Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
06.05.2020

Казка про переваги поділу подружнього майна в договірному порядку

Ганна Гаро, сімейний адвокат, сімейний медіатор, к.ю.н., Голова Комітету з сімейного права НААУ, лектор Вищої школи адвокатури НААУ Марія Бабішена, помічник адвоката   Жили були три незнайомі одна з одною родини, і якось у кожну з них прийшла біда, на ім’я «Розлучення». Що робити зі спільно нажитим майном? Як ділити? У судовому порядку чи мирно? […]

Ганна Гаро,
сімейний адвокат, сімейний медіатор, к.ю.н.,
Голова Комітету з сімейного права НААУ,
лектор Вищої школи адвокатури НААУ

Марія Бабішена,
помічник адвоката

 

Жили були три незнайомі одна з одною родини, і якось у кожну з них прийшла біда, на ім’я «Розлучення». Що робити зі спільно нажитим майном? Як ділити? У судовому порядку чи мирно? Скільки це може зайняти часу, коштів та років життя? Як пережити цей «кінець світу»?  Побили ввесь посуд у першій родині, роз’їхалися, хто куди та чекають на судові повістки у справі щодо розлучення, поспішають, бо немає сил терпіти стан невизначеності.  Друга родина терпляче зважувала всі за та проти, адже ламати – не будувати, проте рішення на холодну голову таки прийняте – у кожного буде своє нове життя. Третій родині довелося ходити кілька разів по колу, поки не ввірвався терпець, і недовіра, на жаль, перемогла любов.

Усі три родини дійшли до точки неповернення. Усі три зрозуміли, що ділити є що, але як, питань виникає більше, ніж відповідей. Шлюбних договорів не укладали, кошти позичали і використовували від продажу іншого майна, про те, чиї корпоративні права, ніколи не задумувалися, а недобудоване житло тепер під великим питанням.

«Як забезпечити майбутнє спільних дітей?» – подумали в кожній родині.  Усе якось дуже складно та сумно, сил це все «розрулити» немає.  «Вихід є, – сказало їм провидіння, на ім’я «Законодавство України». – Ваші майнові спори можна вирішити в договірному порядку, уклавши відповідний договір про поділ подружнього майна, урахувавши всі особливості та специфіку майнових правовідносин кожної родини. І при цьому судитися роками не потрібно. Усе дуже просто, слухайте…».

Сімейний кодекс України визначає, що дружина й чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на правах спільної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Крім того, дружина й чоловік мають право розділити майно за спільною згодою.
Одним із найефективніших способів вирішення питання про поділ майна подружжя є договірне (позасудове) врегулювання. Саме при мирному вирішенні питання про поділ майна сторони можуть досягнути згоди щодо найбільш прийнятного варіанту для кожного з них, а також зекономити час та кошти, які могли б бути витрачені на судову тяганину. Стаття 64 СКУ визначає, що дружина та чоловік мають право на укладення між собою всіх договорів, які не заборонені законом, і щодо майна, що є їхньою особистою власністю, і щодо майна, яке є об’єктом права спільної власності подружжя. Відповідно до ч.3 ст. 8 Правил адвокатської етики адвокат за можливості сприяє досудовому та позасудовому порядках урегулювання спорів між клієнтом та іншими особами.  Тож, маючи знання про головні можливі складнощі та ризики поділу майна подружжя в судовому порядку, сімейний адвокат на виконання ч. 3 ст. 8 ПАЕ повинен сприяти врегулюванню спірних правовідносин у договірному порядку.

Переваги поділу майна в договірному порядку:

1) Можливість відступити від рівності часток подружжя

Відповідно до ч.1 ст. 70 СКУ в разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Отже, однією з основних переваг поділу майна в договірному порядку є можливість сторін самостійно визначити, кому у власність перейде те чи те нерухоме майно. При чому, якщо у випадку поділу майна судом ураховується виключно вартість майна, то при поділі в договірному порядку сторони можуть врахувати також особисту прив’язаність до речей, потреби кожного з подружжя тощо.

Окрім того, відповідно до положень ч. 2. ст. 70 СКУ суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема у разі, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.  За рішенням суду частка майна дружини/чоловіка може бути збільшена, якщо з нею/ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч.3 ст. 70 СКУ). Отже, важко точно передбачити, яке саме рішення ухвалить суд у тій чи тій справі, у той час як при укладенні договору сторони одразу погоджують між собою «фінальний варіант» розподілу майна.

2) Економія часу та коштів порівняно з поділом майна в судовому порядку

Більшість тих, хто мав досвід вирішення спорів у судовому порядку, знає, що це тривалий і достатньо емоційний процес, який, ураховуючи завантаженість судів, може тривати роками.  При врегулюванні питань щодо поділу майна подружжя в договірному порядку витрати носять одноразовий характер, а підписання та нотаріальне посвідчення договору може зайняти буквально пару годин.

3) Збереження хороших відносин між сторонами

Зважаючи на те, що найчастіше пари стикаються з необхідністю поділу майна при розлученні, збереження хороших стосунків між колишнім подружжям є важливим аспектом, особливо у випадку, коли у сторін є спільні діти.
Натомість судова тяганина явно не сприяє налагодженню дружніх відносин між сторонами. Крім того, при вирішенні справи судом зазвичай залишається один переможець, а інший – переможений або ж невдоволеними залишаються обидві сторони. Тому врегулювання питання щодо поділу майна в договірному порядку допомагає не лише віднайти взаємовигідне рішення, а й навчитися будувати конструктивний діалог та йти на компроміси.

4) Можливість договірного поділу «проблемного» подружнього майна за згодою порівняно з невизначеною перспективою поділу в судовому порядку

Не секрет, що процес доказування в суді є достатньо непростим, особливо тоді, коли справа стосується нетипових випадків, наприклад, майна, що було набуто до набрання чинності ЦК та СК України, або ж майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території чи на території інших держав. Окремою проблемою сьогодні також виступає поділ у судовому порядку корпоративних прав, майна та доходів ФОП, адже правове регулювання часто містить колізії й прогалини, а судова практика постійно змінюється, що не дає змоги спрогнозувати, як буде міркувати суд при вирішенні конкретно Вашої справи.

У такому випадку договірний порядок поділу майна дає можливість сторонам набагато простіше врегулювати спірні питання, не перебуваючи в залежності від мінливої судової практики та формальностей процедури доказування, як-от: збирання довідок, рахунків, актів тощо. Окрім того, за правилом виключної підсудності позови, що виникають щодо нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо ж сторони проживають, наприклад, у місті Києві, а нерухоме майно знаходиться на тимчасово окупованій території або ж в іншому місті чи країні, то набагато зручнішим є договірний порядок поділу такого майна.

5) Поділу в договірному порядку підлягають і боргові зобов’язання за згодою кредитора

Якщо майно, що належить подружжю та підлягає поділу в договірному порядку, перебуває в заставі, наприклад, в іпотеці, то відповідно до вимог ст. 586 ЦКУ заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 520 ЦКУ боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

У зв’язку із цим для заміни боржника за зобов’язанням необхідно отримати відповідну згоду кредитора. Наприклад, звернутися в банк, у якому подружжя має кредит, із надання дозволу на те, що боржником у зобов’язанні надалі буде виключно один із подружжя, титульний боржник або ж інший із подружжя.  При цьому важливо також дотриматися вимог щодо форми правочину, оскільки відповідно до положень ст. 520 та 513 ЦКУ правочин щодо заміни боржника в зобов’язанні вчиняється в такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому боржнику.

6) Позитивна судова практика визнання недійсним нотаріально посвідченого договору про поділ подружнього майна майже відсутня

Дотримання детально регламентованої процедури нотаріального посвідчення значно знижує ризик можливості оспорювання відповідного договору в суді через те, що одна зі сторін не розуміла значення своїх дій чи інакше трактувала положення договору.
До прикладу, у постанові ВС у справі № 752/18987/16-ц позивач просив суд визнати недійсним із моменту укладення договір про поділ спільного майна подружжя:

«Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що він при укладенні спірного договору припустився помилки відносно обставин, які мають істотне значення, оскільки йому не було відомо, що корпоративні права та частка (внесок) у статутний фонд юридичної особи не відносяться до об’єктів спільної сумісної власності подружжя, у зв’язку з чим спірним договором про поділ майна подружжя порушено принцип рівності часток подружжя.

Однак, суд апеляційної інстанції було зазначено, що спірний договір відповідає нормам чинного законодавства, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні. При укладенні спірного правочину не було порушено принципу рівності часток подружжя, оскільки сторони за взаємною згодою та спільною домовленістю визначили розмір частки кожного у спільному сумісному майні та підписали відповідний правочин, у позивача була можливість спірний договір не укладати, позивач був ознайомлений із його змістом. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які вказують на помилку – неправильне сприйняття ним фактичних обставин правочину, що вплинуло на його волевиявлення.

Колегія суддів ВС залишила без змін рішення апеляції й також відхилила доводи касаційної скарги щодо порушення спірним правочином принципу рівності часток подружжя, оскільки відповідно до положень статті 69 СК України сторони вправі поділити майно за їх згодою, отже добровільне укладання договору про поділ майна подружжя передбачає можливість сторін відступити від рівності часток подружжя у спільно набутому майні під час шлюбу.  Посилання заявника на те, що він не знав про те, що корпоративні права не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, не може бути визнано як помилка в розумінні статті 229 ЦК України, оскільки незнання закону чи неправильне його тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання правочину недійсним». Певно, додаткову роль в ухваленні саме такого рішення зіграв той факт, що договір про поділ майна подружжя було нотаріально посвідчено, у зв’язку з чим позивач був точно ознайомлений з умовами договору та правовими наслідками його укладення.

Як визначити прийнятні для обох сторін та погодити умови договору?

Звичайно, першим варіантом, який спадає на думку при потребі погодити умови договору, є переговори.
Переговори зазвичай являють собою комунікацію безпосередньо між сторонами, або ж між сторонами та їхніми адвокатами, унаслідок якої сторони приходять до спільно прийнятного варіанту умов договору.
Однак не завжди подружжя може самостійно вести переговори, оскільки їхні відносини забарвлені емоційно й переговори заходять у глухий кут унаслідок неможливості сторін чути один одного. У такому випадку порятунком може стати медіація.

Медіація (англ. mediation – посередництво) – вид альтернативного врегулювання спорів, метод їхнього вирішення із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію у такий спосіб, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який задовольняв би інтереси і потреби усіх учасників конфлікту. Медіатор (на відміну від адвоката) не приймає сторону жодної із сторін конфлікту або будь-якої третьої особи та не лобіює їхні інтереси, не з’ясовує хто правий, а хто винний (визнає, що у кожної сторони є своє бачення суті конфлікту та причини його виникнення). Завдяки професійним навичкам та своїй нейтральності медіатор допомагає сторонам знизити емоційну напругу, побудувати конструктивний діалог, що в подальшому сприяє налагодженню комунікації між сторонами та дає змогу визначити такі умови договору, які б враховували та задовольняли інтереси обох сторін.  Крім звичайної медіації, сторони можуть попередньо або протягом погодження умов скористатись послугою експертної медіації.

Експертна медіація являє собою оцінку спору на предмет пошуку найкращих альтернатив щодо його врегулювання. На відміну від звичайного медіатора, який може мати як базову будь-яку освіту, експертна медіація проводиться людиною, яка має фахові знання щодо предмету спору. Так, при поділі майна подружжя експертну медіацію може проводити адвокат, який водночас володіє навичками медіатора (при чому, такий адвокат є нейтральним і не представляє в цьому спорі жодну зі сторін, не лобіює її інтереси) і, використовуючи свої професійні знання та досвід, оцінює перспективи кожного з варіантів поділу майна подружжя, як-от: тривалість, вартість, можливий фінальний результат. На підставі отриманої інформації сторони можуть визначитись, яким шляхом вони хочуть здійснювати поділ майна та який варіант максимально задовольнить їх інтереси, будучи прийнятним для кожної зі сторін.

 

Послухали це родини, провели переговори, залучивши сімейних адвокатів, та уклали відповідні договори про поділ подружнього майна, нотаріально їх посвідчивши та врахувавши інтереси дітей.

«Сказка – ложь, да в ней намёк, кто познает — тем урок».