Компетенційне правонаступництво ДПС України не є підставою для заміни ДФС України у спорі щодо соціальних виплат
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі № 640/3877/20
РУХ СПРАВИ:
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 13.04.2020 у справі № 640/3877/20:
визнав протиправним та скасував рішення у формі листа Державної фіскальної служби України від 20.12.2019 № 8636/Т/99-99-04-04-02-14 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, відповідно до Закону України "Про міліцію";
- зобов`язав Державну фіскальну службу України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, відповідно до Закону України "Про міліцію" у 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.10.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 залишив без змін.
04.01.2021 Окружний адміністративний суд м. Києва виданий виконавчий лист у справі № 640/3877/20.
27.08.2023 позивач подав до суду першої інстанції заяву про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника - Державну фіскальну службу України (далі також - ДФС України) на його правонаступника - Державну податкову службу України (далі також - ДПС України).
На обґрунтування заяви зазначив, що ДФС України реорганізована, а її правонаступником являється ДПС України.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.09.2023 заяву задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.07.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 скасував, у задоволенні заяви відмовив.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 10.09.2024 відкрив касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу ДПС України просить відмовити в її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
У зв`язку з тим, що касаційному перегляду підлягає постанова суду апеляційної інстанції, постановлена за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ:
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби» публічно-владні функції ДФС України, що припиняється, було передано ДПС України. З урахуванням викладеного суд першої інстанції вважав, що ДФС України відповідає ознакам вибулої сторони виконавчого провадження, що є підставою для її заміни.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, апеляційний суд дійшов висновку про передчасність заміни сторони у виконавчому документі, оскільки спір не стосувався публічно-владних функцій, що були передані ДПС України і на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну боржника до Реєстру не був внесений запис про припинення ДФС України як боржника за вказаним рішенням суду.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Касаційна скарга обґрунтована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби» публічно-владні функції ДФС України, що припиняється, було передано ДПС України. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій вважали, що ДФС України відповідає ознакам вибулої сторони виконавчого провадження, що є підставою для її заміни.
Позивач вказує, що ДФС України не виконує жодних повноважень та покладених на неї судовим рішенням обов`язків, що спричиняє невиконання судового рішення та порушення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ:
У цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення факту або припинення первісного суб`єкта - ДФС України, або переходу його адміністративної компетенції (функцій), з приводу якої виник спір, до ДПС України.
Позивач в касаційній скарзі зазначає, що факт правонаступництва між ДФС України і ДПС України в спірних правовідносинах випливає з постанови Кабінету Міністрів України № 1200 та Розпорядження № 682-р.
Однак вказані доводи колегія суддів спростовує з огляду на таке.
18.12.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», відповідно до якої утворено Державну податкову службу ДПС України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу ДФС України шляхом поділу.
Положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1200 встановлено, що Державна фіскальна служба України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (абзац 6 пункту 2 Постанови № 1200).
Розпорядженням від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби» Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення ДПС України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень ДФС України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до Наказу ДПС України «Про початок діяльності Державної податкової служби України» від 28.08.2019 № 36 розпочато виконання ДПС України функцій і повноважень ДФС України, що припиняється.
Основні завдання та повноваження ДПС визначені в Положенні про Державну податкову службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227.
Таким чином, з аналізу зазначених актів у сукупності колегія суддів доходить висновку, що постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р свідчать про наявність факту виключно компетенційного адміністративного (публічного) правонаступництва ДПС України в частині переходу до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, спір у цій справі стосувався оскарження дій відповідача, пов`язаних із відмовою позивачу в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, відповідно до Закону України «Про міліцію», у 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, тобто спір по суті заявлених вимог стосувався захисту соціальних прав позивача.
З огляду на це колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що спір у цій справі стосується нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, а отже не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ДПС України відповідно до вказаних нормативних актів.
З огляду на вказане заміна ДФС України як боржника (відповідача) може, за загальним правилом, мати місце виключно у випадку фактичного його вибуття внаслідок припинення.
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Як убачається з матеріалів справи, 17.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено записи про державну реєстрацію ДПС України як юридичної особи, та про внесення рішення засновників (учасників) ДФС України щодо припинення такої як юридичної особи в результаті реорганізації.
Водночас запис про припинення ДФС України у Реєстрі на момент вирішення судами попередніх інстанцій питання про заміну відповідача його правонаступником був відсутній.
З огляду на зазначене колегія суддів вказує, що оскільки предмет спору у справі № 640/3877/20 не стосується публічно-владних функцій, переданих ДПС України, і на момент вирішення судами питання про заміну відповідача у справі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не був унесений запис про припинення ДФС України, а також враховуючи те, що заявник не довів фактичну неможливість виконання позивачем у цій справі судового рішення, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження є правильним, а тому оскаржувана постанова постановлена з дотриманням норм процесуального права та скасуванню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.