7 грудня 2021 року у Вищій школі адвокатури НААУ відбудеться захід підвищення кваліфікації адвокатів «IP—Day: реклама». Ми поспілкувались перед заходом зі спікеркою – пані Маріанною Толкачовою, Головний юрисконсульт відділу правового забезпечення операційної діяльності АТ Фоззі Рітейл
Пані Маріанно, багато років Ви виступаєте юридичним радником одного з провідних національних рітейл-операторів України, які найбільш істотні юридичні аспекти розробки рекламної політики компанії, Ви би виділили?
Одним із основних стовпів, на якому будується рекламна кампанія, є захист інтересів компанії в площині прав на об’єкти інтелектуальної власності. Тому укладення всіх необхідних договорів, отримання всіх дозволів та ліцензій на використання об’єктів інтелектуальної власності є досить великою складовою в роботі юриста при супроводженні завдань від департаменту маркетингу. Об’єми такої роботи та їх вплив на проект інколи можуть бути взагалі ключовими для того чи іншого проекту. Наприклад, при реалізації колаборації с компанією ТРК Україна на шоу «Маска», яке зараз у топі рейтингів по переглядам, укладення ліцензійного договору було основною реперною точкою для побудови всієї співпраці.
Договори, що опосередковують рекламну діяльність, часто є змішаними, положення з яких договорів частіше за все комбінуються в Договорі на рекламні послуги?
Дійсно, таке явище є досить поширеним, адже дуже рідко проведення рекламної кампанії передбачає лише послуги рекламного характеру. В більшості випадків в рамках реалізації рекламних проектів також постають питання щодо виконання робіт; поставки необхідного обладнання для організації рекламного заходу для споживачів; залучення необхідного персоналу. Буває, що рекламне агентство , яке є головним партнером по проведенню заходу розробляє рекламний контент із залученням авторів, а отже договори на рекламні послуги також містять елементи авторських договорів для належної передачі виключних майнових прав Сільпо, як замовнику.
Яке місце прав інтелектуальної власності в Договорі щодо рекламних послуг?
Практично кожен рекламний захід чи рекламна компанії передбачають створення рекламного контенту. До такого контенту можна віднести концепції дизайнів, макети рекламних матеріалів, написання текстів рекламних кампаній, постів тощо тому положення про передачу виключних майнових прав на контент, що став результатом надання повного спектру рекламних послуг є доволі доречним у договорі. Моя особиста рекомендація — включити положення про передачу прав інтелектуальної власності в текст основного договору для захисту інтересів Замовника, коли таке створення об’єкту інтелектуальної власності відбулось в процесі співпраці за договором.
Які заходи, Ви рекомендуєте здійснювати щоб упередити ризики порушення прав інтелектуальної власності третіх осіб?
Для себе я вивела ефективну формулу, яка складається із двох дій : перевірити та зафіксувати.
По-перше, не завжди початково у партнера з яким співпрацюєш оформлені права інтелектуальної власності на об’єкт, яким він розпоряджається: чи то музика, чи малюнок і т.п. Задля уникнення отримання претензій від третіх осіб необхідно проводити аудит об’єктів інтелектуальної власності. За таких умов перевірка об’єкту з моменту його створення є виправданим заходом. Буває так ,що під час дослідження всієї хронології отримання прав, випливають доволі неочікувані факти, навіть для самих партнерів.
По- друге, всі домовленості сторін я рекомендую письмово фіксувати і уважно перечитувати. Колись я чула таку історію , що один із інтернет ресурсів в своїй ліцензійній угоді, яка часто має дуже дрібний шрифт, написав, що приймаючи цю угоду , особа погоджується продати свою душу дияволу. Звісно це був жарт, але кількість користувачів, які не прочитали цього пункту і бездумно натиснули кнопку «погоджуюсь» була шалено велика. Тому все що ми підписуємо чи письмово, чи через акцепт треба дуже уважно вивчати.
Ваші 5 ТОП-порад юристам щодо розробки рекламної політики рітейл-компанії:
Необхідно пам’ятати, що реклама — це в першу чергу інструмент взаємодії с гостем, тому варто слідкувати, щоб рекламний матеріал був коректним з точки зору реалізації в ньому прав споживача.
Крім того реклама повинна бути чітка та з розуміла, ці принципи давно вже закладені в законодавство про рекламу і нехтувати ними не варто, адже чим більше питань і непорозумінь може бути з гостем тим меншим бути ефект від самої реклами.
Також я завжди оцінюю рекламну стратегію з точки зору репутації компанії. Це доволі суб’єктивний аспект в оцінці реклами, але будь-які репутаційні ризики мають властивість переростати в спір в юридичній площині, тому спрогнозувати ефект в суспільстві від того чи іншого рекламного рішення не завадить.
Ще один інструмент , який доволі часто застосовується в рамках рекламних кампаній – це безпосередній аудит самого контенту, який було створено дизайнерами, копійрайтерами та іншими учасниками проекту. Ніхто не застрахований від того, що хтось з креативної індустрії занадто сильно захопився чиєюсь ідеєю, що міг зайти на території чужих прав інтелектуальної власності, тому перевірка новизни та оригінальності створених рекламних матеріалів може стати гарним помічником.
Остання моя порада не має відношення до юриспруденції і більше лежить в площині soft skills. Відомо, що маркетологи дуже креативні і нестандартні у своєму мисленні та їх ідеї інколи можуть бути поза межами законодавчого регулювання. Для юриста, який супроводжує рекламну індустрію, дуже важливо також виходити за межі рамок стандартного аналітичного мислення і включати , я це називаю, юридичну фантазію. Тільки такий підхід зможе допомогти розвитку індустрії взагалі і підвищить рівень компетентності юриста, як спеціаліста.
Більше практичної інформації від спікерки можна буде отримати на заході «День інтелектуальної власності. «IР-day: реклама». Реєстрація за посиланням https://www.hsa.org.ua/onlajn-translyatsiya-den-intelektualnoyi-vlasnosti-ip-day-reklama/