ЦК України не передбачено такої підстави для кваліфікації заповіту, посвідченого секретарем сільської ради, нікчемним, як відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на цю посадову особу вчинення нотаріальних дій
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2025 року у справі № 681/258/24
Короткий зміст позовних вимог:
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Садовського А. М. (далі - Шепетівського РНО Хмельницької області, приватний нотаріус Садовський А. М.), треті особи: Полонська міська рада Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
17 червня 2021 року він звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини щодо майна ОСОБА_3 та дізнався про наявність спадкоємця першої черги ОСОБА_2.
19 червня 2021 року ОСОБА_2 подав до приватного нотаріуса заяву про зупинення видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину.
З листа ОСОБА_2, адресованого позивачу, йому стало відомо, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №560/9604/21, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року, визнано протиправним та скасовано рішення 18-ї чергової сесії І-го скликання Полонської міської ради від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» в частині уповноваження ОСОБА_4 на вчинення нотаріальних дій.
16 січня 2024 року ОСОБА_5, діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_1, звернувся до приватного нотаріуса Садовського А. М. із заявою про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, кадастровий номер 6823682800:02:007:0001, на що 19 лютого 2024 року отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Вважаючи такі дії приватного нотаріуса незаконними, ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 лютого 2024 року № 18/02-14/36/2021.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову приватного нотаріуса Шепетівського РНО Хмельницької області Садовського А. М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 лютого 2024 року № 18/02-14/36/2021. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що приватним нотаріусом без достатніх правових підстав відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є незаконною.
Короткий зміст постанови апеляційного суду:
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 січня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Шепетівського РНО Садовського А. М. задоволено частково. Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову приватного нотаріуса Шепетівського РНО Хмельницької області Садовського А. М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 лютого 2024 року № 18/02-14/36/2021. Вирішено питання про розподіл судового збору.
Постанова апеляційного суду мотивована таким.
Суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного, а не загального позовного провадження, що не відповідає положенням пункту 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України, а тому рішення суду підлягає обов`язковому скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Матеріали справи не містять відомостей про скасування чи зміну рішення органу місцевого самоврядування щодо покладення обов`язків із вчинення нотаріальних дій на ОСОБА_4 на момент посвідчення спірного заповіту: станом на 30 листопада 2020 року рішення Полонської міської ради від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» було чинним.
У ЦК України не передбачено такої підстави для кваліфікації заповіту, посвідченого посадовою особою органу місцевого самоврядування, нікчемним, як відсутність рішення виконавчого комітету ради щодо покладання на цю посадову особу вчинення нотаріальних дій. Це не впливає на форму заповіту та порядок його посвідчення. Протилежна кваліфікація буде базуватися на мотивах розширеного розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення і порушить принцип свободи заповіту, оскільки він піддається правовій охороні й після смерті заповідача.
Таким чином, помилковим є висновок приватного нотаріуса про нікчемність спірного заповіту.
Крім того, спірний заповіт ніким не оспорений, а тому, виходячи з принципу правомірності правочину, позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 607/15112/17-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 520/11935/18, від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована таким.
Висновки судів попередніх інстанцій про те, що староста Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади ОСОБА_4 станом на момент посвідчення заповіту ОСОБА_3 мала повноваження на здійснення нотаріальних дій, є необґрунтованими та такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права без повного дослідження усіх матеріалів справи.
Суди залишили без уваги, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі № 560/9604/21, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року, визнано протиправним та скасовано рішення 18-ї чергової сесії І скликання Полонської міської ради Полонського району від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» в частині уповноваження ОСОБА_4 на вчинення нотаріальних дій.
Виключно Виконавчий комітет Полонської міської ради мав повноваження покласти на посадову особу Полонської міської ради функції щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема, щодо посвідчення заповітів. Разом з цим такого рішення виконавчим комітетом не прийнято.
Враховуючи це, заповіт, який був складений ОСОБА_3 , посвідчений 30 листопада 2020 року старостою Новоселицького старостинського округу Полонської міської ради ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №108, був посвідчений особою, яка не мала права його посвідчувати, а тому є нікчемним.
З огляду на це, оскаржувана постанова приватного нотаріуса є законною.
Правова позиція Верховного Суду:
У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» уповноважено з 08 грудня 2016 року старосту села (сіл) Полонської міської об`єднаної територіальної громади ОСОБА_4 як посадову особу органу місцевого самоврядування вчиняти нотаріальні дії, передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про нотаріат».
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №560/9604/21, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного суду від 03 серпня 2022 року, визнано протиправним та скасовано рішення Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» в частині уповноваження ОСОБА_4 на вчинення нотаріальних дій.
Оскільки для посвідчення заповіту ОСОБА_3 звернувся до уповноваженої на вчинення нотаріальних дій посадової особи, заповіт складено у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача, прочитаний та підписаний особисто заповідачем, за життя ОСОБА_3 підстав для скасування чи зміни заповіту у зв`язку з його посвідченням неуповноваженою особою не виникло, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що скасування вказаного вище рішення органу місцевого самоврядування після посвідчення заповіту та смерті заповідача саме по собі не вказує про нікчемність заповіту відповідно до статті 1247 ЦК України.
Протилежний указаному висновок за фактичних обставин цієї справи суперечитиме змісту такого принципу спадкового права як здійснення свободи заповіту, який включає можливість реалізації заповідачем права на зміну чи скасування заповіту лише за його життя. Особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, вираженого належним чином, піддається правовій охороні і після смерті заповідача.
Нотаріальна діяльність в якості свого предмета має безспірні справи щодо реалізації цивільних прав (постанова Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 511/1875/21).
Скасування рішення Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» в частині уповноваження ОСОБА_4 на вчинення нотаріальних дій не вплинуло на форму заповіту та порядок його посвідчення.
При цьому матеріали справи не містять відомостей про оспорення заповіту, складеного ОСОБА_3 30 листопада 2020 року та посвідченого старостою села ОСОБА_4
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, керуючись презумпцією правомірності правочину, обґрунтовано виходив з того, що приватним нотаріусом без достатніх правових підстав відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з чим оскаржувана постанова приватного нотаріуса від 19 лютого 2024 року № 18/02-14/36/2021 є незаконною.
Посилання заявника на те, що у зв`язку із визнанням недійсним та скасуванням рішення 18-ї чергової сесії І скликання Полонської міської ради Полонського району від 08 грудня 2016 року №10 в частині уповноваження ОСОБА_4 на вчинення нотаріальних дій заповіт був посвідчений особою, яка не мала права його посвідчувати, а тому є нікчемним, - спростовуються таким.
Предметом спору у цій справі є оскарження відмови відповідача у вчиненні нотаріальної дії, а не дослідження обставин чинності повноважень старости ОСОБА_4 на вчинення нотаріальних дій чи недійсність заповіту ОСОБА_3 .
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, у зв`язку з відсутністю рішення Виконавчого комітету Полонської міської ради про уповноваження посадової особи міської ради на вчинення нотаріальних дій, зокрема, щодо посвідчення заповітів, складений ОСОБА_3 заповіт є нікчемним.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у від 29 січня 2024 року у справі № 369/7921/21 зазначив, що у ЦК України не передбачено такої підстави для кваліфікації заповіту, посвідченого секретарем сільської ради, нікчемним, як відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на цю посадову особу вчинення нотаріальних дій. Це не впливає на форму заповіту та порядок його посвідчення. Протилежна кваліфікація буде базуватися на мотивах розширеного розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення і порушить принцип свободи заповіту, оскільки він піддається правовій охороні й після смерті заповідача.
За відсутності спору щодо недійсності заповіту, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з правомірності зазначено правочину відповідно до статті 204 ЦК України.
Висновок:
У справі, що розглядається, вичерпно надано оцінку питанню неправомірності відмови приватного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії - видачі спадкоємцю за заповітом свідоцтва про право на спадщину на підставі заповіту, який у встановленому законом порядку не визнано недійсним. Наявність у скаржника іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості прийнятої апеляційним судом постанови, та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь скаржника.
При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що постановою суду апеляційного інстанції рішення районного суду скасовано, тому рішення суду першої інстанції у касаційному порядку не переглядається.
Оскільки колегія суддів встановила, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому його, відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України, необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.