Легкий заробіток на військовій техніці: чи законно здавати ворожі танки на металобрухт
Матеріал
Новини та події
05.10.2022

Член Ради Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів, що діє в складі НААУ, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Евріка» Андрій Шабельніков дав свої коментарі щодо неоднозначної ситуації зі здачею ворожої військової техніки на металобрухт.

Адвокат стверджує, що це може бути цілком законно, хоча, дійсно, прямо не передбачено чинним законодавством.

Із визначення військового трофею однозначно не випливає, що ним може бути і знищена техніка, адже передбачається, що трофейна техніка може використовуватися стороною, що її захопила. Відтак військова техніка яка вже вийшла з ладу і, вочевидь, не може бути використана нашими військовими за призначенням – не є трофеєм, а отже, і не належить державі.

Якщо звернутися до Закону України «Про металобрухт» – металобрухтом є непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність. Отже, аби правомірно здавати металобрухт, потрібно бути власником такої речі.

Щоб стати власником металобрухту потрібно набути на нього право власності у законному порядку.

Цей випадок можна розглядати як такий, що підпадає під статтю 336 ЦК України, яка передбачає, що особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився, набуває право власності на цю річ з моменту заволодіння нею. Зі свого боку особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Оскільки сторона окупанта не забирає залишки своєї техніки та не вимагає її повернення, це цілком можна розглядати як відмову від права власності на неї , а тому за ст. 336 ЦК України особа, яка її знайшла, може набути на неї права власності з моменту виявлення і згодом здати в металобрухт вже за Законом України «Про металобрухт».

Таку позицію можна використовувати для правового обґрунтування своїх дій у випадку, якщо держава все ж захоче притягнути до відповідальності. Водночас адвокат звертає увагу, що на цей момент і безпосередня відповідальність за такі дії законодавством не передбачена.

Отже, доля знищеної техніки сторони агресора на законодавчому рівні є невизначеною, а із системного аналізу нормативно-правових актів випливає, що громадяни все ж можуть набути права власності на неї як на знайдене майно і відповідно передати його в пункт прийому металобрухту, адже так само не обмежується фізична форма вираження знайденого майна (чи то простий метал, чи то БТР).

Повний текст статті читайте за посиланням: https://bit.ly/3M02ues