Які відбулися нововведення у Законі України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» з позиції прав людини на доступ до лікування?
Джерела:
1. Конституція України від 28.06.1996
2. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-XII (далі – Основи)
3. Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» від 12.12.1991 No 1972-XII (далі – Закон No 1972-XII)
4. Гармонізований звіт. Центр громадського здоров'я МОЗ України. https://cutt.ly/1wqyQLc3
Конституція України у ст. 49 гарантує кожному право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» встановлено, що кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я.
Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.
У лютому 2023 року Президентом України було підписано Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» щодо застосування сучасних підходів до профілактики, тестування і лікування ВІЛ-інфекції відповідно до керівних документів Всесвітньої організації охорони здоров’я». Важливість внесених змін була обумовлена тим, що станом на сьогодні Україна належить до 30 країн світу, які відповідають за 89% нових випадків ВІЛ. Такі дані були свідченням того, що наявна в державі система протидії поширенню вірусу імунодефіциту людини (далі – ВІЛ) не є ефективною і потребувала реформування з урахуванням найкращих міжнародних практик. В Законі відбулися зміни, які сприятимуть гармонізації законодавства України із законодавствам ЄС.
Серед основних новел, які стосуються доступу до лікування можемо виділити наступні:
(1) Законом передбачено доконтактну профілактику як один з видів доступу до профілактичного лікування з можливістю своєчасного блокування зараження ВІЛ.
Доконтактна профілактика – це застосування антиретровірусних препаратів особами, які неінфіковані ВІЛ, але мають високий ризик інфікування, що проводиться відповідно до стандартів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
(2) Важливим кроком у доступі до лікування і профілактиці ВІЛ стали зміни в статті 6 згідно нової редакції законодавець розширив коло осіб, які безоплатно мають право на тестування, самотестування з метою виявлення ВІЛ, умови та порядок його проведення поширюється не лише на громадян України, іноземці та особи без громадянства, які проживають або перебувають на території України на законних підставах, а і на людей, які незалежно від законності їх перебування та наявності документів, які посвідчують особу, мають право на проведення безоплатно тестування на ВІЛ;
(3) Пунктом 10 ст. 4 передбачено вільний доступ до послуг з проведення постконтактної профілактики осіб, які мали підвищений ризик контакту з ВІЛ під час виконання професійних обов’язків, у разі сексуального насильства та в інших випадках з наданням відповідних консультативних послуг, а також доконтактної профілактики членам сімей, які проживають з ВІЛ-інфікованими особами, партнерам у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
(4) Пунктом 11 ст. 4 передбачено вільний доступ до послуг з профілактики передачі ВІЛ-інфекції від ВІЛ-інфікованих вагітних жінок їхнім новонародженим дітям з метою скорочення до нуля (елімінації) передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини в Україні.
Отже, нововведення, які стосуються доступу людей до лікування та профілактики ВІЛ у Законі відповідають правам людини та стандартам європейського законодавства.
Відповідь на питання підготувала Олена Пономарьова, член Центру медичного права ВША НААУ, адвокат, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України
Джерело: Юридичний путівник. Права пацієнта. Центр медичного права https://cutt.ly/46gZBRh
Дізнатися про окремі питання щодо здійснення прав, обмежень і гарантій, передбачених «Про систему громадського здоров’я», щодо карантину та повноважень органів системи громадського здоров’я, які слугуватимуть кращому розумінню положень Закону можна у Юридичному путівнику. Громадське здоров’я, який доступний для ознайомлення та завантаження за посиланням: https://cutt.ly/D4F2MKk