Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
18.10.2022

Непред’явлення позову до страхової (незалучення) – підстава відмовити у розгляді (розгляді справи по суті) чи це підстава для відмови в позові?

Адвокат Людмила Гриценко, член Комітету з Сімейного права НААУ, актив ЦАД ВША НААУ

Відповідь:

Спочатку, пропоную визначитися з нормативно-правовими актами, які регулюють вказані правовідносини. Особливості цивільної відповідальності за шкоду, завдану внаслідок ДТП, регулюються двома нормативно-правовими актами: ЦК України та Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

ЦК України ширше регулює питання відшкодування шкоди, в тому числі, завданої джерелом підвищеної небезпеки. ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини щодо виплати страхового відшкодування, в межах визначних цим Законом.

Ці два види відповідальності слід розмежовувати, адже вони відрізняються за колом суб’єктів: особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом та страхова компанія.

Важлива теза номер один:

Цивільна відповідальність у межах страхового відшкодування, згідно Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не охоплює всю відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Що (відшкодування якої шкоди) входить в обсяг страхового відшкодування (регламентної виплати)?

1) Шкода, заподіяна життю та здоров’ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, це:

– шкода, пов’язана з лікуванням потерпілого;

– шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

– шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

– моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий – фізична особа зазнав у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я ( в межах 5 відсотків від суми виплат);

– шкода, пов’язана із смертю потерпілого.

2) Шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, – це шкода, пов’язана:

– з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

– пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

– з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

– з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

– з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров’я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

– з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Важлива теза номер два:

Вимога про відшкодування шкоди, яка може бути відшкодована страховиком може бути пред’явлена до власники чи належного володільця транспортного засобу у випадку коли розмір завданої шкоди перевищує ліміт страховика. Така вимога може становити різницю між страховим відшкодуванням та заявленою позивачем сумою відшкодування.

Які підстави для відшкодування шкоди є в ЦК України та немає в Законі «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»?

Нормою ст.1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов’язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам’ятника, ці витрати.

Важлива теза номер три:

Залучати страхову компанію відповідачем чи ні залежить від змісту позовних вимог та наявності/відсутності факту здійснення страховиком страхового відшкодування.

Ще один важливий аспект, без якого відповідь на дане запитання буде не повною – це врахування судової практики (Правових висновків ВС) щодо визначення належного відповідача, яка влітку 2018 року зазнала змін і до цього часу Позиції ВС в цьому питанні є сталими.

Так, до липня 2018 року при розгляді даної категорії справи суди керувалися правовим висновком Верховного Суду України, який давав потерпілому право вибору до кого пред’являти вимогу про відшкодування шкоди: до власника/володільця транспортного засобу чи до страховика.

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) від 04.07.2018 року зазначила, що покладання обов’язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, розмежувавши інститути регресу та суброгації.

В Постанові ВП ВС вказано: у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов’язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Важлива теза номер чотири:

Якщо особа пред’являє позовні вимоги, які входять в обсяг та суму страхового відшкодування – належним відповідачем є страхова компанія.

Замість висновків:

Пред’явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Проте, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача – такий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18).

Якщо вимоги особи стосуються відшкодування шкоди що становить різницю між заподіяною шкодою та страховим відшкодуванням – власник/володілець транспортного засобу є належним відповідачем.