Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками малозначні справи, а саме:
1. Поняття, загальна характеристика малозначних справ.
2. Критерії віднесення справ до малозначних, у тому числі справ незначної складності. Окремі категорії «малозначних справ».
3. «Малозначна справа» та «спрощене провадження»: чи можна ототожнювати.
4. Загальне vs спрощене позовне провадження для розгляду малозначних справ.
5. Спрощене провадження: особливості розгляду
6. Розгляд справи у спрощеного позовному провадженні з та без повідомлення (виклику) сторін.
7. Ініціювання переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
8. Визнання справи малозначною: на якій стадії судового розгляду. Дія рішення КСУ «Щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» у часі.
9. Малозначність справи як касаційний фільтр.
10. Дослідження винятків із загального правила про неможливість касаційного перегляду малозначних справ на прикладах кейсів ВС.
10.1. Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
10.2. Особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.
10.3. Справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
10.4. Суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних (незначної складності) помилково.
11. Лайфхаки, які дозволять досягнути касаційного оскарження, якщо справ малозначна.
У рамках характеристики малозначних справ акцентовано на наступному:
1. Поняття та загальна характеристика малозначних справ
Малозначні справи були запроваджені Законом України «Про внесення змін до ГПК, ЦПК, КАС України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року.
Основні характеристики малозначних справ:
1) суд визначає малозначність справи з урахуванням:
· ціни позову;
· значення справи для сторін;
· обраного позивачем способу захисту;
· категорії та складності справи;
· обсягу доказів;
· кількості учасників;
· суспільного інтересу тощо;
2) як правило, малозначні справи розглядаються у спрощеному позовному провадженні, що передбачає більш швидкий розгляд;
3) рішення у малозначних справах, як правило, не підлягають касаційному оскарженню.
Водночас розгляд у спрощеному провадженні справи, яка повинна була розглядатися у загальному провадженні, є підставою для скасування рішення судом касаційної інстанції і направлення справи на новий розгляд.
2. Критерії віднесення справ до малозначних та категорії малозначних справ
1) Малозначність, прямо встановлена законом (ЦПК)
До таких справ належать:
1. справи з ціною позову до 30 прожиткових мінімумів (30 × 3209 = 96 270 грн);
2. справи щодо:
· стягнення аліментів;
· збільшення або зменшення аліментів;
· припинення стягнення аліментів;
· оплати додаткових витрат на дитину;
· індексації аліментів;
· зміни способу їх стягнення (якщо вимоги не пов’язані з встановленням або оспорюванням батьківства);
3. справи про розірвання шлюбу;
4. справи про захист прав споживачів, якщо ціна позову не перевищує 60 ПМ (60 × 3209 = 192 540 грн).
Водночас якщо в позові поєднано майнові і немайнові вимоги (наприклад, визнання недійсним кредитного договору і захист прав споживача), справа не є малозначною в силу закону, якщо немає ціни позову.
2) Малозначні справи за рішенням суду
Суд може визнати справу малозначною, якщо:
· вона є справою незначної складності;
· ціна позову не перевищує 80 прожиткових мінімумів;
· справа не належить до тих, що підлягають розгляду лише за правилами загального провадження.
3) Критерії визначення справи незначної складності
При визначенні суд враховує:
· наявність сталої судової практики;
· ускладнення суб’єктного складу;
· кількість позовних вимог;
· зв’язок із іншими справами;
· складність предмета доказування;
· кількість доказів та необхідність допиту свідків;
· необхідність забезпечення доказів;
· інші фактори (оновлення законодавства, міжнародні фактори тощо).
3. «Малозначна справа» та «спрощене провадження»: чи можна їх ототожнювати
Ці поняття не є тотожними.
· Малозначна справа — це категорія справи.
· Спрощене провадження — це форма процесуального розгляду.
Хоча малозначні справи, як правило, розглядаються у спрощеному провадженні, це не означає їх повної тотожності.
4. Загальне vs спрощене позовне провадження для розгляду малозначних справ
Спрощене провадження застосовується для:
1. Малозначних справ;
2. Трудових спорів;
3. Справ щодо дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон;
4. Справ незначної складності та інших справ, де пріоритетом є швидке вирішення.
Загальне позовне провадження застосовується:
Для справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному провадженні.
У спрощеному провадженні не можуть розглядатися спори:
1. Щодо сімейних правовідносин (крім визначених законом);
2. Щодо спадкування;
3. Щодо приватизації житла;
4. Щодо необґрунтованих активів;
5. Якщо ціна позову перевищує 250 прожиткових мінімумів (802 250 грн);
6. Інші вимоги, об’єднані з такими спорами.
5. Спрощене провадження: особливості розгляду
Особливості:
· справа розглядається протягом розумного строку, але не більше 60 днів;
· підготовче засідання не проводиться;
· справа може розглядатися:
- з повідомленням сторін;
- без повідомлення сторін;
· судові дебати не проводяться.
6. Розгляд справи у спрощеному провадженні з та без повідомлення сторін
Без повідомлення сторін:
Суд розглядає справу за наявними матеріалами, якщо жодна сторона не заявила клопотання про інше.
З повідомленням сторін може бути:
· за ініціативою суду;
· за клопотанням сторони.
Строк подання клопотання:
· позивач — разом із позовом або до 5 днів після отримання відзиву;
· відповідач — у строк для подання відзиву (15 днів).
Судова практика:
Постанова КЦС ВС від 14.07.2021 у справі № 761/28934/18 Верховний Суд зазначив:
· положення ч. 6 ст. 279 ЦПК можуть застосовуватися лише якщо заявлено виключно майнові вимоги;
· якщо є немайнові вимоги, справа повинна розглядатися з повідомленням сторін.
7. Ініціювання переходу до загального позовного провадження
Перехід можливий, якщо:
· подано зустрічний позов;
· подано позов третьої особи із самостійними вимогами;
· збільшено розмір позовних вимог;
· змінено предмет позову.
У такому випадку суд:
· або відмовляє у розгляді за правилами спрощеного провадження,
· або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального провадження.
8. Визнання справи малозначною: стадія судового розгляду
Процесуальні кодекси не встановлюють чіткий момент, коли суд має визнавати справу малозначною.
З аналізу норм випливає, що це повинен робити суд першої інстанції.
Разом з тим:
· справа може бути віднесена до малозначних на будь-якій стадії розгляду.
Практика ЄСПЛ:
· Jovanović v. Serbia (2002)
· Egić v. Croatia (2014)
Суд наголосив, що невизначеність щодо можливості оскарження може порушувати право на доступ до суду (ст. 6 ЄКПЛ).
· Pönkä v. Estonia (2016) — справа має визнаватися малозначною в ухвалі про відкриття провадження, щоб забезпечити передбачуваність доступу до суду.
Практика Верховного Суду:
· ухвала КЦС ВС 26.02.2025 у справі № 295/11759/24;
· ухвала КЦС ВС 20.06.2025 у справі № 207/343/24;
· ухвала КЦС ВС 26.03.2025 у справі № 336/4823/24.
9. Малозначність справи як касаційний фільтр
Касаційне оскарження застосовується до рішень:
· у справах, які не є малозначними, або
· якщо ціна позову перевищує:
- 250 ПМ у цивільних справах;
- 500 ПМ у господарських.
Таким чином, малозначність виступає процесуальним касаційним фільтром.
10. Винятки з правила про неможливість касаційного перегляду
10.1. Питання права фундаментального значення
Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
10.2. Неможливість спростування встановлених обставин
Особа позбавлена можливості спростувати встановлені обставини при розгляді іншої справи.
10.3. Значний суспільний інтерес або виняткове значення
Справа:
· становить значний суспільний інтерес, або
· має виняткове значення для учасника справи.
10.4. Помилкове віднесення до малозначних
Якщо суд першої інстанції помилково визнав справу малозначною.
Судова практика:
· Ухвала КГС ВС від 05.06.2018 у справі № 911/2784/17: ВС зазначив, що використання оціночних понять («суспільний інтерес», «малозначна справа», «ступінь складності»)
належить до дискреційних повноважень Верховного Суду, оскільки касаційний суд забезпечує сталість судової практики, а не повторний розгляд справ.
11. Лайфхаки для касаційного оскарження малозначних справ
1. Обґрунтовувати фундаментальне питання права для формування єдиної практики;
2. Доводити значний суспільний інтерес;
3. Доводити виняткове значення справи для заявника;
4. Аргументувати неможливість спростування встановлених фактів в іншому процесі;
5. Доводити, що суд помилково визнав справу малозначною;
6. Обґрунтовувати складність справи (докази, кількість учасників, експертизи тощо).
Першоджерело https://tinyurl.com/4p6zj6km