Лектори докладно проаналізували разом з учасниками колаборацію, а саме:
1. Загальні положення.
1.1. Суб’єкт кримінального правопорушення, загальний чи спеціальний.
1.2. Частина 1 ст. 111-1/ч. 1 ст. 436 КК України; ч. 1 ст. 111-1/ч. 1 ст. 436- 2; подолання колізій; предмет публічних закликів.
1.3. Ч. 2, ч. 3 ст. 111-1 КК України та додаткове покарання, ч. 4 ст. 111-1 КК України, ч. 4 ст. 111-1/ ч. 1 ст. 436-2; подолання колізій; розмежування колабораційної діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України) та пособництва державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 КК України).
1.4. Ч. 5 ст. 111-1 КК України; ч. 6 ст. 111-1 КК України.
1.5. Ч. 7 ст. 111-1 КК України або ч. 1 ст. 111 КК України.
2. Правові позиції.
2.1. Останні правові позиції ВС: суб’єкт, сукупність злочинів.
У рамках характеристики колаборації акцентовано на наступному:
1. Загальні положення
1.1. Суб’єкт кримінального правопорушення
Суб’єкт за ст. 111-1 КК України є:
● спеціальний – у ч. 1–3, 5, 7 → виключно громадянин України;
● загальний – у ч. 4, 6 → будь-яка особа (не лише громадянин України).
Важлива позиція суду:
● колабораційна діяльність пов’язана з наявністю сталих зв’язків з окупованою територією;
● однак взаємодія з ворогом може бути дистанційною (інформаційні дії).
Судове рішення:
● Постанова ККС ВС від 10.12.2024 у справі № 202/13808/23: суд зазначив, що дистанційна взаємодія можлива навіть поза ТОТ, але це не змінює природи колаборації як явища, пов’язаного з окупацією.
1.2. Колізії: ч. 1 ст. 111-1 КК vs ст. 436, 436-2 КК
Суть проблеми:
● ч. 1 ст. 111-1 КК → публічні заклики до підтримки держави-агресора;
● ст. 436 КК → пропаганда війни;
● ст. 436-2 КК → виправдовування агресії РФ.
Проблема: одна й та сама поведінка може формально підпадати під кілька норм.
Застосовується принцип спеціальної норми:
● якщо суб’єкт – громадянин України і дії пов’язані з колаборацією → ст. 111-1 КК;
● якщо загальний суб’єкт або відсутній зв’язок із колабораційною діяльністю → ст. 436 / 436-2 КК.
Предмет публічних закликів:
Підтримка:
● держави-агресора;
● її збройних формувань;
● окупаційної адміністрації.
1.3. Ч. 2, 3, 4 ст. 111-1 КК та колізії
Ч. 2, 3 ст. 111-1 КК передбачають:
● зайняття посад;
● організаційно-розпорядчі функції;
● можливе додаткове покарання (зокрема позбавлення права обіймати посади).
Ч. 4 ст. 111-1 КК vs ч. 1 ст. 436-2 КК
Колізія:
● інформаційна діяльність може підпадати під обидві статті.
Рішення:
● якщо є ознаки колаборації (зв’язок з окупаційною владою) → 111-1 КК;
● якщо лише інформаційна діяльність без такого зв’язку → 436-2 КК.
Розмежування: колаборація (ч. 4 ст. 111-1) vs пособництво (ст. 111-2):
Колабораційна діяльність (ч. 4 ст. 111-1) це:
● співпраця з окупаційною адміністрацією;
● участь у її функціонуванні;
● має політико-організаційний характер;
● часто пов’язана з:
- управлінням;
- інформаційною діяльністю;
- легітимізацією окупаційної влади.
Пособництво державі-агресору (ст. 111-2) це:
1) надання допомоги державі-агресору;
2) може виражатися у:
● передачі ресурсів;
● матеріальній підтримці;
● сприянні діяльності;
3) має допоміжний (сервісний) характер, без обов’язкової інтеграції в окупаційну владу.
Ключова відмінність:
● колаборація → співпраця та включеність;
● пособництво → допомога без включеності.
1.4. Ч. 5 та ч. 6 ст. 111-1 КК
Ч. 5 ст. 111-1 КК участь у:
● незаконних органах влади;
● організації виборів/референдумів.
Суб’єкт – спеціальний (громадянин України).
Ч. 6 ст. 111-1 КК інформаційна діяльність:
● пропаганда;
● інформаційне сприяння агресору.
Суб’єкт – загальний.
Важливо: такі дії можуть вчинятись дистанційно, навіть не на ТОТ.
Судова практика:
● Постанова ККС ВС від 10.12.2024 № 202/13808/23).
1.5. Ч. 7 ст. 111-1 КК vs ст. 111 КК (держзрада)
Колабораційна діяльність (ч. 7 ст. 111-1) полягає у:
● співпраці з окупаційною владою;
● має локальний характер;
● не завжди спрямована на заподіяння шкоди державі.
Державна зрада (ст. 111 КК України) передбачає:
● умисні дії на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності;
● має: більш високий рівень суспільної небезпеки;
● обов’язковий елемент: прямий умисел на шкоду державі.
Ключове розмежування:
● якщо є мета нашкодити державі → ст. 111 КК;
● якщо є факт співпраці без доведеного наміру шкоди → ст. 111-1 КК.
2. Правові позиції Верховного Суду
2.1. Суб’єкт та сукупність злочинів
Основні позиції ККС ВС:
1. Щодо суб’єкта
● чітке розмежування:
- спеціальний суб’єкт (громадянин України);
- загальний суб’єкт (для окремих частин).
Судова практика:
● Постанова ККС ВС від 10.12.2024, справа № 202/13808/23.
2. Щодо дистанційної взаємодії:
● взаємодія з державою-агресором:
- можлива без фізичного контакту;
- через інформаційні канали.
Але це не скасовує зв’язок колаборації з ТОТ.
Судова практика:
● Постанова ККС ВС від 10.12.2024 № 202/13808/23.
3. Щодо сукупності злочинів:
● якщо дії охоплюються спеціальною нормою (111-1): додаткова кваліфікація не потрібна;
● якщо різні об’єкти посягання: можлива реальна сукупність.
Першоджерело https://tinyurl.com/bdd22pnm