Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
31.10.2022

Неподання попереднього розрахунку для відшкодування судових витрат. Огляд судової практики

Огляд судової практики

Підготувала Тетяна Рабко, адвокат, регіональний представник молодіжного комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області.

12 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 725/42/21-ц (http://surl.li/dmdta) сформулювала правовий висновок, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Обставини справи.

Додатковою постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 грудня 2021 року заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 по 4 000,00 грн судових витрат із кожного на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи частково заяву, суд апеляційної інстанції виходив із наявності підстав для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки позивачі не подали попереднього розрахунку суми судових витрат, суд апеляційної інстанції повинен був відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

З огляду на статтю 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (дивись постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц).

Водночас аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 124 ГПК України, яка є тотожною за змістом частині другій статті 134 ЦПК України, містяться у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 922/1897/18, від 24 грудня 2019 року у справі № 909/359/19, від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16223/18, від 21 травня 2020 року у справі № 922/2167/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання про стягнення на користь заявника витрат на професійну правничу допомогу на підставі частини другої статті 134 ЦПК України, якою передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, колегія суддів відхилила аналогічні за змістом доводи касаційної скарги, адже правильних висновків суду апеляційної інстанції про застосування частини другої статті 134 ЦПК України вони не спростували, оскільки у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

З тематичними публікаціями Ви можете ознайомитися за посиланням:

– щодо стягнення «гонорару успіху». Огляд судової практики http://surl.li/dmdvw ;

– надсилання копії клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу іншим учасникам справи. Огляд судової практики http://surl.li/dmdwg;

– заява щодо розподілу судових витрат, подана поза межами робочого часу: огляд судової практики http://surl.li/dmdxl

На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

Вебінар: “Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Огляд судової практики”: https://bit.ly/3RjMuVE

Вебінар: “Електронне судочинство: навички роботи адвоката з електронними сервісами”:https://bit.ly/3UJJvsm

Вебінар: “Електронний суд: актуальні зміни та переваги в умовах воєнного стану” https://bit.ly/3eeyrTN