Мене часто запитують: «Якщо боржник вивіз усе за кордон — що взагалі можна зробити?»
Відповідь, яка дивує більшість кредиторів: значно більше, ніж здається.
Останні два роки в моїй практиці з'явився стійкий тип справ. Боржник — фізична особа, борги в Україні, а реальні активи вже в Польщі, Німеччині, Естонії, іноді Португалії чи Іспанії. Квартира, зареєстрована на дружину. Частка в польській Sp. z o.o. Рахунок у литовському банку. Крипта на Binance, яку «ніхто не бачив».
Виконавче провадження тут безсиле. АСВП перевіряє українські реєстри — і нічого не знаходить. Кредитор опускає руки.
Але є інструмент, який працює інакше. Це банкрутство за КУзПБ. І перше, що треба чітко розуміти — як саме воно запускається, залежно від того, хто ваш боржник: юридична особа чи фізична.
Принципова різниця: хто може ініціювати провадження
Це не технічна деталь — це стратегічна розвилка, яка визначає всю тактику кредитора.
Якщо боржник — юридична особа (ТОВ, АТ, ПП тощо): згідно зі ст. 8 ч. 2 абз. 1 КУзПБ та ст. 34 КУзПБ, заяву про відкриття провадження може подати як боржник, так і кредитор. Кредитор самостійно ініціює банкрутство, не чекаючи жодних дій з боку боржника. Відповідно, доступ до механізмів інвентаризації майна, у тому числі зарубіжного, кредитор отримує власною ініціативою.
Якщо боржник — фізична особа або ФОП: тут діє принципово інше правило. Відповідно до ст. 8 ч. 2 абз. 2 КУзПБ та ст. 115 ч. 1 КУзПБ, провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути відкрито виключно за заявою самого боржника. Кредитор не має права самостійно ініціювати це провадження — незалежно від розміру боргу, кількості прострочень і наявності виконавчих документів.
Це фундаментальна відмінність Книги IV КУзПБ від Книги III. І практичне питання, яке з цього випливає для кредитора, — як змусити боржника-фізособу самому звернутись до суду або як максимально використати провадження, якщо воно вже відкрите.
Як кредитор може вплинути, якщо боржник — фізична особа
Якщо боржник не хоче подавати заяву — прямого механізму примусу немає. Але є непрямі важелі.
Перший — вичерпати виконавче провадження до постанови про відсутність майна. Саме наявність такої постанови є однією з підстав для звернення боржника (ст. 115 ч. 2 п. 3 КУзПБ). Фактично: кредитор через ВП доводить ситуацію до стану, коли сам боржник змушений або вигідніше подати заяву, або зіткнутись із іншими наслідками.
Другий — позов за ст. 234 ЦКУ (фраудаторний правочин). Це окремий позов поза межами банкрутства, без строкового обмеження, доступний кредитору в будь-який момент незалежно від наявності чи відсутності провадження. Якщо боржник перевів майно за кордон на пов'язану особу за заниженою ціною — цей правочин можна оскаржити як фраудаторний у загальному суді.
Третій — якщо боржник все ж таки подав заяву, кредитор з першого дня провадження має повний арсенал інструментів, описаних нижче.
Що дає відкрите провадження: ухвала суду як «ключ»
Коли господарський суд відкриває провадження (за заявою боржника-фізособи або за заявою кредитора щодо юрособи), він видає ухвалу, яка зобов'язує кілька органів надати інформацію. Саме тут для кредитора відкривається те, що АСВП ніколи не покаже.
Прикордонна служба надає дані про всі перетини кордону боржником та членами його сім'ї за три роки (ст. 119 ч. 5 п. 10 КУзПБ — для ФО; аналогічний механізм застосовується у провадженнях щодо ЮО через загальні норми КУзПБ). Це маршрути, частота, країни. Людина, яка 40 разів за рік їздила до Варшави, — там щось є.
ДПС надає відомості про доходи боржника та членів його сім'ї, а також про майно, задеклароване при перетині кордону (ст. 119 ч. 5 п. 9 КУзПБ). Автомобіль, вивезений у 2022-му, ювелірні вироби, готівка — все це фіксується.
Банки та небанківські надавачі платіжних послуг надають дані про залишки на рахунках та електронних гаманцях боржника (ст. 119 ч. 5 п. 11 КУзПБ, ред. Закону № 2888-IX від 12.01.2023). Кожен SWIFT-переказ — це слід: банк-отримувач, країна, сума.
Окремо — сам боржник-фізособа зобов'язаний у заяві задекларувати всі рахунки та електронні гаманці в Україні та за кордоном (ст. 116 ч. 3 п. 8 КУзПБ, ред. Закону № 2888-IX від 12.01.2023). Рахунок у Revolut, гаманець на Binance — все це має бути в декларації. Якщо не зазначено — підстава для закриття провадження без списання боргів (ст. 123 ч. 7 КУзПБ).
Але не лише арбітражний керуючий має ці важелі. Господарський суд за клопотанням кредитора може самостійно витребувати докази від будь-яких осіб і установ, включаючи іноземних, — через ст. 81 ГПК. Якщо безпосереднє витребування ускладнене, суд направляє судове доручення через механізм міжнародної правової допомоги (ст. 470–480 ГПК).
Забезпечення до того, як майно «зникло»
Ст. 92–94 ГПК дозволяє забезпечити докази ще до подачі заяви — якщо є підстави вважати, що їх отримання надалі стане неможливим. Це особливо актуально для кредиторів юросіб: вони можуть ініціювати провадження самі і мають повний контроль над часом подачі.
Для кредиторів фізосіб — це інструмент фіксації слідів до моменту, коли боржник сам подасть заяву.
Після відкриття провадження — ст. 118 КУзПБ прямо передбачає: арешт конкретного майна боржника, заборона розпоряджатися нерухомістю та цінними паперами, заборона виїзду за кордон. Ці заходи вживаються судом за клопотанням кредитора. Ст. 136–145 ГПК доповнює цей механізм у процесуальній площині.
Реєстри, які ніхто не перевіряє
Польський KRS та CEIDG — перевіряю за прізвищем онлайн, безкоштовно. Естонський Äriregister — те саме. Чеський Obchodní rejstřík — так само. Нерухомість у Польщі — Elektroniczne Księgi Wieczyste.
Якщо відкриті джерела недостатні — ст. 81 ГПК: суд направляє офіційний запит до іноземного реєстраційного органу. Відповідь стає доказом у справі (ст. 73–74 ГПК). Я неодноразово знаходив таким чином квартири у Варшаві або частки в польських компаніях, про які боржник «забув» вказати.
Крипта — це теж майно
У 2025 році з'явилися перші прецеденти: провадження закривалось через недекларування криптоактивів. Арбітражний керуючий бачив транзакції з карток боржника на Binance чи WhiteBIT — а в декларації гаманців не було. За ст. 123 ч. 7 п. 1 КУзПБ цього достатньо для закриття без списання боргів.
За наявності судового доручення за ст. 470 ГПК — централізована біржа надає інформацію про рахунок або виконує захід забезпечення. Це вже практика, не теорія.
Міжнародний механізм: ст. 9 ГПК + ст. 97–98 КУзПБ
Ст. 9 ГПК — процесуальна «труба» для міжнародної правової допомоги. Ст. 97–98 КУзПБ — матеріальна основа для подачі заяви до іноземного суду про визнання українського провадження. Ст. 412–415 ГПК — зворотній механізм: визнання рішень іноземних судів в Україні.
Україна не є учасницею Регламенту ЄС № 2015/848, але двосторонні договори про правову допомогу з Польщею, Чехією, Литвою, Угорщиною — працюють. Витрати на спеціалістів відшкодовуються в рамках провадження (ст. 133 ч. 2 КУзПБ), але лише ті, що прямо пов'язані з його проведенням.
Недоброчесність: коли борги не списуються
Для боржника-фізособи — закриття за ст. 123 ч. 7 КУзПБ (неповна декларація, майно сім'ї куплене за кошти боржника, засудження) означає, що звільнення від боргів (ст. 134) не настає. Незадоволені борги зберігаються. Кредитор подає новий позов, спираючись на докази зі справи (ст. 73–74 ГПК). Протягом одного року нове провадження щодо того ж боржника відкрити неможливо (ст. 123 ч. 7 абз. 4 КУзПБ).
Паралельно — ст. 234 ЦКУ (фраудаторні правочини, без строку) та ст. 218–220 ККУ (кримінальна відповідальність).
Підсумок: дві стратегії залежно від боржника
Боржник — юридична особа: кредитор ініціює банкрутство самостійно (ст. 34 КУзПБ), отримує доступ до інвентаризації та міжнародних механізмів одразу. Максимальна активність з першого дня.
Боржник — фізична особа: кредитор не може ініціювати провадження (ст. 115 ч. 1, ст. 8 ч. 2 КУзПБ). Стратегія — вичерпати ВП, зафіксувати сліди зарубіжних активів через відкриті реєстри та ст. 92–94 ГПК, подати позов за ст. 234 ЦКУ щодо фраудаторних угод — і бути готовим до повного використання арсеналу КУзПБ + ГПК у момент, коли провадження відкриється.
В обох випадках — пасивна позиція кредитора є найдорожчою помилкою.