В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2025 року по справі № 504/200/16-ц (https://surl.li/bajasv) зазначено про те, що матеріали справи не містять інформації про те, що адвокат мала повноваження представляти інтереси ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах справи наявний ордер на представлення інтересів відповідача тільки у суді першої інстанції. Тому, в апеляційного суду були відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 був належно повідомлений про дату та місце розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що у квітні 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Булгакова Т. В. подала до суду апеляційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року (а. с. 168-172).

Одеський апеляційний суд ухвалою від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу Булгакової Т. В. , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , залишив без руху (а. с. 176, 177).

Копію вказаної ухвали апеляційний суд направив ОСОБА_2 та Булгаковій Т. В. (а. с. 179).

У грудні 2022 року відповідач ОСОБА_2 надіслав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій зокрема, зазначив своїм представником адвоката ОСОБА_6 (а. с. 180).

Одеський апеляційний суд ухвалою від 24 січня 2023 року відкрив апеляційне провадження у цій справі (а. с. 186, 187).

Копію вказаної ухвали про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції направив ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на їх електронні адреси (а. с. 188-190).

Одеський апеляційний суд ухвалою від 08 лютого 2023 року призначив справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні (а. с. 196).

Копію вказаної ухвали апеляційний суд направив Булгаковій Т. В. в електронний кабінет, ОСОБА_2 на електронну пошту (а. с. 201, 203).

Одеський апеляційний суд постановою від 07 березня 2023 року залишив рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року без змін (а. с. 207-211).

ОСОБА_2 у касаційній скарзі зазначав, що суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив його про дату, час та місце розгляду справи. Також, вказував, що суд апеляційної інстанції повідомив про дату та місце розгляду справи адвоката Булгакову Т. В., яка не є його представником.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами скаржника щодо неналежного повідомлення з огляду на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22 зазначено, що: «Процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим. Бажання учасника справи (фізичної особи) зазначити у скарзі (заяві) свою особисту електронну адресу, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, та не звільняє суд обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). Аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України».

Відповідно до вказаного, надсилання копії ухвали апеляційного суду про призначення справи до розгляду на особисту електронну адресу відповідача, за умови що сторона заперечує її отримання, не може вважатися належним способом повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Також, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що матеріали справи не містять інформації, що ОСОБА_2 надавав суду свою адресу електронної пошти та клопотання про надсилання йому документів електронною поштою.

Крім того, слід звернути увагу на те, що матеріали справи не містять інформації про те, що адвокат Булгакова Т. В. мала повноваження представляти інтереси ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах справи наявний ордер на представлення інтересів відповідача тільки у суді першої інстанції (а. с. 37).

Тому, в апеляційного суду були відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 був належно повідомлений про дату та місце розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції не з`ясував повноваження ОСОБА_6 щодо представництва інтересів ОСОБА_2 та його участі в судовому розгляді, оскільки в матеріалах справи відсутні довіреність або інший документ, що засвідчують його повноваження представляти відповідача. Зокрема, не було встановлено, чи уповноважений ОСОБА_6 діяти від імені ОСОБА_2 , надавати пояснення, заявляти клопотання або здійснювати інші процесуальні дії в межах цієї справи.

Вказані порушення процесуального законодавства, допущені апеляційним судом, свідчать про недотримання принципів змагальності, рівності сторін та доступу до правосуддя, що могло вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого рішення.

На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

Вебінар Електронний суд: типові помилки та судова практика. Захід для адвокатів Донецької області https://surl.lu/zddlug

Вебінар Проєкт "Правосвідомість" Портал електронних послуг ПФУ: можливості для громадян https://surl.li/psrejq

Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:

Надсилання судової повістки через «Viber»: огляд судової практики та правові аспекти https://surl.li/akxdrm

Комунікація між судом та учасниками кримінального провадження в електронній формі. Огляд судової практики https://surl.li/uxplgk