Міжнародний протокол із документування та розслідування сексуального насильства в конфлікті
Переклад українською мовою та друк публікації здійснено в рамках програми з інституційної розбудови проекту ООН Жінки «Ґендерна рівність у центрі реформ, миру та безпеки», що здійснюється за фінансової підтримки Швеції
Новини та події
22.11.2022

Міжнародний протокол із документування та розслідування сексуального насильства в конфлікті: індивідуальна кримінальна відповідальність за вчинення сексуального насильства з точки зору міжнародного права

Вступ

Протягом останніх 20 років міжнародне право розвинулося у напрямку пошуку більш суворої відповідальності за найжахливіші злочини, зокрема злочини, пов’язані з сексуальним насильством, якщо вони скоєні як воєнні злочини, злочини проти людяності або акти геноциду. Із розвитком кримінальної судової практики — спочатку в контексті МКТЮ1 та МКТР2 , згодом подальшим закріпленням у Римському статуті МКС (Римський статут) та вдосконаленням завдяки СССЛ, НПСК, НАП та іншим змішаним та національним трибуналам — зґвалтування та інші форми сексуального насильства розслідуються та переслідуються в судовому порядку, як на національному рівні, так і на міжнародному.

Ці злочини класифікують за такими трьома основнимим типами, з точки зору міжнародного права:

  1. Сексуальне насильство може становити воєнний злочин, якщо його вчинено в контексті збройного конфлікту та пов'язано з ним (зв’язок із збройним конфліктом вимагається).
  2. Сексуальне насильство може становити злочини проти людяності, якщо його вчинено в контексті широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого на цивільне населення (зв’язок із збройним конфліктом не вимагається).
  3. Сексуальне насильство може становити геноцид, якщо його вчинено з метою знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову або релігійну групу (зв’язок із збройним конфліктом не вимагається).

Відправною точкою розгляду міжнародних злочинів, що стосуються актів сексуального насильства в контексті цього Протоколу, є Римський статут.

Однак Римський статут не є найбільш вичерпним напрацюванням застосовного міжнародного кримінального права; звичаєве міжнародне право та право деяких країн у багатьох відношеннях є більш широким.

Тимчасові трибунали, НПСК та СССЛ, обидва застосували принципи звичаєвого міжнародного права, та судова практика, що виникла з діяльності згаданих установ, також несе зміст та відображення цих більш широких принципів. Тоді як цей Протокол концентрує увагу на положеннях, викладених у Римському статуті, спеціалістам-практикам слід пам’ятати значення судової практики тимчасових та змішаних трибуналів як джерела застосовних принципів, зокрема, тому, що велика кількість положень Римського статуту ще не винесена на розгляд або не ухвалена.

Саме тому тільки судова практика тимчасових та змішаних трибуналів може надати корисні керівні вказівки. Рішення та тлумачення національних кримінальних судів, судів із прав людини та інших механізмів також можуть бути корисними, наприклад, у визначенні звичаєвого міжнародного права, або, за необхідністю, загальних принципів права.

Елементи злочинів з точки зору міжнародного права

  1. Огляд елементів злочину

Як детально зазначено у Робочому журналі доказів, щоб визначити будь-який акт зґвалтування та сексуального насильства як міжнародний злочин, спеціалістам-практикам необхідно виявити інформацію, яка підтверджує три категорії елементів: (див. Додаток 1: Робочий журнал доказів для документування злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством: Інструмент на допомогу слідчим у заповненні прогалин у доказах):

А. Конкретні елементи основного злочину;

Б. Загальні елементи;

В. Елементи для встановлення зв’язків або види відповідальності.

Можна вважати, що ці три категорії інформації складають частини А, Б та В повної інформації, необхідної, щоб показати, що конкретні акти становлять воєнні злочини, злочини проти людяності або геноцид, і припустити, хто може нести особисту кримінальну відповідальність за скоєння цих злочинів.

Для того, щоб хтось поніс індивідуальну кримінальну відповідальність за злочин з точки зору міжнародного права, потрібно довести поза всяким розумним сумнівом елементи основного злочину (такі як зґвалтування), загальні елементи категорії злочину (такі як злочини проти людяності) та види відповідальності (такі як віддача наказів).

Наприклад, у випадку зґвалтування як злочину проти людяності, вчиненого внаслідок віддання наказу, відповідно до Римського статуту (статті 7(1)(д)-1 та 25(3)(Ь)), необхідними елементами для доказування є:

А. Конкретні елементи основного злочину: ЗҐВАЛТУВАННЯ

  1. Порушник вторгся в тіло людини вчинком, що призвів до проникнення, навіть неглибокого, будь-якої частини тіла постраждалого або порушника статевим органом, або анального чи генітального отвору постраждалого будь-яким предметом або будь-якою частиною тіла;
  2. Проникнення було здійснене силою, або погрозою сили чи примусу, такими як страх насильства, примусу, затримання, психологічного пригнічення чи зловживання владою стосовно такої особи іншою особою, або зловживанням примусовими обставинами, або проникнення було здійснене щодо особи, нездатної надати справжню згоду.

Б. Загальні елементи: ЗЛОЧИН ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ

  1. Вчинок, скоєний як частина широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого на цивільне населення;
  2. Порушник знав, що вчинок був частиною або задумував вчинок як частину широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого на цивільне населення;
  3. Напад здійснений відповідно до або за підтримки державної або організаційної політики вчинити такий напад (складова МКС, яка може або не може вимагатися в юрисдикції, у якій спеціалісти-практики займаються документуванням).

В. Елементи для встановлення зв’язків / вид відповідальності: ВІДДАЧА НАКАЗУ

  1. Обвинувачуваний мав повноваження віддавати накази та очікував їх виконання;
  2. Віддача наказів відіграла основну впливову роль у скоєнні злочину або основного правопорушення.

!!! Встановлення контексту сексуального насильства

Спеціалістам-практикам слід здійснювати документування з розумінням того, що напад може складатися з кількох різних злочинів. Встановлення контексту сексуального насильства означає, що вони мають розуміти зв’язки між сексуальним насильством та іншими злочинами, та роль сексуального насильства у кампанії насильства. Наприклад, у випадку Нтаганди акти мародерства часто супроводжувалися актами вбивств та зґвалтування, фізичними та вербальними образами або погрозами насильства. Збирання інформації про ці елементи, щоб встановити всі злочини та зв’язок сексуального насильства з контекстом, необхідне, аби точно описати та позначити весь масштаб злочинної поведінки; це також може допомогти у встановленні зв’язку між сексуальним насильством та службовцями вищого рівня.

А. Конкретні елементи основного злочину

«Що сталося, з ким та де?»

Конкретні елементи доводяться інформацією, яка показує, що скоєно конкретний акт та є наявним конкретний склад основного злочину зґвалтування, сексуального рабства, примусової стерилізації, катувань або іншого відповідного злочину.

Б. Загальні елементи категорії злочину (воєнного злочину, злочину проти людяності або геноциду)

«Яким був контекст», у якому скоєно акт (основний злочин)?

Загальні елементи, які часто називають «об’єднуючими», доводяться інформацією, що описує обставини, у яких скоєно конкретний акт, та підіймають його до рівня воєнного злочину, злочину проти людяності або геноциду.

Основне правопорушення (див. пункт А) може означати злочин з точки зору міжнародного права тільки тоді, коли воно скоєно в конкретному фактичному контексті, який робить його воєнним злочином, злочином проти людяності або актом геноциду (наприклад, сексуальне рабство як воєнний злочин, зґвалтування як злочин проти людяності, завдання членам групи тяжкої фізичної або психічної шкоди як геноцид).

Це означає, що якщо загальні елементи не задокументовані належним чином, злочин буде підлягати судовому переслідуванню тільки як «звичайний злочин» згідно з національним законодавством (наприклад, зґвалтування як таке), а не як злочин з точки зору міжнародного права (наприклад, зґвалтування як воєнний злочин або як злочин проти людяності).

Визнання особи винною у зґвалтуванні та інших формах сексуального насильства може призвести до більш жорстких санкцій, якщо злочин переслідується як міжнародний, а не звичайний. Форма сексуального насильства може призвести до більш жорстких санкцій, якщо злочин переслідується як міжнародний, а не звичайний.

В. Елементи для встановлення зв’язків / види відповідальності

«Хто несе відповідальність та як?»

Елементи для встановлення зв’язків, також відомі як «види відповідальності», доводяться інформацією, що описує спосіб, яким один чи більше порушників несуть кримінальну відповідальність за дії або бездіяльність, що означає злочин з точки зору міжнародного права.

Щоб довести, що вчинено конкретний акт / основний злочин (наприклад, зґвалтування), спеціалістам-практикам необхідно зібрати інформацію, яка показує, що саме сталося, із ким та де. Ця інформація має доводити кожну з конкретних елементів відповідного основного злочину. Одні й ті самі факти можуть відноситися до більш ніж одного основного злочину.

Спеціалістам-практикам слід також систематично збирати докази наслідків злочину для постраждалих, оскільки це може бути елементом певних злочинів. Наприклад, основний злочин катування вимагає спричинення «сильного болю або страждання, фізичного або психічного», а геноцид може скоюватися через спричинення «тяжкої фізичної або психічної шкоди». Ці докази можуть також бути корисними, якщо для призначення покарання та відшкодування застосовується «рівень тяжкості» (наприклад, злочин «порівняної тяжкості»).

Є злочини з точки зору кримінального права, які завжди містять акти сексуального насильства, такі як зґвалтування або примусова проституція, але також існують інші злочини, які можуть бути скоєні через вчинки сексуального або несексуального характеру, такі як катування або вбивство. Докази сексуального насильства можуть використовуватися, щоб довести обидва типи злочинів:

  • конкретні злочини сексуального насильства;
  • інші злочини з точки зору міжнародного права, які можуть бути скоєні через застосування сексуального насильства.

Сексуальне насильство не можна документувати окремо від інших злодіянь та слід встановлювати їх контекст. Рекомендується, щоб спеціалісти-практики, починаючи процес визначення злочинів, які будуть документувати, не обмежувались виключно тими злочинами, що можуть скоюватися тільки актами сексуального насильства.

Конкретні акти, які можуть становити воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид:

І. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ (наприклад, у випадку внутрішнього збройного конфлікту, стаття 8.2 (с)-(е) Римського статуту). Перелічені нижче конкретні акти / основні злочини становлять воєнний злочин, якщо він скоєний у контексті збройного конфлікту та пов’язаний з ним:

1.1. Воєнні злочини сексуального насильства:

  • зґвалтування;
  • сексуальне рабство;
  • примусова проституція;
  • примусова вагітність;
  • примусова стерилізація;
  • інші форми сексуального насильства.

1.2. Інші застосовні воєнні злочини:

  • вбивство;
  • катування;
  • жорстоке поводження;
  • каліцтво або медичний (науковий) експеримент;
  • використання дітей-солдат;
  • насильство над особистою гідністю, наприклад принизливе поводження.

ІІ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ (стаття 7, Римський статут). Перелічені нижче конкретні акти / основні злочини становлять злочин проти людяності, якщо вони скоєні в контексті широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого на цивільне населення:

2.1. Злочини проти людяності — сексуальне насильство:

  • зґвалтування;
  • сексуальне рабство;
  • примусова проституція;
  • примусова вагітність;
  • примусова стерилізація;
  • інші форми сексуального насильства порівняної тяжкості.

2.2. Інші застосовні злочини проти людяності:

  • вбивство;
  • винищення;
  • поневолення;
  • ув’язнення;
  • катування;
  • гоніння;
  • інші нелюдські дії.

ГЕНОЦИД (стаття 6, Римський статут). Перелічені нижче конкретні акти / основні злочини становлять геноцид, якщо скоєні з метою знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову або релігійну групу:

  • вбивство членів групи, наприклад, зґвалтування, а потім вбивство;
  • завдання членам групи тяжкої фізичної або психічної шкоди, наприклад, зґвалтуванням;
  • завдання шкоди умовам життя, розраховане на знищення групи;
  • здійснення заходів із наміром не допустити народжень в групі, наприклад, стерилізація;
  • примусова передача дітей групи в іншу групу.

Протокол доступний для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://bit.ly/3SoBjeZ

Видання датується березнем 2017 року та підготовлено від імені Міністерства закордонних справ Великої Британії