За умови, що необхідні для підтвердження відповідних відомостей свідоцтва про народження, актові записи про народження втрачені, належним і допустимим доказом у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути саме показання свідка
📌Короткий зміст позовних вимог:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , про встановлення факту родинних відносин.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_5 .
Перешкодою у реалізації її спадкових прав після померлого сина є розбіжності в документах щодо написання її та сина прізвищ ОСОБА_6 - ОСОБА_6 , та імені сина, ОСОБА_6 , які виникли через переклад із російської на українську мову.
Відповідно до свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , складеного російською мовою, « ОСОБА_1 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Переяславці, район ім. Лазо Хабаровського краю, актовий запис № 62, батьками зазначені « ОСОБА_10 » і « ОСОБА_11».
Свідоцтво про восьмирічну освіту позивачки, серія НОМЕР_2 , та атестат про середню освіту, серія НОМЕР_3 , складені українською та російською мовами, видані Козелецькою середньою школою № 2 смт. Козелець Козелецького району Чернігівської області ОСОБА_1 .
Профспілковий квиток № НОМЕР_4 ОСОБА_1 складений українською та російською мовами, виданий Козелецьким РК профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ на ім`я ОСОБА_1 .
Паспорт громадянина України, серія НОМЕР_5 , виданий Козелецьким РВ УМВС України в Чернігівській області, та картка фізичної особи-платника податків, видана Козелецькою ДПІ, на ім`я ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї народився син ОСОБА_5 , про що 10 грудня 1979 року складено відповідний актовий запис № 142, а у свідоцтві про народження, серія НОМЕР_6 , повторно виданому 10 грудня 2022 року Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), батьками дитини зазначені ОСОБА_14 і ОСОБА_1 .
Згідно зі свідоцтвом про встановлення батьківства, серія НОМЕР_7 , заповненого російською мовою, « ОСОБА_14 » визнаний батьком дитини « ОСОБА_15 », який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у « ОСОБА_1 », про що в книзі реєстрації актів про встановлення батьківства 16 червня 1980 року зроблено запис за № 12.
У свідоцтві від 20 вересня 2006 року, серія НОМЕР_8 , про народження ОСОБА_4 , онуки позивачки, батьком зазначений ОСОБА_5 . Повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано 30 листопада 2022 року Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Позивачка зазначає, що спадкоємцями після померлого ОСОБА_5 є вона як його матір, його дружина - ОСОБА_3 , діти - ОСОБА_2 (від першого шлюбу) та ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 заперечує наявність родинних відносин між позивачкою і ОСОБА_5 , отже, встановлення такого факту має юридичне значення.
Просила встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Козельці Козелецького району Чернігівської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть від 27 жовтня 2022 року № 297), є її сином.
📌Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення:
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2023 року, що залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, позов задоволено.
Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та її сином - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Одрадівці Бахмутського району Донецької області.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано тим, що відповідно до статей 76, 77, 80 і 81 ЦПК України ОСОБА_1 для підтвердження заявленої позовної вимоги надала належні, допустимі, достовірні докази, водночас ОСОБА_3 , звертаючись у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , не надала суду доказів на спростування того, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_5 .
Суд апеляційної інстанції також керувався тим, що під час розгляду справи як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 , який є сином померлого ОСОБА_5 , зазначив, що ОСОБА_1 є його бабусею, певний період часу він проживав із нею, спілкується зараз та підтримує з нею родинні відносини.
📌Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи:
У касаційній скарзі заявниця через адвокатку Задорожню О. І. просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15ц (провадження № 61-30047св18), від 02 рудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19).
Суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що у справах про встановлення факту батьківства необхідним є проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, про яку позивачка не заявляла.
Доказами, що підтверджують факт родинних стосунків можуть бути автобіографії, листівки, листи ділового і особистого характеру, особові справи, рішення судів, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, що містять відомості про родинні відносини осіб. Також доказами можуть бути пояснення свідків про взаємовідносини померлого із заявником.
Свідки у справі не знали де проживав ОСОБА_5 до 5 років, сама ж позивачка у судовому засіданні сказала, що у дитячому будинку. Водночас суди не взяли до уваги показань свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які не знали про родинні стосунки між позивачкою і померлим ОСОБА_5 або заперечували їх.
Надані позивачкою докази є неналежними.
📌Позиція Верховного Суду:
У справі, що переглядається, встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, просила встановити факт родинних відносин між нею та її померлим сином ОСОБА_5 , що необхідно їй для реалізації спадкових прав та для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу для реалізації права на отримання грошової компенсації у зв`язку зі смертю військовослужбовця, який загинув під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації, оскільки відповідачка заперечує їх родинні відносини.
Ураховуючи наведене, а також факт заперечення ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для вирішення спору про встановлення факту родинних відносин в судовому порядку.
За умови, що необхідні для підтвердження відповідних відомостей свідоцтва про народження, актові записи про народження втрачені, належним і допустимим доказом у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути саме показання свідка.
Надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту її родинних відносин з померлим ОСОБА_5 .
Доводи заявниці щодо відсутності у матеріалах справи належних, достатніх та допустимих доказів для встановлення зазначеного факту були обґрунтовано відхилені судами першої та апеляційної інстанцій, крім того, ОСОБА_3 не зазначає які саме докази є недопустимими і як це вплинуло на законність судових рішень.
Посилання на непроведення судової молекулярно-генетичної експертизи є безпідставним, оскільки ОСОБА_3 не заявляла клопотань про її проведення, водночас висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (постанова Верховного Суду від 15 січня 2021 року у справі № 596/1815/19 (провадження № 61-5563св20)).
Колегія суддів зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій надали правову оцінку кожному наявному у матеріалах справи доказу як окремо, так і у сукупності з іншими доказами.
Суди також врахували, що відповідач ОСОБА_2 , який є сином померлого ОСОБА_5 , повідомив суду, що ОСОБА_1 є його бабусею, деякий період часу проживав із нею, спілкується та підтримує з нею відносини, а рішеннями судів у справі № 33-266 1980р з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_1 стягувалися аліменти на утримання сина ОСОБА_5.
Суди першої та апеляційної інстанцій оцінили показання численних свідків, зокрема ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , у сукупності з іншими письмовими доказами у справі.
Згідно з матеріалами справи та відповідно до змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції ОСОБА_16 повідомила суду, що із ОСОБА_3 перебуває у дружніх відносинах. ОСОБА_1 знає протягом двадцяти років. У ОСОБА_1 двоє дітей - ОСОБА_26 і ОСОБА_27 . Вважає, що ОСОБА_1 є біологічною матір`ю ОСОБА_5.
ОСОБА_17 надала суду пояснення, що з ОСОБА_3 перебуває у дружніх відносинах, із ОСОБА_1 раніше спільно працювали. Незадовго до загибелі ОСОБА_5 у розмові дізналася про те, що він є сином ОСОБА_1 . Під час поховання ОСОБА_5 бачила ОСОБА_1.
ОСОБА_19 зазначила, що близько 22 років має дружні відносини з ОСОБА_3 (працювали разом), та не знає чи є ОСОБА_1 матір`ю ОСОБА_5.
ОСОБА_18 повідомив суду, що ОСОБА_3 є матір`ю, а ОСОБА_5 - вітчимом, який загинув на війні.
Отже, посилання у касаційній скарзі, що суди не взяли до уваги показань вказаних свідків є безпідставним.
📌Висновок:
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявниці по суті спору та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд керується тим, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають під час кваліфікації спірних відносин.
Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, висновки судів є законними та обґрунтованими, тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.