Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
25.08.2022

Місце прав дитини в практиці ЄСПЛ: право дитини бути заслуханою

Павло Пархоменко, кандидат юридичних наук, Голова Бахмацького районного суду Чернігівської області

«Гавелка та інші проти Чеської Республіки» (Havelka and Others v. The Czech Republic), заява No 23499/06

  1. Крім того, Суд не може задовільно оцінити, чи були ці причини, навіть якщо вони мали

значення, достатніми для цілей пункту 2 статті 8, не визначаючи водночас, зважаючи на конкретні обставини справи, чи забезпечив процес прийняття рішень необхідний захист інтересів заявників. Щодо цього він висловлює жаль, що орган соціального захисту, який подав запит на допомогу, і на який було покладено роль опікуна відповідних заявників, навіть не зважаючи на те, що вони і були у віці тринадцять, дванадцять і одинадцять років, суди не слухали їх безпосередньо. Слід також зазначити, що перший заявник був заслуханий апеляційним судом лише тоді, коли його дітей вже протягом року поміщали до громадського закладу, тоді як ніщо не заважало суду першої інстанції винести розпорядження про його особисту явку після того, як він не з’явився на слухання 15 червня 2004 р. Однак для прийняття такого рішення, яке має вирішальне значення для майбутнього дітей, погляди їхніх батьків також повинні бути серед перших елементів, які слід зважити.

«Хазе проти Німеччини» (Haase v. Germany), заява No 11057/02

  1. 21 червня 2002 року Федеральний конституційний суд скасував ці рішення, визнавши,

що батьківські права заявників були порушені. За даними Федерального конституційного суду, питання про те, чи свідчать докази того, що існує ризик заподіяння шкоди дітям, не розглядався належним чином. Він, зокрема, зазначав, що не було оцінювання заяв заявників чи розгляду можливості замовлення альтернативних заходів, що не вимагало б повного відкликання батьківських прав. І Апеляційний суд, і Районний суд не почули дітей або не надали особам, які беруть участь у провадженні, можливості бути заслуханими. Жодних причин, які б виправдовували терміновість цього питання, не було. Сімейний суд не мав інформації про можливі наслідки свого рішення, оскільки Бюро молоді та експерт не коментували це питання. Вивчаючи переваги та недоліки сімейного заходу, було, однак, доречно враховувати, що відокремлення дітей від їхніх батьків може загрожувати розвитку дітей, зокрема у перші роки їхнього життя.

  1. На думку Суду, висновки Федерального конституційного суду показують, що попереднє відкликання батьківських прав заявників та вилучення дітей не підтримувались відповідними та достатніми причинами, та що заявники не брали участі у прийнятті рішення, зробити процес таким чином (тут така цитата з рішення, це мабуть був опис судом), щоб забезпечити їм необхідний захист їхніх інтересів.
  2. Суд також зауважує, що перед тим, як державні органи влади вживатимуть екстрених заходів у зв’язку з такими делікатними питаннями, як накази щодо догляду, повинна бути фактично встановлена небезпека. Це правда, що в очевидних випадках небезпеки не вимагається залучення батьків. Однак, якщо все-таки можна почути батьків дітей та обговорити з ними необхідність цього заходу, не повинно бути місця для екстрених дій, зокрема, коли, як у цьому випадку, небезпека вже існувала на тривалий період. Тому не було жодної терміновості, яка могла б виправдати тимчасове розпорядження окружного суду.

«Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява No 39948/06

  1. Крім того, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз’єднання сім’ї, Суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші

експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання. Суд також повинен врахувати, чи самим дітям було надано можливість висловити свою думку, коли цього вимагали обставини.

  1. Суд також зауважує, що на жодному етапі провадження у справі судді не заслуховували дітей (включно з О.С., якому в грудні 2004 року, коли тривав розгляд справи в суді першої інстанції, було тринадцять років), і що внаслідок виконання рішення про відібрання дітей від батьків їх не лише відокремили від родини, а й помістили в різні заклади. Двоє з них виховуються в іншому місті, далеко від Ромен, де живуть їхні батьки, брати і сестри, і це ускладнює можливість підтримувати регулярні стосунки.

Загальний коментар до підпункту:

  1. Практика національних органів свідчить, що дуже часто, вирішуючи питання, які стосуються реалізації прав дитини, відповідний орган не приділяє увагу праву самої дитини висловити свою думку щодо питання, яке стосується її інтересів.
  2. Наслідком таких дій є порушення прав дитини, на що звернув увагу ЄСПЛ в своїх багатьох

рішеннях.

  1. Поряд із цим стаття 12 Конвенції про права дитини закріплює положення про те, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно

висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини

приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

  1. Розкриваючи зміст цього принципу Комітет ООН з прав дитини в своїх Зауваженнях загального порядку No 12, «Право дитини бути заслуханою», CRC / C / GC / 12 від 20 липня

2009 року підкреслює, що право всіх дітей бути заслуханими і сприйнятими з усією серйозністю є одним з основоположних принципів Конвенції.

  1. Комітет підкреслює, що в статті 12 не встановлюється будь-якого вікового обмеження щодо права дитини висловлювати свої погляди, і вона не заохочує держави-учасники до введення в законодавстві або на практиці вікових обмежень, які б обмежували ущемляли право дитини бути почутою, по всім питанням, які стосуються її інтересів (пункт 21).
  2. Висловимо позицію, що такі підходи необхідно враховувати на національному рівні і залежно від обставин справи приділяти належну увагу праву дитини бути заслуханою.

Джерело: “Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та права дитини” — тематичний посібник, автором якого є Павло Пархоменко – голова Бахмацького районного суду Чернігівської області, лектор Вищої школи адвокатури НААУ, зокрема, базового курсу з основ дружнього до дітей правосуддя і спецмодулів проєкту “Адвокат дитини: від новачка до профі”.

Посібник* доступний для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://bit.ly/3IDqjqS

Зареєструватися на майбутні заходи лектора:

Вебінар: Визначення місця проживання дитини: актуальні питання практики https://bit.ly/3zkEa22

Вебінар: Окремі аспекти процесу доказування при судовому розгляді https://bit.ly/3TjTFQ2

* Посібник видано в межах проєкту, що реалізується ГО «ВГЦ «Волонтер» спільно з МКР з питань правосуддя щодо неповнолітніх за підтримки Представництва ДФ ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.