Касаційна скарга. Частина перша
Про касаційну скаргу розповіла кандидат юридичних наук, керівник сектору аналітичної допомоги суддям Великої Палати Верховного Суду Анастасія Грабовська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
21.01.2026

Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками касаційну скаргу, а саме:

1. Касаційний перегляд як екстраординарна стадія процесу. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

2. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку і ті, які за загальним правилом касаційному оскарженню не підлягають. + Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, окрім тих, перелік яких міститься в п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 389 ЦПК; п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК; п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 328 КАС.

3. Критерії віднесення справ до малозначних, у тому числі справ незначної складності. Окремі категорії «малозначних справ».

4. «Малозначна справа» та «спрощене провадження»: чи можна ототожнювати.

5. Загальне vs спрощене позовне провадження для розгляду малозначних справ.

6. Спрощене провадження: особливості розгляду.

7. Розгляд справи у спрощеного позовному провадженні з та без повідомлення (виклику) сторін.

8. Ініціювання переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

9. Визнання справи малозначною: на якій стадії судового розгляду. Дія рішення КСУ «Щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» у часі.

10. Малозначність справи як касаційний фільтр.

11. Дослідження винятків із загального правила про неможливість касаційного перегляду малозначних справ на прикладах кейсів ВС:

  • 11.1. Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
  • 11.2. Особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.
  • 11.3. Справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
  • 11.4. Суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних (незначної складності) помилково.

У рамках характеристики касаційної скарги акцентовано на наступному:

1. Касаційний перегляд як екстраординарна стадія процесу. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Касаційний перегляд є екстраординарною стадією, оскільки доступ до нього обмежується процесуальними фільтрами.

Касаційний суд:

  • забезпечує сталість правозастосовчої практики, а не «розгляд заради розгляду» (позиція КГС ВС у справі № 911/2784/17);
  • оцінює можливість касаційного перегляду за виключними критеріями, закріпленими в ЦПК, ГПК, КАС.

Межі розгляду касаційної інстанції включають:

  • перевірку рішень лише щодо правильності застосування норм права;
  • перегляд лише за наявності підстав, визначених у процесуальних кодексах;
  • виключність доступу, що підтверджується судовою практикою ВС (ухвали від 05.06.2018, 14.02.2024 тощо).

2. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, і ті, що не підлягають оскарженню

Можуть бути оскаржені (після апеляційного перегляду):

  • рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції.

При цьому діє додатковий процесуальний фільтр: касаційне оскарження можливе у справах:

  1. Не малозначних, або
  2. З ціною позову понад 250 ПМ (цивільні) / 500 ПМ (господарські),
  3. У адміністративних справах – не незначної складності та спрощених.

Не підлягають касаційному оскарженню:

  • рішення у малозначних справах;
  • рішення у справах з ціною позову, що не перевищує 250/500 ПМ;
  • у адміністративній юрисдикції — справи незначної складності та інші, розглянуті у спрощеному провадженні.

Ухвали першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касації (після апеляції):

Крім переліку ухвал у ст. 389 ЦПК, 287 ГПК, 328 КАС, касаційне оскарження можливе, якщо ухвала:

  1. перешкоджає провадженню;
  2. прийнята в межах розгляду справи, яка відповідає касаційним фільтрам.

3. Критерії віднесення справ до малозначних. Категорії малозначних справ

ГПК:

Автоматично малозначні: справи з ціною позову до 100 ПМ (100 × 3028 грн = 302 800 грн).

Можуть бути визнані малозначними: справи незначної складності, за винятком:

  • тих, що підлягають розгляду лише в загальному провадженні,
  • справ із ціною > 500 ПМ.

КАС:

Малозначна справа = справа незначної складності, у якій немає потреби у підготовчому засіданні і повному з’ясуванні обставин.

ЦПК:

Критерії – відповідно до ст. 19 ЦПК та змін КСУ. Зокрема, враховується ціна позову (до 100 ПМ) та оцінка складності судом.

4. «Малозначна справа» та «спрощене провадження»: чи можна ототожнювати

НІ — ототожнювати не можна.

Малозначна справа — це оцінка предмета, складності та ціни позову.

Спрощене провадження — окремий процесуальний режим для категорій:

  • малозначні справи;
  • трудові спори;
  • тимчасовий виїзд дитини;
  • справи незначної складності;
  • інші справи, для яких важлива швидкість розгляду.

Тобто спрощене провадження ширше за малозначність.

5. Загальне vs спрощене позовне провадження для малозначних справ

Спрощене провадження застосовується для:

  • малозначних справ;
  • справ, де пріоритет – швидкість;
  • справ незначної складності.

Загальне провадження застосовується тоді, коли:

  • складність або інші обставини не дозволяють швидко розглянути справу;
  • справа підпадає під винятки, які не можна розглядати у спрощеному провадженні (перелік на слайді: сімейні спори, спадкування, приватизація, >250 ПМ тощо).

6. Спрощене провадження: особливості розгляду

Суд враховує:

  1. Ціну позову;
  2. Значення справи для сторін;
  3. Спосіб захисту;
  4. Складність;
  5. Необхідність експертизи/свідків;
  6. Кількість учасників;
  7. Суспільний інтерес;
  8. Думку сторін.

7. Спрощене провадження з викликом і без виклику сторін

ВС роз’яснив: Суд може розглядати справу без виклику сторін, якщо немає клопотань про інше — це правомірно. (Постанова КЦС ВС від 20.02.2020, справа № 760/10386/18).

8. Ініціювання переходу до загального провадження

Порядок:

Відповідач може подати заяву із запереченнями проти спрощеного провадження (ч. 4 ст. 277 ЦПК).

Суд може:

  1. Залишити заяву без задоволення;
  2. Перейти до загального провадження.

9. Визнання справи малозначною: стадія + дія рішення КСУ у часі

Суд визнає справу малозначною в ухвалі про відкриття провадження.

Щодо рішення КСУ від 22.11.2023 № 10-р(II)/2023:

ВС роз’яснив:

  • рішення КСУ не має зворотної дії,
  • не застосовується до правовідносин, які виникли та завершились до його ухвалення,
  • приклад: справа, де ухвала про відкриття провадження винесена 14.11.2022, а рішення КСУ — 22.11.2023.

10. Малозначність справи як касаційний фільтр

Рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню, крім чотирьох винятків:

  1. фундаментальне значення питання права;
  2. неможливість спростувати встановлені обставини в іншій справі;
  3. значний суспільний інтерес / виняткове значення для скаржника;
  4. помилкове визнання справи малозначною.

11. Винятки з правила про неможливість касаційного перегляду малозначних справ — із судовою практикою ВС

11.1. Фундаментальне значення питання права

ВС пояснює критерій:

  • має існувати нова, проблемна, не досліджена правова проблема;
  • рішення має формувати єдину практику.

Ухвали:

  1. КАС ВС від 27.05.2024 (№160/14725/23);
  2. КГС ВС від 14.02.2024 (914/1550/22).

Судова практика:

  • справа № 908/1779/19 (Статут залізниць) — фундаментальне значення підтверджено ВС;
  • справа № 209/1936/17 — фундаментальне значення щодо спростування інформації в інтернеті.

11.2. Неможливість спростувати обставини в іншій справі

ВС відкривав провадження, коли:

  • існує інша справа, у якій неможливо спростувати встановлені обставини,
  • скаржник доводить, що обставини мають преюдиціальний характер.

Ухвала КЦС ВС від 28.07.2020, справа № 369/6998/17.

11.3. Значний суспільний інтерес або виняткове значення для скаржника

ВС вказав:

  • необхідно обґрунтувати особисту винятковість справи;
  • саме твердження недостатнє.

Судова практика:

  • Ухвала КАС ВС від 05.04.2021 (420/8512/20);
  • Ухвала КГС ВС від 14.02.2024 (914/1550/22);
  • Ухвала КГС ВС від 20.06.2024 (910/9297/23).

Про суспільний інтерес: треба довести увагу ЗМІ та громадськості.

11.4. Помилкове віднесення справи до малозначних

Постанова КЦС ВС від 03.02.2021 у справі № 278/3367/19-ц:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Грифон капітал», ТОВ «Профіт кредит», третя особа – приватний нотаріус, про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, застосування наслідків недійсного правочину – двосторонню реституцію, скасувавши реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.

У цій справі позивач заявила вимоги немайнового характеру, у зв`язку з чим у ній неможливо визначити ціну позову, а тому справа не належить до категорії малозначних на підставі пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, та не визнана судом малозначною відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції помилково розглянув цю справу у порядку спрощеного позовного провадження, не врахувавши категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у ній. Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції здійснив розгляд справи з викликом сторін, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень з цих підстав.

Першоджерело - https://tinyurl.com/bdf564vs