Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
01.09.2021

Медіація – інструмент ефективного розв’язання шкільного конфлікту

Школа, батьківські чати, спілкування з батьками та вчителями, перерва…

З чим ці слова асоціюються у вас?

Нерідко синонімом слова «школа» виступає слово “конфлікт”. Учасниками конфлікту можуть бути діти, вчителі, адміністрація школи, батьки. Інколи найменше непорозуміння між учасниками освітнього процесу призводять до неочікуваних негативних наслідків, таких як, погіршення відносин, зміна класу чи переведення дитини в іншу школу, звернення до правоохоронців та судові процеси.

Школа, батьківські чати, спілкування з батьками та вчителями, перерва…

З чим ці слова асоціюються у вас?

Нерідко синонімом слова «школа» виступає слово “конфлікт”. Учасниками конфлікту можуть бути діти, вчителі, адміністрація школи, батьки. Інколи найменше непорозуміння між учасниками освітнього процесу призводять до неочікуваних негативних наслідків, таких як, погіршення відносин, зміна класу чи переведення дитини в іншу школу, звернення до правоохоронців та судові процеси.

А чи може бути по-іншому? – спитаєте Ви. Яким чином врегулювати ситуацію конфлікту в освітньому середовищі, враховуючи потреби дитини та забезпечуючи її найкращі інтереси? Чи можливо обернути шкільний конфлікт на перемогу та на користь всіх учасників освітнього процесу, досягти результату, так би мовити, «малою кров’ю»? Звучить виклично, але наша відповідь – ТАК!

Для того щоб зрозуміти суть шкільної медіації, а також яку важливу роль вона відіграє у освітньому процесі, пропонуємо проаналізувати життєву ситуацію як приклад для застосування примирної процедури в закладі освіти, зупинитися на особливостях шкільної медіації, принципах, підходах та перевагах її застосування.

Життєва ситуація –приклад для застосування шкільної медіації

Поштовхались під час перерви в школі хлопці, назвемо їх Сашко та Олег. Наступного дня вони вже помирились, а от їх мами вважали по-іншому. Мама Сашка в недоброзичливій формі стали вимагати від мами Олега вибачення перед її сином. Мама Олега вважала це зайвим, образилась та написала заяву на ім’я директора школи про випадок булінгу. І так шляхом взаємних образ та вимог мами дійшли до суду, де з проблемою намагається розібратись суддя, задіяні правоохоронці та адвокати. Сашко та Олег змінили місце навчання, їх перевели до інших шкіл; батьки того класу де навчались хлопці частково посварились між собою, з’ясовуючи, яка з мам мала більшу правоту… А насправді цю ситуацію можна було спробувати розв’язати кількома зустрічами з медіатором для пошуку взаємоприйнятного рішення, збереження стосунків серед учасників освітнього процесу та їх інтересів на майбутнє.

Як медіація спроможна врахувати права та інтереси дитини?

Права дитини — система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини.

Відповідно до Конвенції про права дитини, від 20.11.1989 року, ратифікованої Україною 27.02.1991: всі права, передбачені Конвенцією, за кожною дитиною забезпечуються без будь-якої дискримінації. В усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. А як вже говорилось вище, шкільна медіація працює, тримаючи фокус уваги, саме на інтересах та потребах дитини.

Відповідно ст. 12 Конвенції “Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага”, а відповідно ст. 13: ”Дитина має право вільно висловлювати свої думки…” Саме в процесі шкільної медіації, медіатор уважно слухає дитину та намагається зрозуміти її позицію та врахувати погляди дитини на конфліктну ситуацію, приділивши максимальну увагу саме дитині в конфлікті, а не баченням та образам дорослих.

Відповідно до ст. 26 Конвенції: ”Держави-учасниці визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення” що корелюється з п.10 ч.6. ст. 16 Закону України “Про соціальні послуги” від 17.01.2019 №2671-VIII в якому зазначено, що посередництво (медіація) є базовою соціальною послугою. Тобто, заохочуючи розвиток шкільної медіації зростає спроможність тим самим забезпечувати та враховувати права та інтереси дитини.

Відповідно до п.d ч.1 ст. 29 Конвенції: ”Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості,… та дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами, а також особами з корінного населення”. Тобто застосування мирного способу вирішення спорів та конфліктних ситуацій в школі напряму пов’язано з реалізацією та дотриманням вимог ст. 29 Конвенції і є практичною складовою підготовки дітей до свідомого життя в дусі розуміння та миру.

Отже, медіація є не лише сучасним та прогресивним способом розв’язання конфліктів в школі, але ще й ефективним інструментом реалізації та максимального врахування інтересів та прав дитини.

Шкільна медіація: особливості та переваги застосування.

Шкільна медіація – це процедура врегулювання спору (конфлікту) між учасниками освітнього процесу за участі медіатора – нейтрального незалежного посередника, основна мета якого – допомогти учасникам процесу відшукати взаємоприйнятний варіант вирішення конфлікту (спору) з максимальним урахуванням інтересів та потреб кожної сторони.

Учасники шкільної медіації:

  • учні (здобувачі освіти)

  • батьки

  • педагогічні працівники

  • керівник закладу освіти

Принципи шкільної медіації:

  • добровільність участі у медіації

  • конфіденційність процесу

  • нейтральність медіатора

  • принцип розподілу відповідальності медіатора та сторін конфлікту

Нині в різних школах світу представлено три основні підходи до запровадження медіації у школах.

Перший підхід передбачає наявність у школі дорослого медіатора, до якого направляють учасників конфлікту.

Другий підхід передбачає створення шкільної служби порозуміння (ШСП), тобто залучення до процесу врегулювання конфліктів медіаторів-ровесників — учнів-старшокласників, які пройшли спеціальне навчання медіації.

До речі, на створенні шкільних служб порозуміння в Україні акцентовано в листі Міністерства освіти і науки України від 13.09.2010 N 1/9-623 «Щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації профілактичної роботи», діяльність яких дозволяє формувати у школярів навички співпраці, будувати ефективну систему вирішення конфліктних ситуацій у закладі, забезпечувати психологічно здорове середовище в учнівському колективі.

Третій підхід включає всі заходи, що впроваджуються у шкільній службі порозуміння, а також навчання основ медіації та навичок ненасильницького спілкування (ННС) всіх педагогів та адміністрації.

Взірцевим, мабуть, був би третій варіант впровадження медіації у школах. Однак, на практиці здебільшого, з урахуванням сучасних реалій та фінансової спроможності, деякі українські школи вдаються до другого підходу у впровадженні медіації, а саме створення у рамках пілотних проєктів шкільних служб порозуміння.

Саме на впровадження та розвиток процедур примирення у школах направлено кілька соціальних проєктів, що здійснювались або здійснюються в Україні громадськими організаціями, зокрема “Мирна школа” ГО “Інститут миру та порозуміння” та “Надання можливостей молоді для забезпечення примирення суспільства: сприяння взаєморозумінню та ненасильницькому спілкуванню” ГО “Поруч”.

З вищевикладеного можна стверджувати, що впровадження шкільної служби порозуміння та застосування процедури медіації покликане сприяти школам у розвитку миробудування та медіації шляхом поширення культури мирного вирішення конфліктів у дітей та молоді, призведе до зменшення не лише рівня конфліктності у школах, а й вплине позитивно на оточуючих.

Цінність громадських навчальних проєктів та ініціатив щодо створення шкільних служб порозуміння та запровадження інституту медіації полягає в тому, що їхні учасники стають агентами змін у свої громадах та поширюють принципи безконфліктної комунікації: вони можуть проводити тренінги для інших, застосовувати примирні процедури поза школою, впроваджувати власні проєкти тощо.

Найбільш поширені випадки звернення до шкільного медіатора:

  • словесна сварка між дітьми, яка переростає у бійку, внаслідок чого виникає потрійний конфлікт: між дітьми, між батьками та між батьками і адміністрацією школи;

  • конфлікти між двома дітьми за лідерство у класі;

  • конфлікти між дітьми через образливі коментарі у соціальних мережах;

  • конфлікти між дітьми через участь у шкільних активностях;

  • конфлікти між учнем та однокласниками чи групою інших дітей з приводу насмішок стосовно зовнішнього вигляду тощо;

  • штовханина, гра та невдалі жарти між дітьми, що переростають у сварку.

Цей перелік не є вичерпним і у шкільному житті можуть виникати й інші ситуації, які потребуватимуть вирішення, тому альтернативним варіантом безконфліктного розв’язання спору може стати шкільна медіація.

Переваги шкільної медіації для дітей, батьків та шкіл або які проблеми вирішує шкільна медіація?

  • сприяє поширенню культури ненасильницької комунікації у школі між усіма учасниками освітнього процесу;

  • допомагає усім учасникам освітнього процесу вирішувати конфлікти мирним шляхом, без залучення адміністрації школи, судових та правоохоронних органів;

  • направлена на створення сприятливого мікроклімату у шкільному середовищі;

  • сприяє переходу від конфлікту до співпраці, від критики, скарг і образ до порозуміння між учнями, батьками та викладачами;

  • підтримує емоційне здоров’я всього шкільного колективу (від дорослих до дітей);

  • попереджає прояви булінгу та мобінгу у школі та сприяє профілактиці правопорушень серед дітей;

  • поширює атмосферу безпеки і довіри у освітньому середовищі;

  • знижує необхідність залучення батьків у конфлікти між дітьми;

  • убезпечує від розростання напруги та бар’єрів у комунікації між усіма учасниками освітнього процесу;

  • допомагає дітям ставати усвідомленими та відповідальними, а також сприяє розвитку соціальних та комунікативних навичок учнів, батьків та викладачів.

Отже, переваг у шкільної медіації багато, але основний фокус та цінність шкільної медіації полягає в тому, що вона зосереджена на задоволенні потреб та інтересів дитини, а не є інструментом обслуговування амбіцій дорослих, які можливо і не є учасниками конфлікту.

Наразі інститут шкільної медіації є досить дієвим інноваційним методом до вирішення міжособистісних конфліктів, які виникають між учасниками освітнього процесу.

З впевненістю можна стверджувати, що його подальше впровадження та розвиток призведе до виходу українських шкіл на якісно новий рівень комунікації, безпеки, довіри, поваги та відповідальності.