В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 травня 2025 року по справі № 420/16769/24 (https://surl.li/hehafy) зазначено про те, що хоча направлена скарга й була підписана іншим представником, її зміст та функція як повідомлення позивача про наміри відповідача залишились незмінними. З огляду на технічні обмеження системи ЄСІТС, документ, що є ідентичним за змістом, може бути прийнятий як належне виконання вимог суду щодо інформування, навіть якщо формально не є «копією» первинного документа.
Обставини справи
Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, виходив з того, що скаржником не було усунуто недолік, визначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 03 жовтня 2024 року, а саме щодо необхідності надання доказів надсилання копії апеляційної скарги від 02 жовтня 2024 року позивачу.
Апеляційний суд вважав, що надіслання 14 жовтня 2024 року через підсистему ЄСІТС документа, підписаного іншим представником, не є належним доказом надсилання копії первинної апеляційної скарги.
Проте, Верховний Суд вважає такий висновок апеляційного суду передчасним, надмірно формальним та таким, що безпідставно позбавляє суб`єкта владних повноважень права на судовий захист.
Скаржник у касаційній скарзі пояснює, що надіслання копії первинно поданої апеляційної скарги через підсистему ЄСІТС було технічно неможливим без зазначення РНОКПП позивача, яке не було відоме на момент первинного подання. Після отримання цієї інформації (у форматі серії та номеру паспорта, до яких прив`язаний електронний кабінет позивача) та з метою виконання вимог ухвали апеляційного суду, скаржником було повторно сформовано текст апеляційної скарги в ЄСІТС та надіслано позивачу. Скаржник вказує, що зміст апеляційної скарги, поданої 14 жовтня 2024 року, повністю відповідає тексту скарги від 02 жовтня 2024 року.
Верховний Суд порівняв зміст наявних у справі апеляційних скарг від 02 жовтня 2024 року та від 14 жовтня 2024 року та встановив, що вони є тотожними за обсягом, структурою, викладом доводів, зазначеними нормами права та переліком доданих документів. Відмінність у даті формування та особі-підписанті, не вплинула на суть документа.
Вимога пункту 2 частини п`ятої статті 296 КАС України щодо надсилання "копії апеляційної скарги" іншим учасникам справи має тлумачитися функціонально, з урахуванням цілі - забезпечити інформування сторони про зміст поданої скарги. Повторне технічне формування апеляційної скарги в ЄСІТС, яке не змінило її змісту, а було зумовлене необхідністю використання РНОКПП для адресування документа, за своєю суттю виконує функцію копії, необхідної для ознайомлення іншої сторони.
Верховний Суд зазначає, що основною метою вимоги щодо надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи є забезпечення їхнього права бути поінформованими про факт подання скарги та її зміст для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема права на подання відзиву.
Метою вимоги щодо надсилання копії апеляційної скарги є забезпечення інформування інших учасників справи про подання скарги, а не суворе відтворення форми документа незалежно від його змісту чи технічної доступності. У цій справі така ціль була досягнута.
У даному випадку, позивач отримала через свій електронний кабінет в ЄСІТС документ, що за змістом є апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року. Той факт, що цей документ був технічно сформований в системі ЄСІТС повторно та підписаний іншим уповноваженим представником скаржника (повноваження якого підтверджені долученими документами), не може вважатися таким, що порушив права позивача чи свідчить про невиконання вимог суду щодо інформування позивача про зміст апеляційної скарги.
Варто наголосити, що процесуальний закон не містить у положень, якими б заборонялося підписання документів різними представниками однієї сторони за наявності у них належних на те повноважень.
Таким чином, колегія суддів вважає, що хоча направлена скарга й була підписана іншим представником, її зміст та функція як повідомлення позивача про наміри відповідача залишились незмінними. З огляду на технічні обмеження системи ЄСІТС, документ, що є ідентичним за змістом, може бути прийнятий як належне виконання вимог суду щодо інформування, навіть якщо формально не є «копією» первинного документа.
Посилання апеляційного суду на те, що наданий документ є «іншою апеляційною скаргою», є формальним, оскільки суд не аналізував ідентичність змісту первинної та повторно надісланої скарг.
Враховуючи можливі технічні особливості функціонування підсистеми ЄСІТС, які могли об`єктивно ускладнити надсилання саме первинного файлу, та той факт, що скаржник вжив заходів для інформування позивача шляхом надсилання ідентичного за змістом документу через офіційний канал електронного зв`язку (ЄСІТС), Верховний Суд вважає, що скаржник діяв добросовісно та мав намір усунути недоліки апеляційної скарги.
На підтвердження добросовісної процесуальної поведінки відповідача у цій справі Суд враховує, що скаржник самостійно з`ясував технічну причину неможливості адресування скарги позивачу, встановив необхідні ідентифікаційні дані, сформував ідентичний за змістом документ та направив його в електронний кабінет позивача без необґрунтованої затримки. Такі дії свідчать не про уникнення обов`язку, а про активне прагнення виконати його в доступний спосіб.
Верховний Суд виходить із того, що процесуальна вимога щодо направлення копії апеляційної скарги має бути оцінена не лише з формальної, а й з функціональної точки зору.
Судом також враховано, що скаржник мав об`єктивні підстави не використовувати альтернативні способи направлення копії апеляційної скарги (зокрема, в паперовій формі), оскільки підсистема ЄСІТС є пріоритетним та обов`язковим каналом комунікації між учасниками, а позивач активно користувалася цією системою. За відсутності заборони щодо повторного формування скарги в ЄСІТС і з огляду на оперативність дій скаржника, такий спосіб інформування є достатнім і прийнятним.
Водночас, позивачка, отримавши відомості через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» про подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області заяви про усунення недоліків разом з повторно сформованою апеляційною скаргою (із зазначенням в тексті скарги РНОКПП позивача – КМ_______), не була позбавлена права звернутися до апеляційного суду про надання доступу до електронної справи для ознайомлення зі змістом усіх поданих у справі документів.
Враховуючи викладене Верховний Суд зазначає, що у цій справі відповідач: довів реальні технічні перешкоди у функціонуванні ЄСІТС, які не залежать від його волі; діяв добросовісно і вжив усіх можливих заходів для виконання вимог суду альтернативним шляхом; надав документ, зміст якого є ідентичним первинному; такими діями не завдав шкоди правам інших учасників справи (зокрема, не позбавив позивача можливості реалізувати свої процесуальні права).
У порядку підготовки справи до касаційного перегляду Судом також витребувано електронну справу з суду апеляційної інстанції.
Відповідно до наявної в електронній справі інформації, електронний примірник апеляційної скарги надійшов в кабінет ОСОБА_1 в автоматичному режимі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 02 жовтня 2024 року о 17:30, тобто в день подання її Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до апеляційного суду.
Однак, суд апеляційної інстанції вищезазначені обставини не встановив.
Отже, повернення апеляційної скарги за таких обставин є надмірним формалізмом та невиправданим обмеженням права скаржника на доступ до правосуддя та апеляційний перегляд справи.
За таких обставин колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги в частині допущення судом апеляційної інстанції надмірного формалізму, який залишаючи ухвалою від 03 жовтня 2024 року апеляційну скаргу без руху через недотримання апелянтом вимог абзацу другого частини дев`ятої статті 44 КАС України та повертаючи ухвалою від 24 жовтня 2024 року апеляційну скаргу через не усунення недоліків в частині неподання доказів, визначених цієї нормою, застосував її у цьому випадку без досягнення мети на яку вона спрямована, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення.
На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:
Вебінар Проєкт "Правосвідомість" Портал електронних послуг ПФУ: можливості для громадян https://surl.li/psrejq
Вебінар Оскарження судових рішень в умовах електронного судочинства. Захід для адвокатів Донецької області https://surl.li/iutoqc
Вебінар Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/vgvtir
Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:
Чи є відрядження адвоката поважною причиною для перенесення розгляду справи? https://surl.li/ysryvh
Доступ до матеріалів справи в електронній формі. Огляд судової практики https://surl.lu/pzxyge