Поглиблення розуміння питань родини, об’єднання можливостей різних країн для розв’язання всіх найсерйозніших питань, пов’язаних із сім’єю — мета проголошення Асамблеєю ООН 1994 року Міжнародним роком сім’ї. Запровадження свята було викликано стурбованістю світової спільноти сучасним становищем родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає.

20 вересня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім’ї, який відзначається щороку 15 травня. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї — єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.

Одним із найголовніших соціальних інститутів будь-якої держави, в тому числі і України, є інститут сім’ї. Саме родина є тією первинною ланкою, що будує суспільство, та від якої залежить майбутнє нашої країни та нації. Відповідно, вектор державної правової політики повинен бути спрямований на забезпечення оптимальних умов для створення, існування та збереження української сім’ї.

На сьогодні в умовах повномасштабної війни, збройної агресії росії проти України, що поставила в непросте становище українську сім’ю, суспільство, державу, породила багато нових конфліктів, проте і змінили ставлення українського суспільства до усіх сфер цивільного життя, в тому числі й до вирішення конфліктів.

Основним органом в Україні, який вирішує спори, в тому числі і сімейні, є суд. Однак, із запровадженням воєнного стану, судові органи розпочали працювати із певними особливостями, деякі з них змінили місцезнаходження, змінилась й територіальна підсудність справ. Судове урегулювання такої категорії справ, навіть у довоєнний період, було емоційно виснажливим процесом. Попри це, конфлікти існують і їх необхідно вирішувати, тому сьогодні, як ніколи актуальним постає питання вирішення спорів у позасудовому порядку.

Серед можливих варіантів подолання конфлікту є процедура медіації, яка все частіше використовується в Україні. Її суть полягає в участі посередника, який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації, проаналізувати ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли знайти той варіант рішення, який може задовольнити інтереси всіх учасників. У сучасному світі медіація є дієвим інструментом вирішення конфліктних ситуацій майже в усіх сферах правовідносин.

Перш за все, варто зазначити, що правові засади та порядок проведення, принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою унормовує Закон України «Про медіацію» від 16.11.2021 року № 1875-IX, який набрав чинності 15 грудня 2021 року. Так, відповідно до нього, медіація – позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт чи спір шляхом переговорів.

Надання особі допомоги в доступі до медіації входить до складу безоплатної первинної правової допомоги відповідно відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06. 2011 року № 3460-VI.

Важливо, що ст. 8 Правил адвокатської етики, позиціонуючи пріоритет інтересів клієнта у професійній діяльності адвоката, з поміж іншого визначає сприяння адвокатом за можливості досудовому та позасудовому порядкам урегулювання спорів між клієнтом та іншими особами.

Мирному вирішенню сімейних спорів присвячені Методичні рекомендації, підготовлені профільним Комітетом НААУ, що покликані звернути увагу адвокатів на ефективність застосування мирних способів урегулювання спорів. https://cutt.ly/16UjDZd

Застосування навиків медіації у сімейних спорах неодноразово ставало темою заходів з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури. https://cutt.ly/86UjKR3

Про клієнтів сімейного адвоката та клієнтоорієнтованість у сімейних спорах, особливості взаємодії та першої зустрічі сімейного адвоката з клієнтом, а також практичні інструменти в роботі сімейного адвоката дізнавалися під час майстер-класу «Клієнти сімейного адвоката: хто вони і де їх шукати?» https://cutt.ly/X6UjBOA

Особливості процедури медіації

Медіація може запроваджуватися для запобігання виникненню конфліктів чи спорів у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів, у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях заради примирення потерпілого з підозрюваним чи обвинуваченим.

Важливо, що медіація проводиться за взаємною згодою сторін медіації з урахуванням принципів добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін медіації.

Медіатором, відповідно до ст.9 Закону, може бути фізична особа, яка пройшла базову підготовку медіатора в Україні або за кордоном. У свою чергу, медіатором не може бути особа, яка має судимість, або цивільна дієздатність якої обмежена, або недієздатна особа.

Крім цього, можуть встановлюватися додаткові вимоги щодо медіаторів, такі як наявність спеціальної підготовки, практичного досвіду чи освіти. Їх мають право встановлювати сторони медіації, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та підпорядкування, громадські об’єднання, об’єднання медіаторів та суб’єкти, що забезпечують проведення медіації.

Порядок здійснення медіації

Медіація проводиться медіатором з дотриманням вимог закону, договору про проведення медіації, правил проведення медіації та норм професійної етики медіатора.

Перед початком проведення процедури медіатор або суб’єкт, що забезпечує проведення медіації, здійснює підготовчі заходи із сторонами наявного або можливого конфлікту чи спору, разом або окремо, для з’ясування можливості проведення медіації для врегулювання чи попередження конфліктної ситуації.

Потому, після підписання договору з медіатором, відбувається виявлення інтересів кожного учасника конфлікту та з’ясування потреб, що приховані за виявленими інтересами.

Далі, працюючи зі сторонами конфлікту, відпрацьовуються всі можливості для вирішення спору.

У момент, коли знайдений варіант, який підходить обом сторонам конфлікту, підписується угода, яка містить чіткий план виходу з конфліктної ситуації з вказаними часовими рамками та розподілом відповідальності між учасниками конфлікту.

У якому разі медіація може бути припинена?

Відповідно до норм законодавства медіація припиняється:

• у разі укладення сторонами медіації угоди за результатами медіації, в якій визначаються узгоджені сторонами медіації зобов’язання, способи та строки їх виконання, а також наслідки їх невиконання або неналежного виконання, а також інші умови, визначені сторонами медіації.

• у випадку закінчення строку проведення медіації та/або дії договору про проведення медіації;

• у разі відмови хоча б однієї із сторін медіації або медіатора (медіаторів) від участі в медіації;

• у випадку визнання сторони медіації або медіатора (медіаторів) недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена;

• у разі смерті фізичної особи, яка є стороною медіації, або ліквідації юридичної особи, яка є стороною медіації;

• в інших випадках відповідно до договору про проведення медіації та правил проведення медіації.

В Україні, попри нещодавне законодавче урегулювання, популярність вирішення сімейних спорів із застосуванням медіації зростає. З прийняттям Закону «Про медіацію» створено правове підґрунтя для медіації, а також поширено його дію на суспільні відносини, задля урегулювання будь-яких конфліктів (спорів), зокрема, сімейних.

Сімейна медіація в Україні все ще розвивається і є виклики, які потребують вирішення. Однією з головних проблем є недостатня проінформованість про медіацію серед широкої громадськості, а також серед юристів різних спеціальностей. Чимало громадян не обізнані про переваги медіації та роль медіатора в цьому процесі.

Незважаючи на труднощі, з якими стикається сімейна медіація в Україні, використання саме сімейної медіації як форми вирішення спорів має численні переваги.

Ці переваги включають:

Рентабельність: сімейне посередництво часто обходиться дешевше, ніж звернення до суду, оскільки воно дозволяє уникнути тривалих судових розглядів і судових витрат.

Швидше вирішення: медіація часто може призвести до швидшого вирішення суперечок, ніж звернення до суду, оскільки сторони можуть планувати сесії медіації, коли їм зручно, а не чекати дати суду.

Менш змагальність: медіація є менш змагальним процесом, ніж звернення до суду, оскільки вона зосереджена на пошуку спільної мови та досягненні взаємовигідної угоди, а не на виграші чи програші.

Забезпечення інтересів кожної сторони: медіація спрямована на виявлення та задоволення інтересів обох сторін. Сімейна медіація у справах, де сторонами є подружжя, як правило, проводиться двома медіаторами різної статі для підтримання рівності та довіри. В свою чергу, до обов’язків суду не належить встановлення причини виникнення конфлікту, він керується лише нормами права не враховуючи інтересів сторін.

Конфіденційність: процедура медіації є конфіденційною, що може допомогти захистити конфіденційність залучених сторін.

Орієнтація на потреби дитини: при процедурі медіації особисті потреби дитини більше враховуються, ніж це відбувається під час судового розгляду, оскільки суд розглядає справу на підставі позовних вимог, за які він не може вийти. Медіація допомагає встановити основу для спільного виховання дітей сторонами, а також захищає дітей від стресу та шкідливих наслідків через розлучення батьків.

Збереження стосунків: медіація може допомогти зберегти стосунки між сторонами, особливо в сімейних суперечках, коли сторонам може знадобитися продовжувати взаємодіяти одна з одною в майбутньому.

Щоб покращити практику сімейної медіації в Україні, можна зробити кілька кроків. Один із них – підвищення обізнаності широкої громадськості, юристів та суддів про медіацію. Це можна зробити за допомогою просвітницьких кампаній, тренінгів для юристів та інформаційних сесій для суддів.

Ще один крок – збільшення фінансування медіаційних послуг. Держава може надавати більше підтримки послугам посередництва, або приватні організації можна заохочувати до надання фінансування через податкові пільги чи інші заходи.

Видається доцільним також провести більше досліджень щодо ефективності сімейної медіації в Україні, що допоможе визначити найкращі практики та напрями для вдосконалення, а також продемонструвати переваги медіації політичному, правничому співтовариству та населенню.

Підсумовуючи, варто зазначити, що сімейна медіація є перспективним підходом до вирішення сімейних спорів в Україні, особливо, в складних умовах сьогодення. Незважаючи на те, що існують проблеми з його впровадженням, є позитивні зрушення та успіхи. З підвищенням обізнаності, фінансування та досліджень сімейна медіація може стати більш широко використовуваним і ефективним методом вирішення сімейних спорів в Україні.

Підготувала Наталія Коваленко, адвокат, член команди Центру «Адвокат дитини»