В постанові від 18 вересня 2025 року по справі № 2а-8212/10/0470 (https://surl.lt/afgktm ) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що до матеріалів справи, які формуються в паперовому вигляді (у випадку розгляду справи в паперовій формі) підлягає долученню повідомлення про доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет суб`єкта владних повноважень, яке є належним доказом його вручення. Однак, якщо таке повідомлення відсутнє в матеріалах справи або не містить усіх відомостей щодо особи, якій було направлено електронний документ, такі відомості, у випадку заперечення особою факту отримання документів через підсистему "Електронний суд", підлягають перевірці за допомогою автоматизованої системи діловодства суду шляхом витребування і дослідження електронних справ, що забезпечується функціоналом автоматизованої системи діловодства суду.
Обставини справи
В обґрунтування вимог касаційної скарги представник ГУ ДПС зазначає, що ним в апеляційній скарзі було вказано, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції на адресу ГУ ДПС не надходила. При цьому відзначає, що згідно з документами долученими у підсистему "Електронний Суд" ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2024 року у цій справі відсутня.
Звертає увагу суду, на те, що в установленому процесуальним законом порядку копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2024 року про призначення до розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №2a8212/10/0470 та відповідна заява на адресу ГУ ДПС також не надходили, що підтверджується витягом з ІКС «Управління документами» ІКС «Податковий блок» ДПС України, щодо реєстрації вхідної кореспонденції у справі №2a-8212/10/0470. Відтак, на думку Скаржника, відсутнє належне повідомлення ГУ ДПС про розгляд справи та наявний факт необізнаності про судовий процес.
Однією із ключових обставин, яка має істотне значення для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, є встановлення дати вручення його копії учаснику справі.
Правила вручення судового рішення визначені статтею 251 КАС України.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах (зокрема від 22 листопада 2023 року у справі №520/8180/22, від 27 травня 2023 року у справі №240/7840/22) за результатом правового аналізу наведених норм вказував, що у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення. За змістом КАС України суд не має обов`язку надсилати паперову копію судового рішення особі, яка зареєстрована в ЄСІТС, що, однак, не позбавляє таку особу права на отримання паперової копії судового рішення за окремою заявою.
Скаржник не заперечує, що на час ухвалення рішення суду першої інстанції він був зареєстрований як користувач підсистем ЄСІТС, однак наполягає, що відповідне судове рішення не надходило йому.
Суд апеляційної інстанції, виключно покликаючись на положення частин шостої та сьомої статті 18 КАС України вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції після її винесення надіслана Скаржнику до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд», що і має бути достовірним доказом отримання ГУ ДПС зазначеної ухвали суду.
Оскільки апеляційна скарга подана суб`єктом владних повноважень, який в обов`язковому порядку повинен був зареєструвати свою офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, то питання отримання ним рішення суду першої інстанції в електронній формі через підсистему "Електронний суд" має істотне значення при встановленні дати отримання такого рішення, відповідно й початку обчислення строку на його апеляційне оскарження.
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 наведеного розділу Положення про ЄСІТС Підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Пунктом 42 наведеного розділу передбачено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Отже, формування рішення суду в автоматизованій системі діловодства судів та направлення рішення суду до Єдиного державного реєстру судових рішень супроводжується автоматичним направленням рішення суду до електронного кабінету суб`єкта владних повноважень, який є учасником справи.
Водночас згідно з пунктом 43 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС до Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства.
У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі.
У разі надсилання особою документів у справі в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду в обов`язковому порядку. У разі відсутності в поданих документах ідентифікаційних даних учасника справи такі дані вносяться працівником суду одразу після їх отримання судом, в тому числі і за поданими учасниками справи заявами.
Підпункт 5.5 пункту 5 розділу I "Загальні положення" Положення про ЄСІТС дає визначення поняття "ідентифікаційні дані особи" - для юридичних осіб: ідентифікаційний код юридичної особи (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, - код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України); для фізичних осіб - підприємців: реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), для адвокатів - номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; для фізичних осіб: унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - УНЗР), реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або номер і серія паспорта. Для фізичних осіб - громадян України номер і серія паспорта є ідентифікаційними даними виключно за відсутності у такої фізичної особи РНОКПП або УНЗР.
Отже, за змістом наведених норм суд використовує функціонал підсистеми "Електронний суд", зокрема, щодо направлення і вручення судових рішень, через автоматизовану систему діловодства суду. Ці системи є нерозривно пов`язаними і функціонують в автоматичному порядку, однак, для забезпечення досягнення мети, з якою ЄСІТС було впроваджено у роботу суду, вагоме значення має правильність внесення ідентифікаційних даних особи до автоматизованої системи діловодства, коли такі вносяться працівником суду.
Оскільки ключове питання у цій справі пов`язане саме із функціонуванням підсистеми "Електронний суд", визначальне значення в цій справі мають як документи, які містяться в матеріалах справи у паперовому вигляді так і дані та документи, які містяться в автоматизованій системі діловодства суду. Це випливає з того, що в паперових документах, які містяться в матеріалах справи, відсутні дані на підставі яких можна було б зробити беззаперечний висновок про отримання або неотримання ГУ ДПС оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з моменту початку функціонування ЄСІТС правильність оформлення електронних справ має важливе значення для коректного функціонування підсистеми "Електронний суд", відомості якої в подальшому можуть бути належними доказами подання документів до суду та/або їх отримання учасниками справи.
Відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 розділу I "Загальні положення" Положення про ЄСІТС електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом.
Таким чином, до матеріалів справи, які формуються в паперовому вигляді (у випадку розгляду справи в паперовій формі) підлягає долученню повідомлення про доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет суб`єкта владних повноважень, яке є належним доказом його вручення. Однак, якщо таке повідомлення відсутнє в матеріалах справи або не містить усіх відомостей щодо особи, якій було направлено електронний документ, такі відомості, у випадку заперечення особою факту отримання документів через підсистему "Електронний суд", підлягають перевірці за допомогою автоматизованої системи діловодства суду шляхом витребування і дослідження електронних справ, що забезпечується функціоналом автоматизованої системи діловодства суду (КП "Діловодство спеціалізованого суду", далі також - КП "ДСС").
Перевірка цих даних, в умовах заперечення Скаржником щодо отримання ним через підсистему "Електронний суд" електронного примірника рішення суду першої інстанції, може бути здійснена виключно за допомогою відомостей електронних справ.
Здійснивши за допомогою функціоналу КП "ДСС" витребування електронних справ, які формувалися судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що в КП «ДСС» відсутня інформація щодо доставлення електронного примірника ухвали суду першої інстанції від 2 вересня 2025 року будь-кому з часників справи через підсистему "Електронний суд".
В матеріалах справи наявний лише супровідний лист від 3 вересня 2024 року № 65927/24 (т. 1, а.с. 74), за змістом якого на адресу ГУ ДПС Дніпропетровським окружним адміністративним судом скеровувалась копія ухвали від 2 вересня 2024 року. Водночас як докази направлення вказаного супровідного листа разом з копією ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2024 року, так і докази їх вручення Жовтоводській об`єднаній державній податковійї інспекції чи і ГУ ДПС в матеріалах справи відсутні.
Наведене вище в сукупності дає підстави вважати помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що ухвала суду першої інстанції після її винесення надіслана Скаржнику до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд», а доводи останнього про не отримання ним ухвали суду першої інстанції від 2 вересня 2024 року через підсистему "Електронний суд" знаходять своє підтвердження.
Наведеному суд апеляційної інстанції правової оцінки не надав й не перевірив відповідним чином доводи представника ГУ ДПС щодо неотримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції, хоча мав можливість доступ до справи в КП "ДСС".
В контексті наведеного Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що суд апеляційної інстанції поклав фактично на ГУ ДПС обов`язок доказування щодо дати отримання ним ухвали суду першої інстанції від 2 вересня 2024 року, й маючи при цьому можливість доступу до матеріалів електронної справи, не виконав завдання адміністративного судочинства й відповідно не перевірив чи направлялось вказане судове рішення взагалі через підсистему "Електронний суд" та Жовтоводській об`єднаній державній податковійї інспекції чи і ГУ ДПС зокрема.
Тож, за наведеного правового регулювання і проаналізованих обставин щодо факту направлення/ненаправлення через підсистему "Електронний суд" Скаржнику ухвали суду першої інстанції від 2 вересня 2024 року, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції на підставі наявних у його розпорядженні документів, що складались судом першої інстанції, належним чином не встановивши факту отримання Скаржником ухвали суду першої інстанції від 2 вересня 2024 року, допустив порушення норм процесуального права й дійшов передчасного висновку про неповажність наведених ГУ ДПС підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.