Мачуха та вітчим: як врегульована їх роль у сімейному законодавстві України

Роль мачухи та вітчима в сімейному законодавстві України врегульована низкою положень, які надають їм певні права та обов’язки щодо пасинків і падчерок. За офіційним статусом «вітчим», «мачуха» це особи, які перебувають у шлюбі з біологічним батьком або матір’ю дитини, але не є її біологічними батьками. Вони мають право брати участь у вихованні пасинка чи падчерки, які проживають разом з ними, враховуючи наступні положення законодавства.

Права мачухи (вітчима) в силу закону:

Право мачухи, вітчима, які проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, брати участь у їхньому вихованні (ст.260 Сімейного кодексу України);
Право мачухи, вітчима на самозахист своїх пасинка, падчерки. Право звернутися за захистом прав та інтересів пасинка, падчерки до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень (ст.262 Сімейного кодексу України).

Для виникнення цієї категорії прав для мачухи (вітчима) не вимагається отримання спеціального документу, такі права мачуха (вітчим) набувають з моменту реєстрації шлюбу з біологічним батьком або матір’ю дитини.

Вирішення судом спорів щодо участі мачухи, вітчима у вихованні дитини:

Спір щодо участі мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (ст.263 Сімейного кодексу України).

Спори щодо участі мачухи, вітчима у вихованні дитини – нерозповсюджена категорія спорів. Проте, в силу певних соціальних та правових процесів в суспільстві, що виникли після повномасштабного вторгнення та введення воєнного стану, склалась відповідна судова практика. Розглянемо судову практику через призму ролі мачухи та вітчима у вихованні дитини.

Верховний Суд вважає, що вітчим дитини з інвалідністю, який її утримує та виховує, не має права на відстрочку. Верховний Суд зазначає, що оскільки обов`язок по вихованню дитини з інвалідністю, приписами частини другої статті 157 СК покладено на її рідного батька, а відповідно до частини першої статті 260 СК вітчим реалізовує таке право на добровільних засадах, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що на позивача, за обставин цієї справи, розповсюджуються положення абзацу 6 частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ про мобілізацію (Постанова від 3 жовтня 2024 року Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по справі №160/17962/23).

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово підкреслював важливість забезпечення найкращих інтересів дитини та права на повагу до сімейного життя. Хоча конкретних рішень, які б безпосередньо стосувалися правового статусу мачухи чи вітчима, небагато, загальні принципи, встановлені судом, можуть бути застосовані до таких ситуацій.

У справі “X проти Латвії” ЄСПЛ наголосив на необхідності врахування всіх обставин, що стосуються благополуччя дитини, та забезпечення її найкращих інтересів при вирішенні сімейних спорів. Суд підкреслив, що національні органи повинні забезпечити баланс між правами батьків та інтересами дитини, враховуючи конкретні обставини кожної справи (справа ЄСПЛ“X проти Латвії”; № 27853/09;від 26 листопада 2013року);
У справі «М.Т. проти України» Європейський суд зазначив, що згідно з національним законодавством суди мали повноваження поновити строк за наявності вагомих для цього причин. Клопотавши про поновлення строку, заявник наполягав, що він пропустив його з поважних причин, зокрема, оскільки не хотів порушувати сімейне становище дитини, в якої був законний батько, доки йому не перешкоджали у регулярному спілкуванні з дитиною. Незважаючи на складну фактичну ситуацію дитини, яка передбачала наявність імовірного біологічного батька, законного батька та вітчима, фактичні стосунки дитини з цими трьома чоловіками залишилися абсолютно непроаналізованими і не було розглянуто питання, чи було в найкращих інтересах дитини поновлення строку позовної давності для позову заявника та розгляд його по суті (Рішення ЄСПЛ у справі «М.Т. проти України» від 19 березня 2019 року).

Обов’язки мачухи (вітчима) в силу закону:

Повнолітні пасинки, падчерки зобов'язані піклуватися про вітчима, мачуху, які виховували їх та надавали їм матеріальну допомогу. Такий обов'язок мають особи і щодо тих, з ким вони проживали однією сім'єю до досягнення повноліття (ст.264 Сімейного кодексу України);
Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу. Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов'язку по утриманню падчерки, пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі: 1) нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком; 2) негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.

Закріплення на рівні закону прав та обов’язків у відносинах «мачуха, вітчим - падчерка, пасинок» відповідає меті регулювання сімейних відносин, визначеної ст.1 Сімейного кодексу України. Судова практика дотримується принципів не зловживання процесуальними правами та недопущення застосувати способи захисту сімейних прав, інтересів дитини, з метою звільнення вітчима (мачухи) від виконання військового обов`язку (проходження військової служби). В будь-якому випадку, обґрунтовуючи правову позицію сімейним адвокатам варто пам’ятати про важливість забезпечення найкращих інтересів дитини, в кожній справі.