Касаційна скарга

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками касаційну скаргу, а саме:

1. Екстраординарний характер касаційного перегляду, роль і значення касаційної скарги.
2. Коло суб’єктів, які мають право касаційного оскарження судових рішень.
3. Підстави касаційного оскарження, касаційні фільтри. Вади касаційної скарги.
4. Оцінка правового висновку ВС.
5. Випадки, коли судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд. Підходи ВС щодо належного повідомлення учасника справи.
6. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
7. Порядок подання касаційної скарги.
8. Строк на касаційне оскарження.
9. Вимоги процесуального закону до форми і змісту касаційної скарги, особливості її підписання.
10. Окремі нюанси щодо сплати судового збору.

У рамках характеристики касаційної скарги акцентовано на наступному:

1. Екстраординарний характер касаційного перегляду, роль і значення касаційної скарги

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.

Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи (абсолютне право) та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення (екстраординарне) (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Право на доступ до суду не є абсолютним та може обмежуватись державою, але тією мірою, щоб сама суть права не зводилась нанівець (ст. 6 Конвенції).

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Постанова ВП ВС від 27.10.2020 у справі № 127/18513/18: «Касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (п. 1 ст. 6 Конвенції), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження».

2. Коло суб’єктів, які мають право касаційного оскарження судових рішень

Касаційну скаргу мають право подавати:

учасники справи (тобто сторони — позивач та відповідач, а також треті особи);
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та/або обов’язки.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести:

наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору; або
безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок.

Такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Постанова КЦС ВС від 23.08.2023 у справі № 707/3085/21: «Судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи».

Особа (яка не брала участі у справі) має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та/або обов’язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції (ч. 4 ст. 389 ЦПК, ч. 4 ст. 287 ГПК).

Особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов’язки має право звернутися до касаційного суду лише після перегляду такого рішення місцевого господарського суду апеляційним судом за її апеляційною скаргою.

Якщо ж така особа, вважає що питання про її права, інтереси та (або) обов’язки вирішено саме апеляційним судом, вона має право звернутися до касаційного суду із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду.

3. Підстави касаційного оскарження, касаційні фільтри. Вади касаційної скарги

Підставами касаційного оскарження ухвал є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (ч. 2 ст. 389 ЦПК, ч. 2 ст. 287 ГПК, ч. 2 ст. 328 КАС).

Неправильним застосуванням норм матеріального права є неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушенням норм процесуального права слід вважати дію або бездіяльність суду, які суперечать встановленому законом процесу господарського судочинства.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (ч. 4 ст. 394 ЦПК, ч. 2 ст. 293 ГПК, ч. 2 ст. 333 КАС).

Ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; про скасування рішення третейського суду; про видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 389 ЦПК, ст. 287 ГПК, ч. 2 ст. 328 КАС, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

1) формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах (із зазначенням, у чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах);

2) обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення;

3) зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок щодо її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

4. Оцінка правового висновку ВС

Кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах:

чи є правовідносини подібними; та
чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів. (Постанова КАС ВС від 21.03.2024 у справі № 640/7688/21).

Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші – додатковими. (Постанова ВП ВС від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Постанови ВП ВС від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (п.п. 43-45), від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 (п. 41): Якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (п. 2 ч. 2 ст. 389 ЦПК, п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК, п. 2 ч. 2 ст. 328 КАС).

Ухвала КЦС ВС від 18.10.2023 у справі № 554/7164/21: У касаційній скарзі заявник при посиланні на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме законності припинення (обмеження) розподілу природного газу при аварійних ситуаціях не конкретизував змісту правовідносин, в яких такий висновок відсутній, не зазначив у чому полягає помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні вказаних норм права, та як, на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися. Верховний Суд не наділений повноваженнями за заявника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане є порушенням таких принципів цивільного процесу як змагальність та диспозитивність.

Ухвала КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/19288/21: Акціонерне товариство вказало, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування Закону України “Про публічні закупівлі” № 922-VІІІ від 25.12.2015 в частині процедури прийняття рішення Національним агентством, а саме поширення принципів відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівне ставлення до них; об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на процедуру оцінки та розгляду конкурсних пропозицій учасників. Однак, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК, він повинен чітко зазначити конкретну норму (норми) права (пункт, частину, статтю) щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду її (їх) застосування і висновок щодо застосування якої (яких) необхідно зробити Верховному Суду.

5. Випадки, коли судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд. Підходи ВС щодо належного повідомлення учасника справи

Судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо (ч. 1 ст. 411 ЦПК, ч. 1 ст. 310 ГПК, ч. 3 ст. 353 КАС):

Справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

Неповноважним потрібно вважати склад суду у таких випадках:

справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, строк повноважень якого закінчився;
справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду;
справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду;
справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, який брав участь у її вирішенні;
справу, яку належить розглядати колегіально, розглянуто і вирішено суддею одноособово.

Постанова ОП КЦС ВС від 09.12.2024 у справі № № 705/4763/22.

2) В ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) Судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) Судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) Справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) Судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) Суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Визначальним для унормування початку перебігу строку на оскарження є вручення судового рішення (ст. 272 ЦПК, ст. 242 ГПК, ст. 251 КАС).

Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету – рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Так само учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні.

За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Надсилання особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована у підсистемі «Електронний суд» рішення суду на електронну адресу, яку особа зазначила у позовній заяві (скарзі) не є належним врученням судового рішення. Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов`язку надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним законом. (Постанова ВП ВС від 10.04.2024 у справі № 454/1883/22).

6. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 400 ЦПК, ч. 1 ст. 300 ГПК, ч. 1 ст. 341 КАС).

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції безпосередньо пов’язані з підставами касаційного оскарження судових рішень.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено:

порушення норм процесуального права (підстави обов’язкового скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд через порушення норм процесуального права);
порушення правил юрисдикції (обов’язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги);
а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).

Постанова КАС ВС від 28.05.2024 у справі № 320/12137/20: «Верховний Суд зазначив, що суди повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми. Зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій. Зокрема, … зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. Враховуючи зазначене, суди першої та апеляційної інстанції визнали, що позивач мав достатньо обґрунтовані правомірні очікування, що строк звернення до суду ним був дотриманий, оскільки не знав та не міг бути обізнаним про те, що через більш ніж два роки (у січні 2023 року) судова практика зазнає кардинальних змін в частині застосування строків звернення до суду у справах подібної категорії».

7. Порядок подання касаційної скарги

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ч. 1 ст. 391 ЦПК, ч. 1 ст. 289 ГПК, ч. 1 ст. 331 КАС).

05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (п. 10 Положення про ЄСІТС).

Процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд» (п. 25 Положення про ЄСІТС). Ця вимога є обов`язковою для осіб, визначених п. 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.

Процесуальні наслідки у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадку, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду. Фізична особа при зверненні до суду має чітко розуміти, що в неї є можливість через підсистему «Електронний суд» створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи, проте реєстрація офіційної електронної адреси для фізичної особи в ЄСІТС є добровільною, тому у такому випадку звернення до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є аналогічним безпосередньому зверненню до суду. (п.п. 7.53, 7.59 Постанови ВП ВС від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22):

1) в письмовій формі;

2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису;

3) в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Чинне процесуальне законодавство не передбачає можливості звернення з касаційними скаргами безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду та відповідно самостійного вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка її подала. Тому питання прийняття касаційної скарги, відкриття касаційного провадження і передачі справи до Великої Палати Верховного Суду віднесено до повноважень касаційного суду. (Ухвала ВП ВС від 11.11.2020 у справі № 214/773/17).

Касаційна скарга повинна бути подана саме до Верховного Суду, водночас в касаційній скарзі зазначено, що вона подана до Верховного Суду України, тобто неправильно зазначено найменування суду, до якого подається скарга. Таким чином, заявнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги та викласти їх відповідно до повноважень суду касаційної інстанції. Також надіслати суду копії уточненої касаційної скарги та доданих матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків. (Ухвала КЦС ВС від 21.10.2019 у справі № 759/766/16-ц).

Якщо процесуальним кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов’язку зазначення відповідних відомостей (ч. 8 ст. 14 ЦПК).

8. Строк на касаційне оскарження

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (ст. 390 ЦПК, ст. 288 ГПК, ст. 329 КАС).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Постанова КЦС ВС від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11: «… Повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата, вказана у вступній частині судового рішення), та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи».

Незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків:

1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки;

2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

9. Вимоги процесуального закону до форми і змісту касаційної скарги, особливості її підписання

У касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема:

клопотання особи, яка подає скаргу;
перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.

До касаційної скарги додаються:

копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи;
докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, – за наявності;
документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (ч. 3 ст. 392 ЦПК, ч. 3 ст. 290 ГПК).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (ч. 8 ст. 43 ЦПК, ч. 8 ст. 42 ГПК, ч. 10 ст. 44 КАС).

Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо така скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (ч. 4 ст. 393 ЦПК, ч. 4 ст. 292 ГПК, ч. 5 ст. 332 КАС).

Ухвала ВП ВС від 11.09.2024 року у справі № 930/191/23: Належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності). ВП ВС відступила від протилежних висновків касаційних судів, зазначивши, що такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.

10. Окремі нюанси щодо сплати судового збору

До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до пп. 7 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

У разі, якщо заявлена вимоги лише майнового характеру (наприклад, витребування земельної ділянки) і касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме – заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно вартості спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду), та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного нерухомого майна.

Ціна позову має перевищувати 250 (250 х 3028 = 757 000 грн; у цивільних справах) та 500 (500 х 3028 = 1 514 000 грн; у господарських) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання касаційної скарги, сплатити судовий збір, розмір якого необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості спірного майна.

Інакше у відкритті касаційного провадження може бути відмовлено, а якщо провадження відкрито – підлягає закриттю, оскільки «оскаржувані заявником судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує, і вони не підлягають касаційному оскарженню.

Постанова КЦС ВС від 12.03.2025 у справі № 185/7288/21 (провадження № 61-458св24): Звільнення заявника від сплати судового збору при зверненні з позовом на підставі закону означає його звільнення від сплати такого збору на всіх етапах процесу, в тому числі й при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановлену в порядку розділу VI ЦПК України. Процедура розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, здійснюється відповідно до ст. 432 ЦПК України в межах єдиного провадження, де питання сплати судового збору вже було вирішене при поданні позову. Обов’язок сплати судового збору має бути або на всіх стадіях процесу, або відсутнім, якщо закон звільняє від сплати або не містить норм щодо його сплати.

Першоджерело - https://tinyurl.com/mwnxh242