Якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами

Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2023 року у справі № 712/9803/20

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Канті» (далі - ТОВ «Канті»), у якому просили: визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Канті», посвідчений державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю. В. за № 1-2313; визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 та витребувати в ОСОБА_3 на їх користь цю квартиру.

На обґрунтування позовних вимог зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Вони є спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину, оскільки ОСОБА_2 проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а ОСОБА_1 подав нотаріусу відповідну заяву про прийняття спадщини.

У ході підготовки документів, необхідних для прийняття спадщини, з`ясувалося, що в червні 2019 року ОСОБА_6 на підставі підробленого свідоцтва про право власності на житло зареєстрував за собою право власності на спірну квартиру, а в серпні 2019 року передав її до статутного капіталу ТОВ «Канті», директором якого він є. У подальшому, 21 грудня 2019 року ТОВ «Канті» відчужило квартиру ОСОБА_7, який 02 березня 2020 року продав її ОСОБА_3. Посилаючись на викладене, оскільки квартиру було протиправно відчужено іншим особам, що перешкоджає реалізації їхніх спадкових прав, просили позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Заочним рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено.

Визнано недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Канті», посвідчений державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю. В. за № 1-2313. Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1. Витребувано в ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що спірна квартира на час відкриття спадщини належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_5, проте в незаконний спосіб вибула зі спадкового майна. Позивачі є спадкоємцями за законом першої черги, які прийняли спадщину. Тому, враховуючи необхідність реалізації ними прав на спадкове майно, наявні підстави для витребування квартири на їхню користь, а також, у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, визнання за ними права власності на квартиру в порядку спадкування.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги:

ОСОБА_3 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення районного суду та постанову апеляційного суду й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Підставами касаційного оскарження судових рішень зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16-ц, від 26 червня 2019 року в справі № 669/927/16-ц, від 23 жовтня 2019 року в справі № 922/3537/17, від 01 квітня 2020 року в справі № 610/1030/18, від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19, від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17, від 02 листопада 2021 року в справі № 925/1351/19, від 20 липня 2022 року в справі № 442/2640/20; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи. Зокрема не врахували, що вона є добросовісним набувачем квартири. Не перевірили, чи проживала позивач ОСОБА_2 на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем. Не звернули уваги на те, що спір стосується квартири, у якій проживає її малолітня дитина, а відтак мав би розглядатися за участі органу опіки та піклування.

Позиція Верховного Суду:

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною п`ятою статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Основним речово-правовим способом захисту права власності є віндикаційний позов.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути в нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Таким чином, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Установлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21 квітня 1993 року. Водночас оригінал цього свідоцтва судам надано не було, а згідно з рішенням виконавчого комітету Соснівської районної ради народних депутатів від 10 березня 1993 року, на підставі якого видано свідоцтво про право власності на житло від 21 квітня 1993 року, квартира була передана у власність ОСОБА_5.

З цих підстав суди встановили, що свідоцтво про право власності на житло від 21 квітня 1993 року є недостовірним та неналежним доказом, у зв`язку з чим обґрунтовано вважали, що спірна квартира вибула з володіння позивачів, які прийняли спадщину після смерті батька, незаконно.

Висновок:

Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_3 придбала спірну квартиру в особи, яка не мала права її відчужувати, та те, що майно вибуло з власності позивачів не з їхньої волі, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність підстав для витребування квартири в ОСОБА_3 на користь позивачів та визнання за ними права власності на квартиру в порядку спадкування, що в цьому випадку, з огляду на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, є належним способом захисту порушеного права.

За обставин цієї справи витребування майна є законним та пропорційним заходом, є виправданим, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві, тому не є таким, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд враховує, що використавши підроблені документи про право власності на спірну квартиру, вона була відчужена без відома та волі власників тричі протягом декількох місяців за ціною, яка мала б викликати сумнів у ОСОБА_3 , яка проявивши обачність, ознайомившись зі змістом документів, що підтверджують право власності на цю квартиру, і за необхідності отримавши правову допомогу, мала би зважити на такі обставини при укладенні правочину купівлі-продажу квартири.

При цьому ОСОБА_3 не позбавлена права на відшкодування за рахунок продавця майна збитків на підставі статті 661 ЦК України. Розрахунки між власником та добросовісним набувачем при витребуванні майна із чужого незаконного володіння проводяться у відповідності до порядку, визначеного статтею 390 ЦК України.

Верховний Суд відхиляє як безпідставні посилання в касаційній скарзі на те, що справа стосується квартири, у якій проживає малолітня дитини, тому мала б розглядатися за участі органу опіки та піклування, оскільки предметом позову не є виселення чи визнання ОСОБА_3 та її малолітньої дитини такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2023 року у справі № 712/9803/20 - http://surl.li/kzosa