Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній

Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 686/1058/22

Короткий зміст позовних вимог:

У січні 2022 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Національного природного парку «Подільські Товтри» (далі - НПП «Подільські Товтри») до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь НПП «Подільські Товтри» 118 210, 40 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі НПП «Подільські Товтри» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника, без розгляду, оскільки у даній справі у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави в особі НПП «Подільські Товтри».

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Ухвалою міськрайонного суду, залишеною без змін постановою апеляційного суду, позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національного природного парку «Подільські Товтри» залишено без розгляду.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що прокурор заявив вказаний позов в інтересах держави як в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, так і в особі НПП «Подільські Товтри», при цьому прокурор просив стягнути грошові кошти не до державного бюджету, а на користь НПП «Подільські Товтри». Враховуючи те, що НПП «Подільські Товтри» не відноситься до органів державної влади та суб`єктів владних повноважень, тому підстави для здійснення прокурором представництва інтересів НПП «Подільські Товтри» в суді відсутні.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги:

У грудні 2022 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу міськрайонного суду та постанову апеляційного суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що що суди безпідставно не врахували те, що НПП «Подільські Товтри» є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою та входить до складу природно-заповідного фонду України та утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно статті 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Відповідно до пункту 1.4. Положення про Національний природний парк «Подільські Товтри» парк віднесено до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначені суб`єкти, представництво яких прокурором в суді не допускається, однак НПП «Подільські Товтри» не відноситься до таких суб`єктів.

Позиція Верховного Суду:

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» (тут і надалі - в редакції, чинній на час звернення позивача до суду). Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням абзацу першого частини третьої цієї статті, який визначає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21 (провадження № 12-1 гс 23), до розгляду якої зупинялось провадження у справі, що переглядається, не знайшла підстав для відступу чи уточнення висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20.

Позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц.

У постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 204/6292/18 та від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18 викладено правовий висновок, згідно з яким саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади, не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду.

Висновок:

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави, зокрема, в особі НПП «Подільські Товтри».

З Положення про НПП «Подільські Товтри», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 31 серпня 2020 року № 107, вбачається, що парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (пункт 1.2. Положення).

Парк є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у відділенні казначейства і утримується за рахунок коштів державного бюджету. Парк має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, штампи та офіційну емблему, що реєструються в установленому законом порядку, та бланки (пункт 1.3. Положення). Парк віднесено до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (пункт 1.4. Положення).

Пунктами 11.3. та 11.4. Положення визначено, що парк звітує про свою діяльність перед Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та відповідними органами державної виконавчої влади в порядку і строки, визначені законодавством. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України здійснює контроль за діяльністю парку у порядку, визначеному законодавством.

Оскільки НПП «Подільські Товтри» не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень, звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі НПП «Подільські Товтри» є безпідставним, тому правильними є висновки судів про залишення без розгляду позовної заяви, поданої в інтересах вказаної установи, на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 січня 2023 року у справі № 686/6222/22, від 05 вересня 2023 року у справі № 686/12263/22.

При цьому колегією суддів враховано, що позовна заява залишена без розгляду лише в частині звернення прокурора в інтересах держави в особі НПП «Подільські Товтри», а не в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Джерело: постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 686/1058/22 - https://tinyurl.com/4p4pe6zf