Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
27.03.2022

Міжнародні злочини: адвокати набули знань щодо правового переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності

Ми продовжуємо проводити заходи з підвищення кваліфікації адвокатів та правопросвітництво в умовах воєнного стану в Україні.
У єдності наша сила, разом до перемоги!
Слава Україні!🇺🇦

Вебінар на тему «Міжнародні злочини: визначення, відмінності, кримінальна відповідальність» відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ 25 березня 2022 року, до участі в якому долучилися близько 1700 адвокатів з метою набути знань і навичок щодо правового переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності.

Лекторкою заходу виступила Ґаяне Нуріджанян – магістр права (Кембриджський університет), доктор філософії у галузі права (Університетський коледж Лондона), викладачка кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА, яка має чималий досвід роботи у Раді Європи, Європейському суді з прав людини та Міжнародному кримінальному суді, а також значний досвід проведення наукових досліджень з міжнародного права та прав людини.

Програмою вебінару було охоплено наступні тематичні питання:
– Ключові положення Римського статуту Міжнародного кримінального суду,
– Структура, юрисдикція Міжнародного кримінального суду та стадії розгляду справи в МКС,
– Поняття і види міжнародних злочинів,

– Відповідальність за міжнародні злочини, вчинені в Україні.

Розкриваючи положення Римського статуту МКС як правової основи діяльності Міжнародного кримінального суду лектор приділила увагу дискусійним питанням необхідності ратифікації Римського статуту Україною, підкреслила нагальну потребу сьогодення в застосуванні міжнародних механізмів охорони інтересів українського суспільства та справедливого покарання за воєнні злочини, вчинені в Україні.

Розповідаючи про структуру Міжнародного кримінального суду (надалі – МКС) Ґаяне Нуріджанян означила перелік органів, з яких він складається, а саме:

1. Офіс прокурора (Office of the Prosecutor)
2. Судові палати (Chambers) (18 суддів)
a. Палати досудового розгляду (Pre-Trial Chambers)
b. Судові палати (Trial Chambers)
c. Апеляційна палата (Appeals Chamber)
3. Офіс Президента Суду (Presidency)
4. Секретаріат (Registry)
5. Фонд допомоги потерпілим (Trust Fund for Victims)

6. Асамблея держав-учасниць (Assembly of State Parties)

Висвітлюючи юрисдикцію МКС доповідач детально роз’яснила на які види злочинів вона поширюється та які особливості існують в територіальній, суб’єктній і часовій юрисдикції Суду.

Предметна юрисдикція МКС відповідно до ст. 5 Римського статуту поширюється на найбільш серйозні міжнародні злочини, які викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства:
• Геноцид (ст 6)
• Злочини проти людяності (ст 7)
• Воєнні злочини (ст 8)

• Злочин агресії (ст 8bis)

Територіальна юрисдикція МКС відповідно до статті 12 Римського статуту охоплює злочини скоєні на території або громадянами держави-учасниці; злочини скоєні на території або громадянами держави, яка подала ad hoc декларацію про визнання юрисдикції МКС відповідно до ст. 12(3) , що застосовно до ситуації в Україні. Універсальна юрисдикція МКС характеризується сферою поширення у разі рішення РБ ООН за Главою VII Хартії ООН.

Суб’єктна юрисдикція МКС стосується притягнення до міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб, які досягли 18 років на момент скоєння злочину. Винятком з юрисдикції встановлені для осіб, які не досягли 18-річного віку згідно ст. 26 Римського статуту.

Часова юрисдикція МКС відповідно до статті 11 Римського статуту поширюється на злочини, скоєні після вступу в силу Римського статуту (1 липня 2002 року). Якщо держава приєдналась пізніше — на злочини, скоєні після вступу в силу Римського статуту для цієї держави. У випадку подання державою ad hoc декларації про визнання юрисдикції – на злочини, скоєні після вступу в силу РС (1 липня 2002 року)

Лектор наголосила, що в жодному випадку МКС не може розслідувати злочини, які була скоєні до 1 липня 2002 – дати набрання чинності Римським статутом, а також підкреслила встановлені спеціальні правила здійснення юрисдикції щодо злочину агресії (ст 15 bis та ст 15 ter).

Предметом обговорення під час вебінару стали механізми активації юрисдикції МКС та стадії розгляду справи у Міжнародному кримінальному суді в розрізі структурних органів Суду і їх повноважень.

Стадії розгляду справи у МКС, представлені до уваги учасників заходу:

 

І. Офіс Прокурора
1. Попереднє вивчення ситуації (preliminary examination) (Ситуація в Україні – 2014-2022р.)
2. Розслідування ситуації (investigation) (Ситуація в Україні – березень 2022р.)
3. Ідентифікація конкретних осіб та справ, запит на ордер на арешт.
ІІ. Досудова палата (Pre-Trial Chamber)
1. Ордер на арешт підозрюваного
2. Перша явка в суді підозрюваного (МКС не може розглядати справи in absentia)
3. Слухання щодо підтвердження обвинувачень (confirmation of charges; substantial grounds to believe that the person committed the crimes charged)
4. Вирішення питання щодо юрисдикції суду та прийнятності справ (ст 19)
ІІІ. Судова палата (Trial Chamber)
1. Судовий розгляд – рішення по суті – засудження/виправдання (ст 74)
2. У разі засудження, рішення про покарання (sentencing) (ст 76, ст 77 – до 30 років (довічне ув’язнення) + штраф; конфіскація майна, набутого в результаті вчинених злочинів)
3. Рішення щодо реперацій потерпілим (ст 75)
IV. Апеляційна палата (Appeals Chamber)
1. Апеляція щодо рішення про засудження та виправдання
2. Перегляд остаточного рішення про засудження за виняткових обставин

V. Виконання рішення (Enforcement)

Друга частина вебінару була присвячена оволодінню знаннями про міжнародні злочини, розкриттю змісту їх правових понять та відмінностей.

Злочин “Геноцид” відповідно до статті 6 Римського статуту означає – будь-які з наступних дій, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:
a) вбивство членів групи;
b) заподіяння тяжких тілесних або психічних ушкоджень членам групи;
c) навмисне заподіяння групі умов життя, розрахованих на повне або часткове її фізичне знищення;
d) вжиття заходів, спрямованих на запобігання народженню всередині групи;

e) примусове переведення дітей з групи в іншу групу

Лектор приділила увагу порівняльному аналізу правового поняття злочину геноциду та кримінальній відповідальності за його вчинення згідно статті 442 Кримінального кодексу України.
За змістом статті 7 Римського статуту «злочин проти людяності» – це будь-які з наступних дій, якщо вони вчинені як частина широкомасштабного чи систематичного нападу, спрямованого проти будь-якого цивільного населення, з усвідомленням нападу:
a) вбивство;
b) знищення;
c) поневолення;
d) депортація або примусове переміщення населення;
e) ув’язнення або інше суворе позбавлення фізичної свободи в порушення основоположних норм міжнародного права;
f) катування;
g) зґвалтування (та інші види сексуального насильства)
h) переслідування будь-якої ідентифікованої групи або колективу за політичними, расовими, національними, етнічними, культурними, релігійними чи іншими ознаками, які загальновизнаними міжнародним правом є недопустимими,
i) насильницьке зникнення осіб;
j) злочин апартеїду;

k) інші нелюдські дії подібного характеру, які навмисно завдають великих страждань або серйозної шкоди тілу або психічному чи фізичному здоров’ю.

Воєнні злочини для цілей Римського статуту означають:
1. Серйозні порушення Женевських конвенцій про захист жертв війни від 1949 року та Додаткових протоколів до Конвенцій (стаття 8(2)(а) РС) – злочини проти «захищених» категорій осіб
a) Умисне вбивство;
b) Катування, нелюдське поводження;
c) Навмисне заподіяння значних страждань або серйозної тілесної шкоди чи шкоди здоров’ю;
d) Значне знищення та привласнення майна, не виправдане військовою необхідністю та здійснене протиправно та безпідставно;
e) Примус військовополоненого чи іншої захищеної особи служити в силах ворожої держави;

f) Навмисне позбавлення військовополоненого чи іншої захищеної особи права на справедливий і регулярний суд

2. Інші серйозні порушення законів та правил ведення війни, передбачених у міжнародному праві (стаття 8(2)(b) РС)
a) Навмисне спрямування нападів на цивільне населення як таке або на окремих цивільних осіб, які не беруть безпосередньої участі у бойових діях;
b) Навмисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто на об’єкти, які не є військовими;
c) Напади або бомбардування будь-якими засобами міст, сіл, житлових будинків або будівель, які не захищені і які не є військовими об’єктами;
d) Переміщення, прямо чи опосередковано, окупаційною державою частини її власного цивільного населення на окуповану нею територію, або депортація чи переміщення всього чи частини населення окупованої території в межах або за межі цієї території;

e) Умисні напади на будівлі, присвячені релігії, освіти, мистецтва, науки чи благодійності, історичні пам’ятки, лікарні та місця збору хворих і поранених, якщо вони не є військовими об’єктами.

В частині визначення і правового поняття злочину агресії лектор відзначила наступні змістові складові:

1. Ст 8bis (1) Римського статуту «злочин агресії» означає планування, підготовку, ініціювання або виконання особою, яка здійснює ефективний контроль над або керує політичними чи військовими діями держави, акту агресії, який за своїм характером, серйозністю та масштабом є явним порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй.
2. Ст 8bis (2) РС – Резолюція ГА ООН 3314 (XXIX) 14.12.1974р
a) Вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би тимчасова, внаслідок такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія з використанням сили території іншої держави або його частини;
b) Бомбардування збройними силами держави території іншої держави або використання будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
c) Напад збройних сил держави на сухопутні, морські чи повітряні сили або морський і повітряний флот іншої держави;

d) Надання дозволу державою використовувати свою територію іншою державою для вчинення цією іншою державою акту агресії проти третьої держави.

Завершуючи захід Ґаяне Нуріджанян охопила питання відповідальності за міжнародні злочини вчинені в Україні через призму можливостей та обмежень міжнародних та національних судових органів, а також висловила впевненість щодо доцільності застосування процедур притягнення до відповідальності за міжнародні злочини як ефективних правових інструментів, спрямовані на підтримку миру та безпеки у світі.

Адвокати подякували лектору за важливі та практично необхідні знання і навички, а також за конструктивні відповіді на питання.
Традиційно учасники обмінялися між собою теплими словами підтримки, віри в Українську армію, Державу і Народ, впевненості в перемогу України у війні, а також у справедливу і найсуворішу відповідальність Росії за воєнні злочини, вчинені в Україні.
Вища школа адвокатури НААУ висловлює щиру вдячність лектору Ґаяне Нуріджанян та всім адвокатам, які долучилися до участі у вебінарі.