Недоведеність протиправної бездіяльності органу досудового розслідування виключає відшкодування моральної шкоди за надмірну тривалість кримінального провадження
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2026 року у справі № 686/22548/25
Короткий зміст позовних вимог:
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що йому внаслідок надмірної тривалості досудового розслідування кримінального провадження № 12022243460000290, яке внесено до ЄРДР 06 червня 2022 року, завдано моральної шкоди. Незаконні рішення та бездіяльність службових осіб держави призвели до порушення його права на ефективний засіб юридичного захисту. Незважаючи на очевидність кримінального правопорушення та особу, яка його вчинила, службові особи прокуратури та поліції роблять лише видимість розслідування. Надмірна тривалість кримінального провадження призвела до моральних страждань, зумовлених невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідувати органи досудового розслідування, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність, підривом ділової репутації.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з держави України в рахунок відшкодування моральної шкоди 35 000 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів заподіяння йому моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження № 12022243460000290, в якому він є потерпілим. Також суд наголосив, що Міністерство внутрішніх справ України досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022243460000290 не здійснювало.
Короткий зміст постанови апеляційного суду:
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року в частині відмови в позові ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у період з 06 червня 2022 року по 13 червня 2025 року, скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у період з 06 червня 2022 року по 01 травня 2025 року, закрито.
Позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у період з 02 травня 2025 року по 13 червня 2026 року, залишено без розгляду.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Колегія суддів виходила з того, що у справі, яка переглядається, позивач просить стягнути моральну шкоду, заподіяну за період з 06 червня 2022 року по 08 серпня 2025 року, проте стягнення моральної шкоди за період з 06 червня 2022 року по 01 травня 2025 року вже було предметом судового розгляду у справах № 686/4675/25, № 686/12038/25, а тому наявні підстави для закриття провадження в частині цих позовних вимог.
Крім того, у провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває справа № 686/16990/25 за позовом ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок надмірної тривалості досудового розслідування кримінального провадження № 12022243460000290, у період з 02 травня 2025 року по 13 червня 2025 року, тому у цій частині позов необхідно залишити без розгляду.
При цьому суд врахував, що зміна позивачем розміру стягнення за незмінності підстав позову не свідчить про зміну предмета позову і не спростовує тотожність цих позовів.
Щодо рішення суду першої інстанції про відмову в позові в іншій частині вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяної, на думку позивача, у період з 14 червня по 08 серпня 2025 року, то колегія судів погодилась з висновками міськрайонного суду про їх недоведеність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги:
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 січня 2026 року у справі № 686/22548/25 скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16, від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17, постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 522/22008/15, від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 638/14009/17, від 27 травня 2020 року у справі № 585/724/19, від 23 вересня 2020 року у справі № 638/14007/17, від 04 листопада 2020 року у справі № 201/7621/17, від 21 липня 2021 року у справі № 646/7015/19, від 14 лютого 2022 року у справі № 550/336/21, від 03 серпня 2022 року у справі № 461/5201/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вказує, що надмірна тривалість кримінального провадження та відсутність будь-якого ефективного засобу правового захисту у національному законодавстві не відповідає вимогам розумного строку.
Звертає увагу, що строк досудового розслідування у його кримінальному провадження більш ніж втричі перевищує визначений законодавцем строк досудового розслідуванням проступків, - один календарний рік з моменту внесення відомостей в ЄРДР.
Зауважує, що суд за його клопотанням не витребував докази та не надав оцінки доказам, які наявні в ЄДРСР.
Вважає, що суд безпідставно ототожнив здійснення процесуального представництва держави України в особі Міністерства внутрішніх справ України із завдавачем шкоди.
Позиція Верховного Суду:
У справі, що переглядається, рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року в частині відмови в позові ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у період з 06 червня 2022 року по 13 червня 2025 року, скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у період з 06 червня 2022 року по 01 травня 2025 року, закрито.
Позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у період з 02 травня 2025 року по 13 червня 2026 року, залишено без розгляду.
В іншій частині рішення суду залишено без змін, а саме в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, заподіяння у період з 14 червня 2025 року по 08 серпня 2025 року.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо необґрунтованого закриття провадження у справі про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у період з 06 червня 2022 року по 01 травня
2025 року, та залишення без розгляду позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяної у період з 02 травня 2025 року по 13 червня 2026 року.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції з врахуванням змін, внесених за наслідком апеляційного перегляду справи, загалом дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки з моменту пред`явлення ОСОБА_1 позову у справі № 686/4675/25 та у справі № 686/12038/25 до звернення до суду з позовом у розглядуваній справі пройшов незначний проміжок часу і позивач не довів, що в цей період (з 14 червня по 08 серпня 2025 року) досудове розслідування кримінального провадження № 12022243460000290 здійснювалося неналежним чином.
При цьому колегія суддів зауважує, що станом на лютий 2025 року та травень 2025 року у справах № 686/4675/25 та № 686/12038/25, відповідно, суди не підтвердили обставини протиправної бездіяльності органу досудового розслідування та заподіяння в зв`язку з цим ОСОБА_1 державою Україна моральної шкоди.
Ревізія судових рішень у справах № 686/4675/25 та № 686/12038/25 не належить до повноважень Верховного Суду в межах цього касаційного провадження, а встановлені судами обставини, в силу приписів статті 81 ЦПК України, є преюдиційними при вирішенні цієї справи № 686/22548/25.
Обставинам щодо заподіяння ОСОБА_1 державою Україна моральної шкоди, заподіяної за період з 02 травня 2025 року по 13 червня 2026 року, буде надана оцінка у справі № 686/16990/25.
ОСОБА_1 у справі № 686/16990/25 не оскаржив постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 грудня 2025 року, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції в частині закриття провадження щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної у період часу з 02 травня по 13 червня 2025 року, та направлено справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції, а в іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
Аналогічний підхід Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 28 листопада 2024 року у справі № 990/39/23, на що вказав і Верховний Суд у постанові від 18 березня 2026 року у справі № 686/12038/25 за позовом ОСОБА_1 до держави України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження № 12022243460000290.
За обставин цієї справи, висновки суду першої інстанції з врахуванням змін, внесених за наслідками апеляційного суду перегляду справи, та апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16, від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17, постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 522/22008/15, від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 638/14009/17, від 27 травня 2020 року у справі № 585/724/19, від 23 вересня 2020 року у справі № 638/14007/17, від 04 листопада 2020 року у справі № 201/7621/17, від 21 липня 2021 року у справі № 646/7015/19, від 14 лютого 2022 року у справі № 550/336/21, від 03 серпня 2022 року у справі № 461/5201/19, на які заявник посилається у касаційній скарзі.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд за його клопотанням не витребував докази, є безпідставними, оскільки відповідне клопотання було обґрунтоване тим, що оригінали документів, на які він посилається містяться у кримінальному провадженні та наглядовому провадженні у кримінальному провадженні № 12022243460000290.
Водночас позовна заява не містить посилань на документи, що містяться у зазначених провадженнях та оригінали яких необхідно оглянути. ОСОБА_1 у позовній заяві навпаки наполягав, що надмірна тривалість досудового розслідування не потребує доказування, тому у суду цілком очевидно були відсутні підстави для задоволення клопотання.
Інші доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність Верховному Суду здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 400 ЦПК України.
Висновок:
Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованою та містить висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що оскаржені судове рішення ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції з врахуванням зміни, внесених за наслідками апеляційного перегляду справи, та постанову апеляційного суду - без змін.