Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками податкові зобов’язання та судову практику щодо контрольованих іноземних компаній, а саме:
1. Що таке КІК та відколи вони почали функціонувати?
2. Критерії визнання компанії контрольованою.
3. Зобов’язання та звітність щодо КІК.
4. Штрафи за неподання повідомлення по КІК.
5. Огляд кейсу щодо звітності по КІК.
6. Підводні камені подання звітності по КІК.
7. Оподаткування прибутку КІК.
8. Звільнення від оподаткування КІК.
9. Огляд кейсу щодо оподаткування КІК.
10. Висновки.
У рамках характеристики контрольованих іноземних компаній акцентовано на наступному:
1. Що таке КІК та відколи вони почали функціонувати?
Контрольована іноземна компанія (КІК) — це будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або на території, яка перебуває під контролем фізичної особи — резидента України або юридичної особи — резидента України (ст. 39-2.1.1 ПКУ).
КІК — саме юридична особа. Якщо за кордоном створено аналог ФОП без статусу юридичної особи — це не КІК.
Початок дії правил КІК: Норми статті 39-2 Податкового кодексу України почали застосовуватися з 01 січня 2022 року.
2. Критерії визнання компанії контрольованою
2.1. Частка володіння (п. 39-2.1.2 ПКУ)
Іноземна компанія або утворення без статусу юридичної особи визнається КІК, якщо резидент України:
· володіє більше ніж 50%;
· володіє більше ніж 10%, якщо кілька резидентів України сукупно володіють 50% і більше;
· володіє часткою та разом з пов’язаними особами здійснює контроль.
Юридичний власник — це особа, зазначена в корпоративних реєстрах або статутних документах як акціонер чи бенефіціар.
2.2. Фактичний контроль (ст. 39-2.1.6 ПКУ)
Фактичний контроль існує, якщо особа незалежно від формального оформлення може впливати на:
· укладення угод;
· розпорядження активами і прибутком;
· припинення діяльності компанії.
Ознаки фактичного контролю, зокрема:
· надання обов’язкових вказівок органам управління;
· ведення переговорів щодо суттєвих правочинів;
· довіреність на значні правочини строком понад 1 рік;
· контроль банківських рахунків;
· зазначення особи як бенефіціара при відкритті рахунків.
Виключення:
Директори, адвокати, аудитори, трастові керуючі не визнаються контролерами, якщо діють у межах професійних стандартів. Але якщо вони виконують обов’язкові вказівки фізособи — контроль вважається за цією фізособою.
Обов’язок доказування фактичного контролю покладається на податковий орган .
3. Зобов’язання та звітність щодо КІК
3.1. Повідомлення про КІК
Резидент зобов’язаний протягом 60 днів повідомити ДПС про:
· набуття частки / початок фактичного контролю;
· відчуження частки / припинення контролю.
Повідомлення подається:
· в електронній формі;
· через електронний кабінет ДПС;
· окремо по кожній КІК.
Не подається щодо компаній, якими володіли станом на 31.12.2021 — позиція підтверджена ІПК №2142/ІПК/99-00-04-03-03-06 від 31.05.2021.
3.2. Річний звіт про КІК
Подання одночасно з річною декларацією:
· фізичні особи — до 1 травня;
· юридичні особи — протягом 60 днів після завершення року.
Звіт подається за кожну КІК окремо за формою, затвердженою наказом Мінфіну №254 від 25.08.2024.
3.3. Повна та скорочена форма
Якщо неможливо вчасно підготувати фінзвітність:
· подається скорочена форма;
· повний звіт — до кінця наступного року без штрафів при поданні уточнюючої декларації.
4. Штрафи за неподання повідомлення по КІК
Неподання повідомлення — штраф 300 прожиткових мінімумів за кожну КІК (п. 120.7 ПКУ).
Станом на 2026 рік: 3328 грн × 300 = 998 400 грн за кожний факт.
5. Огляд кейсу щодо звітності по КІК
Постанова Третього ААС у справі №280/3288/24 від 16.10.2024:
· Фізособа виїхала до Німеччини, отримала тимчасовий захист;
· Оскаржувала обов’язок подавати КІК-звітність.
Висновок суду:
· Тимчасовий захист та перебування понад 183 дні не змінюють податкове резидентство України;
· Обов’язок звітування по КІК зберігається.
6. Підводні камені подання звітності по КІК
Постанова Восьмого ААС у справі №140/717/25 від 02.07.2025:
· Естонська компанія, директор — українець;
· Управління здійснювалось з України;
· Не зареєстровано постійне представництво.
Висновки суду:
· КІК-звітність стала підставою для перевірки;
· Контроль КІК не виключає наявності ПП;
· Управління з України = ризик штрафів і донарахувань.
7. Оподаткування прибутку КІК
Об’єкт оподаткування — частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці контролера (пп. 39-2.2.2 ПКУ).
Скоригований прибуток:
· прибуток до оподаткування;
· перераховується в гривню за середньозваженим курсом НБУ.
Ставки:
· 18% ПДФО + 1,5% військовий збір;
· дивіденди від КІК — 9% + 1,5%
Податки, сплачені за кордоном, зараховуються.
8. Звільнення від оподаткування КІК
Звільнення можливе при одночасному виконанні:
1. Наявність угоди про уникнення подвійного оподаткування або обмін інформацією;
2. Виконання однієї з умов:
· ефективна ставка ≥ 13%;
· пасивні доходи ≤ 50%;
· сукупний дохід КІК ≤ 2 млн євро;
· КІК — публічна компанія.
Додатково:
· благодійні компанії;
· безвідкличні дискреційні трасти — до моменту отримання доходів бенефіціарами.
9. Огляд кейсу щодо оподаткування КІК
Постанова П’ятого ААС у справі №400/2227/24 від 27.11.2024:
· Проценти виплачено компанії-нерезиденту з Кіпру;
· Застосовано пільгову ставку 2%.
Позиція суду:
· Отримувач не є бенефіціарним власником;
· Пільга не застосовується;
· Податок — 15%.
Посилання на практику ВС: №804/4659/15, №826/10189/18, №540/726/20.
10. Висновки
· Звітність по КІК — обов’язок, а не право.
· Фактичний контроль важливіший за формальний.
· Подання звіту не означає автоматичне звільнення від податку.
· Санкції реальні й значні — до сотень тисяч гривень.
· Структуру бізнесу потрібно періодично переглядати, бо статус КІК може змінюватися з часом.
Першоджерело https://tinyurl.com/zhsaxzuu