Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
17.11.2022

Неможливість встановити прямий причинний зв`язок між порушеннями у лікувальному процесі та ускладненнями після операції кесарського розтину

Огляд судової практики

Неможливість встановити прямий причинний зв`язок між порушеннями у лікувальному процесі та ускладненнями після операції кесарського розтину: суд виправдав лікаря

Огляд судової практики: Постанова Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 25 січня 2022 року у справі № 126/485/19 (провадження № 51-4456км21)

За вироком Чечельницького районного суду Вінницької області від 27 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 140 КК та виправдано її у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що вона, маючи освіту за спеціальністю «Лікар» та кваліфікацію «Лікар», обіймаючи посаду акушера-гінеколога пологово-гінекологічного відділення Бершадської центральної районної лікарні, здійснюючи функції чергового лікаря в акушерсько-гінекологічному відділенні Комунальної установи «Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування», з 20:00 29 січня 2015 року по 08:00 30 січня 2015 року порушила пункти 2.11, 2.12. та 2.13. посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога стаціонару перинатального центру ІІ рівня Бершадської окружної лікарні інтенсивного лікування № 883 та п. 5.1 Примірного положення про лікаря акушера-гінеколога акушерського (гінекологічного) відділення. А саме, після проведення 30 січня 2015 року з 04:12 по 04:50 кесарського розтину породіллі ОСОБА_2 , знаючи про наявність ряду чинників, які сприяли розвитку гнійно-септичного ускладнення після цієї операції (одна операційна в перинатальному центрі для проведення чистих гінекологічних операцій та кесарського розтину, відсутність одноразової білизни для проведення кесарського розтину, відсутність у достатній кількості сучасного шовного матеріалу, простерилізованого у заводських умовах), не призначила проведення бактеріального посіву сечі та антибіотикотерапію, що спричинило тяжкі наслідки для потерпілої ОСОБА_2 , а саме екстирпацію матки з трубами, що відповідно до висновку експерта від 08 вересня 2017 року № 410/17 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження.

Суд першої інстанції на підставі досліджених доказів дійшов висновку, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину не доведене, а тому виправдав її. З висновком місцевого суду погодився і суд апеляційної інстанції.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, обвинувачена ОСОБА_1 заперечувала свою винуватість у неналежному виконанні своїх професійних обов`язків, пояснила, що в нормальних умовах провела операцію кесаревого розтину, під час якої в наявності були всі необхідні матеріали для належного її проведення, операція пройшла без ускладнень. Зазначила, що при призначенні ОСОБА_2 антибіотикопрофілактики нею були дотримані вимоги наказів МОЗ України та інших нормативних документів. Крім того, пояснила, що після проведення операції та здійснення відповідних призначень вона передала пацієнтку лікуючому лікарю, який здійснював її подальше лікування.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_5 підтвердила висновок комісійної судово-медичної експертизи від 25 травня 2016 року № 187/16 та пояснила, що комісією встановлено сукупність чинників, які сприяли розвитку гнійно-септичного ускладнення після операції кесарського розтину, а саме: одна операційна в перинатальному центрі для проведення чистих гінекологічних операцій та кесарського розтину; відсутність одноразової білизни для проведення кесарського розтину; відсутність у достатній кількості сучасного шовного матеріалу простерилізованого у заводських умовах (запаяні упаковки). З урахуванням цих чинників лікар, який провів кесарів розтин, відразу після операції зобов`язаний був призначити внутрішньовенну атибіотикотерапію широкого спектра дії. Який з чинників був провідним, комісія встановити не змогла, і можливо, у разі призначення належної атибіотикотерапії ускладнення, що настали після операції, все одно могли виникнути. Прямий причинний зв`язок між порушеннями у лікувальному процесі та ускладненнями після операції кесарського розтину встановити неможливо.

Згідно з висновком експертизи від 15 березня 2016 року № 72-к, причиною настання несприятливих наслідків у ОСОБА_2 , а саме ампутації матки з придатками у зв`язку із загрозою для життя, були прогностично можливі ускладнення операції (післяпологовий ендометрит, сепсис), а не недоліки надавання медичної допомоги, зазначені вище у п. 4, 5, 6, 7, 8 (не проведено бактеріального посіву сечі, корекції антибактеріальної терапії та медикаментозного ведення пологів).

Висновок експертизи № 410/17 від 08 вересня 2017 року за змістом є аналогічним попередньому. У ньому також зазначено, що між вказаними недоліками та необхідністю оперативного лікування з приводу видалення репродуктивного органа – матки існує прямий причинно-наслідковий зв`язок. Вказати, який із зазначених чинників був провідним, не є можливим.

Враховуючи, що доказами, дослідженими в судовому засіданні, не встановлено, які саме чинники призвели до спричинення тяжких наслідків для потерпілої: неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків чи неналежна організація лікувального процесу в лікарні, а також причинно-наслідкового зв`язку між діянням виправданої та наслідками для потерпілої ОСОБА_2 , суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки її винуватість не доведено поза розумним сумнівом.

Під час розгляду кримінального провадження апеляційний суд зазначив в ухвалі суть доводів, наведених в апеляційній скарзі прокурора, ретельно їх перевірив, проаналізував і дав на них переконливі відповіді. Крім того, виклав аналіз доказів, детально мотивував прийняте рішення, спростувавши твердження сторони обвинувачення щодо безпідставності виправдання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 140 КК. Ухвала апеляційного суду повною мірою відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали апеляційного суду, не встановлено.

Джерело: Постанова Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 25 січня 2022 року у справі № 126/485/19 (провадження № 51-4456км21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/102999798