Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками мистецтво роботи з експертизами, а саме:
1. Правові основи призначення судових експертиз.
2. Суб'єкти здійснення судово-експертної діяльності.
3. Виконують функції експертної служби.
4. Реєстр атестованих судових експертів.
5. Особливості оформлення результатів проведення експертиз.
6. Практичні рекомендації адвокатам.
7. Типові помилки судового експерта при дотриманні меж компетенції і повноважень.
8. Вирішення питань правового характеру.
9. Аналіз судової практики щодо висновку експерта.
У рамках характеристики експертиз акцентовано на наступному:
1. Правові основи призначення судових експертиз
Судова експертиза є одним із найважливіших процесуальних засобів доказування. Висновок експерта визнається самостійним джерелом доказів у всіх видах судочинства.
Основними нормативними актами є:
● КПК України (ч. 2 ст. 84) – висновок експерта є процесуальним джерелом доказів;
● ЦПК України (ч. 2 ст. 76) – висновок експерта є засобом доказування;
● ГПК України (ч. 2 ст. 73);
● КАС України (ч. 2 ст. 72);
● КУпАП (ст. 251);
● Закон України «Про судову експертизу»;
● Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
● міжнародні договори;
● відомчі нормативні акти.
2. Суб'єкти здійснення судово-експертної діяльності
До суб'єктів судово-експертної діяльності належать:
Науково-дослідні установи Міністерства юстиції України:
● Київський НДІ судових експертиз;
● Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса»;
● Одеський НДІ судових експертиз;
● Львівський НДІ судових експертиз;
● Дніпропетровський НДІ судових експертиз;
● Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності;
● Науково-дослідний центр незалежних судових експертиз МЮ України.
3. Виконують функції експертної служби
Функції експертної служби здійснюють:
● Експертна служба МВС України:
1. Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр (ДНДЕКЦ);
2. Регіональні НДЕКЦ.
● Експертна служба СБУ:
1. Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз (ІСТЕ СБУ).
● Судово-медичні установи МОЗ.
● Державна установа «Інститут судової психіатрії МОЗ України» та її 22 філії.
Окремі категорії експертиз (зокрема судово-медичні, судово-психіатричні, більшість криміналістичних експертиз) проводяться виключно державними спеціалізованими установами.
4. Реєстр атестованих судових експертів
Проведення експертизи може бути доручене лише експерту, внесеному до Державного реєстру атестованих судових експертів (ст. 9 Закону «Про судову експертизу»). Ведення Реєстру здійснює Міністерство юстиції України.
Основні положення:
● свідоцтва експертів, видані до 10.10.2024, є безстроковими (за відсутності рішення про їх анулювання);
● використання свідоцтва поза місцем роботи державної установи заборонене;
● після звільнення експерта свідоцтво втрачає чинність;
● якщо експерт не має чинного свідоцтва, його висновок є недопустимим доказом.
Судова практика:
● Постанова Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №263/10503/16-к:
Верховний Суд зазначив, що втрата чинності свідоцтва судового експерта зумовлює недопустимість висновку експертизи як доказу.
5. Особливості оформлення результатів проведення експертиз
Результати оформлюються у двох формах:
1. Висновок експерта.
2. Повідомлення про неможливість надання висновку.
Порядок оформлення визначається:
● Інструкцією Мін'юсту (Наказ №53/5);
● Інструкцією МВС (Наказ №591 від 17.07.2017);
● Інструкцією СБУ (Наказ №209 від 30.05.2025);
● Наказом МОЗ №6 від 17.01.1995.
Якщо поставлені питання виходять за межі компетенції експерта, він повинен невідкладно повідомити про це особу або суд, який призначив експертизу (ч. 6 ст. 69 КПК України).
6. Практичні рекомендації адвокатам
Лектор рекомендує адвокатам:
● використовувати висновок експерта як важливий інструмент доказування;
● ретельно оцінювати його зміст;
● перевіряти методику дослідження;
● перевіряти компетентність експерта;
● аналізувати повноту дослідження;
● перевіряти дотримання процесуального порядку призначення експертизи.
Особливо наголошено, що українське законодавство не містить чітких критеріїв оцінки достовірності алгоритму експертного дослідження, тому роль адвоката є визначальною. Помилки експертизи становлять серйозну загрозу для правосуддя.
7. Типові помилки судового експерта при дотриманні меж компетенції і повноважень
Звертається увага на такі типові помилки:
● вихід за межі спеціальних знань;
● надання відповідей на питання права;
● перевищення меж компетенції;
● неповне дослідження матеріалів;
● порушення принципів законності, незалежності та об'єктивності;
● недотримання вимог щодо оформлення висновку.
Адвокат повинен перевіряти дотримання експертом принципів:
● законності;
● незалежності;
● об'єктивності;
● повноти дослідження;
● правильності формування висновків.
8. Вирішення питань правового характеру
Експерт не має права вирішувати питання права.
До компетенції експерта належать лише питання, що потребують спеціальних знань.
Правову оцінку:
● доказів;
● обставин справи;
● законності дій;
● тлумачення норм права
здійснює виключно суд.
Якщо поставлені питання є правовими або виходять за межі спеціальних знань експерта, він повинен повідомити про неможливість проведення експертизи.
9. Аналіз судової практики щодо висновку експерта
Суд оцінює висновок експерта не як беззаперечний доказ, а разом з іншими доказами у справі.
Для адвоката особливого значення набуває перевірка:
● повноважень експерта;
● чинності його свідоцтва;
● компетентності;
● відповідності висновку поставленим питанням;
● використаної методики;
● повноти дослідження;
● відсутності виходу за межі компетенції.
Якщо висновок складений особою без належних повноважень або з порушенням вимог закону, він може бути визнаний недопустимим доказом, що підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема постановою від 20.05.2020 у справі №263/10503/16-к.
Першоджерело https://tinyurl.com/2haaywrj