Нейролінгвістика як інструмент вивчення іноземних мов
Матеріал підготовлено Людмилою Колодник, керівником Центру правової лінгвістики ВША НААУ
Публікації лекторів
16.08.2022
Термін «лінгвістика» добре відомий широкому колу людей різних професій та вподобань. Але ось чим займається «нейролінгвістика» та як вона впливає на вивчення іноземних мов, відповісти буде досить важко… Тож розпочинаємо наше знайомство …
Про нейролінгвістику як науку …
Отже, НЕЙРОЛІНГВІ́СТИКА – напрям мовознавства на перетині нейрологічних наук, психології та лінгвістики, що вивчає мозкову природу мовленнєвої діяльності у її проєкції на механізми кодування і декодування мовлення.
• Neurolinguistics, the relation between language and the structure and function of the nervous system, is a relatively new field in psychology.
• Neurolinguistics is the study of how language is represented in the brain: that is, how and where our brains store our knowledge of the language (or languages) that we speak, understand, read, and write, what happens in our brains as we acquire that knowledge, and what happens as we use it in our everyday lives.
Нейролінгвістика знаходиться на межі між лінгвістикою, яка вивчає мову, її будову та функціонування, та нейронауками, що досліджують мозок, а саме неврологією та нейропсихологією.
• Neurolinguists try to answer questions like these: What about our brains makes human language possible – why is our communication system so elaborate and so different from that of other animals? Does language use the same kind of neural computation as other cognitive systems, such as music or mathematics? Where in your brain is a word that you've learned? How does a word ‘come to mind’ when you need it (and why does it sometimes not come to you?) If you know two languages, how do you switch between them and how do you keep them from interfering with each other?
Основний предмет діяльності нейролінгвістів — вивчення розумових та мовленнєвих здібностей людини. Простіше кажучи, ця наука вивчає, що відбувається в мозку людини, коли та говорить, слухає, бачить складні образи чи просто мріє.
Тепер завдяки нейролінгвістиці розроблено десятки видів тестувань, які охоплюють різні галузі: від патологічних порушень роботи мозку, мовленнєвих порушень до маркетингу та реклами.
Таким чином, ми впевнено можемо сказати, що це мультидисциплінарна наука, оскільки в ній задіяні і лінгвістика, і філософія, і психологія, і антропологія.
Про нейролінгвістику та вивчення іноземних мов…
Ми часто задаємо собі та оточуючим запитання, а саме:
• Чи можна скоротити час на вивчення іноземної мови?
• Чи можна вивчити іноземну мову швидко та ефективно?
Наука нейролінгвістика нам каже «так», можна, та дає поради саме «ЯК» максимально ефективно вивчати іноземну мову.
З точки зору нейролінгвістів, вивчення іноземної мови — це насамперед завдання для роботи мозку. І таке завдання є більш психологічним та організаційним, ніж лінгвістичним. Ось чому досить часто швидше опановують іноземну мову ті, хто мають системний підхід та налаштовані на кропітку роботу або мають мету.
Нейролінгвісти у своїх дослідженнях зазначають, що навіть, знаходячись у мовному середовищі та маючи всі необхідні інструменти для навчання, людина може спілкуватися іноземною мовою посередньо, за умови, що така людина немає системності та мотивації для опанування не рідної мови.
• Motivation plays a prominent role in language learning. Learners, who are highly motivated, engage actively and pay more concentration on learning process and, moreover it seems to be easy for them to learn.
• Anxiety influences the fluency and accuracy of a learner in language learning. Learners experience negative feelings of apprehension during exams, presentations, and public speeches make them more anxious and lose their concentration when performing tasks.
Саме нейролінгвістика дає розуміння того, як працює мозок людини, допомагає нам вибудовувати конкретні кроки для ефективного опанування іноземної мови.
Наразі наведу приклади базових принципів нейролінгвістики, які часто застосовуються для впливу на мозок людини під час вивчення іноземних мов, а саме:
• Візуальне сприйняття;
• Асоціативні зв'язки;
• Сценки;
• Драматургія;
• Жестикуляція.
Далі хочу привернути вашу увагу до такої загальновідомої навички як аудіювання. Погодьтеся, що навички читання та письма є не первинними, а похідними від навичок аудіювання, тобто сприйняття інформації на слух та говоріння?
Нейролінгвісти зосереджують нашу увагу на те, що діти спочатку вчаться розуміти рідну мову, потім починають нею говорити, а вже тільки згодом зможуть сприймати письмову мову.
Коли людина чує щось, незалежно від того чи рідною мовою, чи іноземною, вона ніби дублює, повторює почуте «про себе». Це відбувається через те, що слуховий апарат сприймає знайомі слова, граматичні конструкції та інтонації.
Навіть говорячи про рідну нам українську мову, ми можемо не знати значення якогось слова, бо до цього ніколи його не чули, наприклад, діалектне мовлення. Крім того, інтонаційні наголоси полегшують смислове розуміння співрозмовника, що є прямим фактором впливу на нашу мовленнєву навичку.
Таким чином, при опануванні іноземної мови, нейролінгвісти рекомендують не нехтувати вправами на аудіювання, обов'язково постійно прослуховувати матеріали як із носіями іноземної мови, так і озвучені дикторами, які мають різні акценти. Чим краще людина буде сприймати іноземну мову на слух, тим кращими будуть її успіхи у вивченні такої мови в цілому.