Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
29.12.2021

МІЖНАРОДНІ/НАЦІОНАЛЬНІ ЕКОТРЕНДИ 2021 РОКУ

адвокат Баландіна Світлана, член Комітету з аграрного, земельного та довкілевого права НААУ

Топ-темою листопада місяця 2021 року стали результати міжнародних переговорів сторін рамкової конвенції ООН зі змін клімату COP26  у шотландському місті Глазго.

Понад 450 приватних компаній з 45 країн взяли на себе зобов’язання профінансувати приблизно в 100 трильйонів доларів інвестицій до 2030 року для декарбонізації світової економіки, та готові використовувати науково обґрунтовані рекомендації для досягнення нульових викидів вуглецю до 2050 року.

Крім цього, за рахунок певних ініціатив в сфері підтримки інновацій в енергетиці та прискорення переходу до відновлювальних джерел енергії очікуються  в цілому масштабування змін в декарбонізації економік світу.

Експерти вважають, що на переговорах в Глазго оголошено про початок нової промислової революції, так званої «зеленої» промислової революції. Саме перехід на відновлювані джерела енергії визнано ключовим шляхом для декарбонізації економік країн. Стрімкий розвиток ВДЕ визнається ключем до досягнення вуглецевої нейтральності до середини століття та до пом’якшення негативних наслідків зміни клімату.

Отже, вперше, без перебільшень, в історії, як міжнародний великий, так і український (але в меншій мірі) бізнес розуміє, підтримує та планує свою діяльність з урахуванням кліматичної кризи та цілей сталого розвитку ООН. Саме великий міжнародний бізнес стає драйвером змін в глобальному розумінні.

Кліматична тематика й, відповідно, екологічна у широкому розумінні, є наскрізною для економіки й в нашій Державі.

Великий український бізнес, мова йде саме про той бізнес, який відповідально ставиться до ресурсів країни, та готовий вкладати кошти в модернізацію виробництва, а отже, й в майбутнє України як держави, беззаперечно усвідомлює наслідки глобальних змін клімату, й, відповідно, декларує готовність вживати заходи для запобігання змін, й готовий до них адаптуватись, але за певних умов та за певної підтримки з боку держави.

При цьому, для розуміння суті ефективної конструкції взаємовідносин між державою та бізнесом ми маємо виходи із наступних засадничих принципів, по-перше, що головним завданням держави є вирішення існуючих проблем та відвернення потенційних загроз для громадян шляхом забезпечення балансу інтересів різних частин суспільства, по-друге, що уряд – це орган, який формує державну політику – основний зміст діяльності держави для вирішення проблем та відвернення загроз. Діяльність держави має періодично оцінюватися на предмет ефективності. Це означає, що уряд має працювати над досягненням конкретних, вимірюваних цілей, а Верховна Рада України – періодично вимірювати ефективність роботи уряду.

В Україні відбувається зростання екологічних загроз, при цьому, загрози мають системний характер й мають розглядатись, перш за все, як загроза національній безпеці в екологічній сфері.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р., екологічна безпека – такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та забезпечується попередження виникнення небезпеки для здоров’я людей.

Державна екологічна політика у сфері захисту (охорони) довкілля, складовою якої є екологічна безпека, має бути спрямована на сприяння сталому розвитку, а саме: включення питань захисту навколишнього природного середовища до політики інших сферах, зокрема, у галузі промисловості, енергетики, транспорту, регіонального розвитку та сільського господарства, має бути спрямована на підвищення рівня безпечності продуктів харчування для споживачів та спрощення торгівлі ними шляхом проведення реформ та модернізації санітарної та фіто санітарної сфери, має бути спрямована на ефективне використання відновлювальних джерел тощо;

Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена ВРУ 9 скликання 4 жовтня 2019 року передбачає пріоритетні цілі, які Уряд ставить перед собою з тією метою, щоб українці жили довше, безпечніше, заможніше та щасливіше – «українець живе у сприятливому та чистому навколишньому середовище», «українці менше страждають від накопичення відходів, показники ефективності», «українці зберігають природні екосистеми для нащадків», «українці більш ефективно та ощадливо використовують природні ресурси», «українець усвідомлює наслідки глобальних змін клімату, вживає заходів для їх запобігання, проте готовий до них адаптуватись».

На виконання заявлених цілей нагальним було, є й залишається розроблення (підготовка) законопроектів, які міститимуть принципи та механізми реалізації задекларованих урядом цілей, та кореспондуються із екологічною політикою в країні до 2030 року.

Підписана УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ між ЄС та Україною в 2014 році стала потужним стимулом для реформування екологічної політики.

Упродовж 2014-2018 років основна увага в процесі імплементації УА була зосереджена на створенні (реформуванні) організаційно-правових механізмів захисту довкілля (управління довкіллям) та інтеграції екологічної політики в інші галузі національної політики, зокрема впровадження в Україні ОВД (оцінка впливу на довкілля) та СЕО (стратегічна екологічна оцінка), але на практиці реалізовано, знову-таки, фрагментарно.

Питання охорони навколишнього природного середовища та сталого розвитку набувають пріоритетності в рамках політичного діалогу на найвищому рівні більш активно, починаючи з 2019 року.

Відповідно до Додатку XXX ДО ГЛАВИ 6 “НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ” РОЗДІЛУ V “ЕКОНОМІЧНЕ І ГАЛУЗЕВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО” УА визначено терміни, в які Україна зобов’язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС, тобто адаптувати національне законодавство, яке має забезпечити ефективне екологічне функціонування бізнесу, суспільства, виходячи із національних реалій, та відповідно до європейських стандартів, нормативів, що дозволить залучати інвестиції, жити українській нації в здоровому довкіллі.

Україна за результатами прийнятих на себе зобов’язань станом на 2021 рік має певні законодавчі результати, тобто бізнесу, суспільству надано певні інструменти, які мають сприяти в реалізації екологічної політики в країні.

Отже, із принципового, як для бізнесу, так й суспільства, було розроблено й прийнято Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року; прийнято Верховною Радою України в першому читанні проєкт Закону України «Про управління відходами» (реєстраційний № 2207-1-д від 04.06.2020 року); ухвалено в першому читанні законопроект №3091 «Про державний екологічний контроль», розроблено проєкт Закону України «Про території Смарагдової мережі», включаючи додаток до проєкту Закону України «Про території Смарагдової мережі» щодо переліку видів птахів, у тому числі видів регулярної міграції, для яких визначаються території Смарагдової мережі; прийнято Закон України № 377-ІХ «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» та прийнято Закон України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами» (12.12.2019 № 376-IX).

Чутливою та непростою залишається законодавчо ситуація з регулюванням промислової діяльності. Станом на листопад місяць 2021 року Комітетом з питань екологічної політики та природокористування рекомендовано Верховній Раді України прийняти за основу доопрацьовано направлений на повторне перше читання проєкт Закону «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності» (реєстр № 4167).

Зазначений законопроект направлений на забезпечення високого рівня захисту довкілля шляхом впровадження інтегрованого довкільного дозволу, тобто встановлює правові та організаційні засади запобігання, зменшення, контролю та усунення забруднення.

Зазначений законопроєкт імплементує на національному рівні положення Директиви 2010/75/ЄС Європейського парламенту та Ради від 24.11.2010 про промислові викиди. За змістом зазначеного законопроєкту пропонується новий формат діалогу Держави, бізнесу та громадськості в питаннях зменшення забруднення через нові екологічні вимоги до здійснення бізнесом господарської діяльності.

Стратегічно український бізнес змушений буде застосовувати найкращі доступні технології в своїй промисловій, господарській діяльності й методи управління, відповідно. Отже, бізнес має в стислі строки модернізуватись задля збереження попиту на свою продукцію на міжнародних ринках, задля залучення інвестицій, що, в свою чергу, об’єктивно призведе до зменшення забруднення довкілля.

Екологічне законодавство має відповідати економічній ситуації в країні задля того, щоб бути дієвим інструментом для регулювання відповідних суспільних відносин, та забезпечити сталий розвиток в країні в усіх суспільно важливих сферах.

Активізація питання охорони навколишнього природного середовища та сталого розвитку за участі держави, бізнесу та громадськості має продовжуватись й в наступному 2022 році,та має набуватиме більшого державницького масштабу та конструктиву, як для суспільства, так й для бізнесу, та економіки України в цілому.