). А скорочена тривалість робочого часу – 50 годин.
Роботодавець може в односторонньому порядку змінити час початку та закінчення роботи. Встановити шестиденний робочий тиждень за погодженням військового командування разом з військовими адміністраціями.
Такі зміни можуть відбуватися без попереднього попередження за два місяці.
Робота в нічний час та важка робота
Робота в нічний час буде відбуватися без скорочення тривалості на одну годину.
Працівники, які мають дітей, можуть залучатися до роботи зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також підземних робіт, нічних і надурочних, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження за їх згодою.
Винятки становлять вагітні жінки і жінки, які вигодовують дитину віком до одного року.
Призупинення дії трудового договору та виплати заробітної плати
Хочуть дозволити роботодавцям призупинити виплату заробітної плати у разі неможливості її виплати через воєнні дії.
Також роботодавець може призупинити дію трудового договору, тобто не надавати роботи, а працівник не виконуватиме її. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Проте не зрозуміло, як буде відбуватися ця процедура і хто буде контролювати «недобросовісних роботодавців», які таким чином позбудуться «непотрібних працівників».
Ця норма дасть зелене світло всім роботодавцям не виплачувати працівникам заробітну плату. Тому, на мою думку, ця норма потребує доопрацювання, як і весь законопроект повністю.
Що з відпустками на період воєнного стану
Зменшено строк щорічних відпусток для тих, хто мав більшу кількість днів відпустки. Тривалість щорічної основної відпустки для всіх — 24 календарні дні.
Роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток. Виняток буде становити лише відпустка у зв’язку вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною.
Зате на прохання працівника може надаватися відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку.
Разом з тим Комітет з трудового права Національної асоціації адвокатів України вважає за необхідне наголосити, що в Україні конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці (далі – МОП) є працюючим інструментом, який зобов’язує приводити національне законодавство у відповідність до стандартів МОП, адже Україна є членом МОП ще з 12.05.1954. Закон (проект за реєстр № 7160) не відповідає положенням конвенцій Міжнародної організації праці та потребує вдосконал