Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками конфіденти і «таємні свідки» у кримінальному провадженні, а саме:
1. Процесуальні способи залучити особу до проведення НСРД у кримінальному провадженні.
2. Використання конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні: від Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» до Глави 21 КПК України.
3. Місце заходів забезпечення безпеки учасників кримінального провадження на всіх стадіях кримінального процесу.
4. Забезпечення конфіденційності відомостей про особу: елементи заходу забезпечення безпеки, процедура застосування, процесуальні помилки та їх наслідки.
5. Виклик і допит у суді особи, якій змінено прізвище, ім’я, по батькові.
6. Гарантії дотримання права на справедливий суд у кримінальних провадженнях із «анонімними» свідками.
У рамках характеристики конфідентів і «таємних свідків» у кримінальному провадженні акцентовано на наступному:
1. Процесуальні способи залучення особи до проведення НСРД
Основні способи:
1. Залучення інших осіб до НСРД (ст. 246 КПК):
● за рішенням слідчого або прокурора;
● можуть залучатися будь-які особи;
● закон не вимагає спеціального статусу чи доступу до держтаємниці.
2. Конфіденційне співробітництво (ст. 275 КПК)
● використання інформації від конфідента;
● або залучення його безпосередньо до НСРД.
3. Виконання спеціального завдання (ст. 272 КПК)
● введення особи під прикриттям у злочинну групу;
● здійснюється:
- за постановою слідчого (з погодженням),
- або прокурора;
● дозвіл слідчого судді не потрібен;
● дані про особу засекречуються.
Додаткові положення
● особа може бути не поінформована про НСРД (допускається).
● участь підтверджує добровільність (ВС).
Судова практика:
● ККС ВС 31.08.2023 (№ 748/1997/21) – допустиме залучення особи навіть без повного інформування.
● ККС ВС 24.09.2020 (№ 738/689/19) – згода може підтверджуватись фактом участі.
2. Використання конфіденційного співробітництва
Використання конфіденційного співробітництва:
● це негласні відносини між органом і особою;
● базуються на:
- добровільності,
- конспіративності;
● використовуються для досягнення цілей кримінального провадження.
Конфіденційне співробітництво: не є окремою НСРД, а є елементом їх проведення.
Перехід від ОРД до КПК:
● раніше – регулювалось Законом «Про оперативно-розшукову діяльність»;
● зараз – інтегроване в Главу 21 КПК (НСРД);
● використовується:
- для оперативної закупки,
- контролю за вчиненням злочину,
- аудіо-, відеоконтролю.
Судова практика:
● ККС ВС 14.01.2025 (№ 303/7389/23) – визначення конфіденційного співробітництва.
● ККС ВС 19.02.2024 (№ 243/9515/20) – відсутність даних про осіб, що готують конфідента, не є порушенням.
3. Місце заходів забезпечення безпеки у кримінальному процесі
Загальні положення:
● застосовуються на всіх стадіях кримінального провадження;
● регулюються:
- КПК,
- Законом «Про забезпечення безпеки осіб…».
Суб’єкти:
● рішення приймають:
- слідчий,
- дізнавач;
● реалізацію забезпечують відповідні органи.
Коло осіб:
● заявники;
● свідки;
● інші особи, що сприяють розкриттю злочину.
Форми реалізації
● конфіденційність даних;
● спеціальні умови допиту;
● дистанційні процесуальні дії.
4. Забезпечення конфіденційності відомостей про особу
Елементи заходу:
● заміна анкетних даних псевдонімом;
● обмеження доступу до справжніх даних;
● окреме зберігання документів;
● не включення даних до протоколів.
Процедура:
● рішення оформлюється:
- постановою слідчого/прокурора,
- або ухвалою суду;
● ці документи:
- не приєднуються до матеріалів справи;
- зберігаються окремо.
Особливості оформлення
● можливе:
- заміщення старих документів новими;
- виготовлення двох комплектів (псевдонім/справжні дані).
Процесуальні помилки:
● розголошення даних;
● неправильне оформлення документів;
● недотримання режиму секретності.
Наслідки:
● ризик визнання доказів неналежними;
● загроза безпеці особи (випливає із змісту норм).
5. Виклик і допит особи зі зміненими анкетними даними
Допит може проводитись:
● без розкриття особи;
● у режимі відеоконференції;
● з технічними засобами маскування.
Форми:
● дистанційний допит;
● створення акустичних перешкод;
● виключення ідентифікації.
Додатково:
● дані не вносяться до протоколу;
● зберігаються окремо.
6. Гарантії права на справедливий суд при «анонімних» свідках
Основні принципи
● анонімність – виняток, а не правило;
● має бути баланс між:
- безпекою свідка,
- правами сторін.
Гарантії:
● можливість сторін:
- ставити запитання;
- оспорювати необхідність анонімності;
- перевіряти достовірність показань.
Процесуальні механізми:
● допит із забезпеченням анонімності;
● відеоконференція;
● оцінка показань у сукупності з іншими доказами.
Судова практика:
● ККС ВС 10.03.2021 (№ 725/3504/16-к) – застосування інституту анонімних свідків.
● ККС ВС 05.02.2025 (№ 216/3169/22) – суд оцінює показання лише разом з іншими доказами.
Першоджерело https://tinyurl.com/36ef49c3