Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
29.03.2021

Коментар до Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості

Микола Духонченко, член Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів, що діє в складі НААУ, помічник-консультант народного депутата України Юлії Яцик (Комітет з питань правоохоронної діяльності), голова адвокатського об’єднання “Аркс” На позачерговому засіданні Верховної Ради України 19 березня 2021 року було прийнято в другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін до деяких […]

Микола Духонченко,

член Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів, що діє в складі НААУ,

помічник-консультант народного депутата України Юлії Яцик (Комітет з питань правоохоронної діяльності),

голова адвокатського об’єднання “Аркс”

На позачерговому засіданні Верховної Ради України 19 березня 2021 року було прийнято в другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості (№ 4241 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70219).

У юридичній практиці майже кожного адвоката траплялися звернення від клієнтів щодо незаконних дій колекторів, оскільки ця діяльність на сьогодні фактично не врегульована законом. Крім того, трапляються випадки, коли клієнти навіть не знають про наявність боргових зобов’язань, виконання яких вимагають колектори, проте це вже окрема тема.

Щодо прийнятого законопроекту, який, маю надію, якнайшвидше підпише Президент, то після офіційного оприлюднення він набере силу закону. Вважаю, що запропоновані зміни, безумовно, є позитивними. Це перший значний крок на шляху наведення порядку в цій галузі.

Отже, законопроект уносить зміни до Законів України: «Про споживче кредитування»; «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; «Про Національний банк України»; «Про банки і банківську діяльність».

У вказаних змінах, зокрема:

Визначено термінологію, яку використовують при врегулюванні вказаних питань, як-от: реєстр колекторських компаній; колекторська компанія; урегулювання простроченої заборгованості та інші.

  • Національний банк України наділено повноваженнями щодо здійснення нагляду за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг тощо.

  • Установлюються вимоги до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості, яких мають дотримуватися кредитодавці, у тому числі, колекторські компанії (вимоги етичної поведінки). Зокрема, колекторській компанії заборонено:

  • здійснювати опрацювання персональних даних щодо графіка його роботи, місця та часу відпочинку, поїздок у межах та за межі України, місця та часу зустрічі з рідними, друзями й іншими особами, інформації, розміщеної в соціальних мережах, стану здоров’я, політичних поглядів та релігійних переконань, членства в партіях та громадських об’єднаннях, фото- та відеоматеріалів із зображенням споживача, його близьких осіб;

  • здійснювати дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність споживача, його близьких осіб, ставлять під загрозу життя, здоров’я, ділову репутацію зазначених осіб, а також використовувати погрози, шантаж, учиняти інші незаконні (неправомірні) дії стосовно зазначених осіб;

  • уводити споживача, його близьких осіб в оману щодо розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, що настануть для споживача, його близьких осіб у разі невиконання умов договору про споживчий кредит;

  • за власної ініціативи взаємодіяти із споживачем, його близькими особами в період із 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові й неробочі дні;

  • приховувати інформацію про номер контактного телефону, із якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачу, його близьким особам;

  • використовувати на конвертах або повідомленнях, що надсилаються споживачу, його близьким особам, зображення, які можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу, розміщувати на конвертах або повідомленнях відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність заборгованості, використовувати написи: «виконавчий документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» тощо, а також найменування органів державної влади, у тому числі осіб, які здійснюють повноваження у сфері примусового виконання рішень;

  • учиняти дії, що завдають шкоду репутації, зокрема, діловій, споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, або погрожувати вчиненням таких дій тощо.

Позитивним моментом також є те, що, окрім заборони вчиняти певні дії, законом також передбачена відповідальність за недотримання зазначених заборон. Це, однозначно, плюс, оскільки раніше колектори вчиняли, напевно, незаконні дії, проте притягнути їх до відповідальності було доволі складно.

Отже, новим законом установлена відповідальність кредитодавців, зокрема, і колекторських компаній:

  • Недотримання встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки) у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  • Залучення до врегулювання простроченої заборгованості юридичної особи, невключеної до Реєстру колекторських компаній, у розмірі від 3 000 до 6 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

  • Недотримання встановлених законом вимог до договору про споживчий кредит у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, слід зазначити, що до другого читання були також ураховані пропозиції та поправки, спрямовані на посилення гарантій захисту споживачів, їхніх близьких осіб, представників, спадкоємців, поручителів, майнових поручителів при врегулюванні простроченої заборгованості.