Аналіз законопроєктів № 15428 та № 15429 щодо обмеження продажу «шкідливих» продуктів поблизу закладів освіти

Верховна Рада отримала черговий приклад законодавчої моди на «здоров'язбережувальні» заборони — пакет із двох поєднаних законопроєктів, який вводить «прилеглу зону закладу освіти» радіусом 400 метрів, де забороняється продаж продуктів із визначеним вмістом цукру, солі та жиру, а порушення карається штрафом до 51 тисячі гривень з конфіскацією товару. Ідея приваблива з погляду охорони здоров'я дітей. Питання — чи приваблива вона з погляду юридичної техніки.

Про законопроєкт уже написали кілька видань, переказавши логіку авторів. Але жодне не поставило головне запитання: чи узгоджується нова норма з тим, що вже діє? В українському законодавстві вже є аналогічна просторова заборона — тільки на 100 метрів менша.

1. Проблематика

Постанова КМУ від 24.03.2021 № 305 навела лад у шкільних їдальнях, але не має впливу на кіоск через дорогу від школи. Спосіб вирішення цієї проблеми, однак, породжує щонайменше чотири складнощі.

По-перше, суб'єкт заборони визначено через хімічний склад (12,5 г цукру, 1,5 г солі, 5,0 г жирів на 100 г продукту), закріплений безпосередньо в законі, а не в підзаконному акті — хоча такі порогові значення традиційно потребують періодичного перегляду відповідно до розвитку харчової науки.

По-друге, методика лабораторного контролю для неупакованої продукції на момент внесення законопроєкту не існує і з'явиться щонайменше через три місяці після набрання законом чинності — норма є, інструменту контролю немає.

По-третє, критерій «400 метрів по прямій лінії від межі земельної ділянки» не дає підприємцю простого способу самостійно перевірити, чи потрапляє його точка в заборонену зону.

Сама формула розрахунку — «по прямій лінії від межі земельної ділянки» — створює для підприємців чималу правову невизначеність. На практиці контролюючі органи можуть користуватися різними картами та додатками, тоді як точність визначення межі шкільної ділянки на місцевості часто є спірною (особливо якщо територія школи не має чіткого огородження чи кадастрового оформлення). Через це дві сусідні точки можуть отримати різні «виміри» залежно від похибки сервісу, яким користується інспектор, що перетворює закон на лотерею з чиновниками.

По-четверте, і найприкріше для законопроєкту, що позиціонує себе як гармонізований з наявним регулюванням, — частина 3 статті 22 Закону «Про рекламу» вже забороняє рекламу алкоголю ближче ніж за 300 метрів від закладів освіти (реклама тютюну заборонена повністю, тож порівняння коректне саме з алкоголем). Автори нового законопроєкту, не пояснюючи розбіжність, обирають інший радіус — 400 метрів — для суміжної мети. Два різні дистанційні критерії навколо одного й того самого закладу освіти суперечать принципу системності регулювання.

Додається й компетенційна колізія: розміщення малих архітектурних форм і тимчасових споруд віднесено до виключної компетенції органів місцевого самоврядування — це підтвердив Верховний Суд у постанові від 16.05.2023 у справі № 380/3195/22, визнавши затвердження переліку тимчасових споруд актом нормування у сфері благоустрою на підставі п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Централізований закон, що встановлює асортиментну заборону без участі МСС у визначенні меж чи винятків, фактично обходить цю модель розподілу повноважень.

2. Шляхи вирішення

Автори обрали найжорсткішу модель — пряму заборону з адміністративною відповідальністю. Поза увагою залишилися альтернативи: дозвільно-ліцензійна модель (обмеження профілю торгової точки, а не конкретного товару — за принципом лондонського зонування); маркувально-інформаційна модель (обов'язкове маркування без прямої заборони продажу); делегування повноважень МСС, які краще володіють містобудівною ситуацією і можуть встановлювати зону гнучко, а не універсальним радіусом для Києва і для селища.

3. Очікувані зміни: позитивні й негативні

Позитивні. Логіка авторів послідовна: без периметра контролю ефект шкільної реформи харчування частково нівелюється покупками на перервах. Норма про звільнення свіжих овочів, фруктів і питної води — юридично коректна.

Негативні. Головний ризик — правова невизначеність у перехідний період (щонайменше дев'ять місяців до появи методики контролю). Другий — пояснювальна записка суперечить сама собі: розділ 3 вимагає методику лабораторного контролю, розділ 5 стверджує, що закон «не потребує додаткових коштів». Створення методики, лабораторії, навчання інспекторів — це видатки, які не з'являються самі собою; «не потребує коштів» виглядає технічним прийомом для уникнення бюджетного висновку Комітету.

Третій ризик — потенційна диспропорційність санкції: штраф до 51 000 грн з конфіскацією для кіоску чи МАФу здатний призвести до фактичного припинення діяльності. КСУ у Рішенні від 18.12.2024 № 12-р(II)/2024 (справа Бурми К.А., № 3-39/2022(80/22)) підтвердив, що свобода підприємництва — конституційна цінність, пов'язана з демократією та правовладдям (верховенство права).

4. Порівняння з іноземним досвідом

Пояснювальна записка посилається на Лондон, Ірландію та Австралію. Порівняння, однак, неповне: у Лондоні норма 400 метрів — інструмент містобудівного планування, заборона на відкриття нових точок фаст-фуду, а не заборона продажу товарів у вже діючих закладах. Це принципово м'якша модель: вона не зачіпає існуючий бізнес і не потребує лабораторного контролю рецептур. Ірландська модель «No Fry Zones» так само реалізована на муніципальному рівні через будівельне законодавство, а не централізованим законом із КУпАП-санкціями. Український законопроєкт запозичує цифру «400 метрів», але не запозичує правовий механізм, у межах якого вона працює.

5. Висновок і пропозиції до доопрацювання

Законопроєкти фіксують правильну проблему, але пропонують юридично сире рішення. Для доопрацювання доцільно:

1.      Винести числові пороги з тексту закону в підзаконний акт із механізмом періодичного перегляду.

2.      Синхронізувати дату набрання чинності забороною з датою затвердження методики контролю (наразі послідовність зворотна).

3.      Диференціювати санкції: письмове попередження за перше порушення без конфіскації, конфіскація — лише за повторне.

4.      Усунути колізію з 300-метровою нормою ст. 22 Закону «Про рекламу» — привести радіус до єдиного значення або пояснити розбіжність.

Без цього норма ризикує повторити долю багатьох декларативних заборон в українському законодавстві — існувати на папері, залишаючись непрацездатною на практиці.

Чек-лист для підприємця (якщо закон буде ухвалено)

●       Вимагайте письмового обґрунтування рішення про порушення — контролюючий орган не має абсолютних дискреційних повноважень (аналогія з ВС у справі № 380/3195/22).

●       Зберігайте технологічні карти, сертифікати, результати власного лабораторного контролю — це аргумент про добросовісність і «законні сподівання».

●       Не погоджуйтеся з конфіскацією за перше порушення без попереднього письмового попередження.

●       Дотримуйтеся строків оскарження рішення про порушення у судовому порядку та наполягайте на судовому перегляді рішення. Саме відсутність цього ЄСПЛ визнав порушенням у справі Tre Traktörer.

Матеріал підготовлено на основі тексту законопроєкту, пояснювальної записки та порівняльної таблиці, зареєстрованих в ЄАС Верховної Ради 17.07.2026 (реєстр. № 404д9/1-2026/171605).

Використані джерела

1.      Законопроєкти № 15428 та № 15429, реєстр. № 404д9/1-2026/171605 від 17.07.2026.

2.      Постанова КМУ від 24.03.2021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти...».

3.      Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР, ст. 22.

4.      Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 44 ч. 1 ст. 26.

5.      Рішення Другого сенату КСУ від 18.12.2024 № 12-р(II)/2024 (справа № 3-39/2022(80/22)).

6.      Постанова ВС від 16.05.2023 у справі № 380/3195/22 (провадження № К/990/35853/22).

7.      European Court of Human Rights, Tre Traktörer Aktiebolag v. Sweden, заява № 10873/84, рішення від 07.07.1989.

8.      sud.ua. «Біля шкіл забороняють кіоски з фаст-фуд...», 20.07.2026.

 

Автор статті:

Адвокат керуючий партнер Адвокатського бюро «Корнійчук та Партнери»
 Дмитро Анатолійович Корнійчук.

Цей матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Кожна справа потребує окремого аналізу документів.