Короткий зміст позовних вимог:
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Первинної профспілкової організації Золотоніського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (далі - ППО Золотоніського ЛВУМГ) про скасування рішення щодо виключення з членів профспілки та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що згідно з протоколом № 9В засідання профспілкового комітету Золотоніського ЛВУМГ філії УМГ «Черкаситрансгаз» від 22 вересня 2015 року його було виключено з членів ППО Золотоніського ЛВУМГ на підставі Розділу ІІІ Статуту Професійної спілки працівників нафтової та газової промисловості України за несплату членських внесків без поважних причин протягом понад 3 місяці.
Вважає, що вказане рішення прийняте з грубим порушенням законодавства і є незаконним, оскільки згідно з пунктом 13.3 розділу III Статуту Професійної спілки працівників нафтової та газової промисловості України рішення про притягнення до відповідальності приймається у присутності члена профспілки або відсутності (без поважних причин) профспілковою групою, цеховою, первинною організацією профспілки на зборах, конференції або відповідним виборним органом. Рішення про виключення з профспілки вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх на зборах (конференції), засіданні виборного профспілкового органу.
Звертає увагу, що з 11 травня 2015 року він проходив військову службу та мав поважну причину не сплачувати членські внески і не бути присутнім на засіданні, на якому вирішувалось питання його членства. Крім того, на вказане засідання його ніхто не запрошував і про прийняте рішення не повідомляв.
Вказує, що незаконні дії відповідача порушили його законні права на членство в профспілці, призвели до погіршення фінансово-матеріального стану його сім`ї та неможливості скористатися своїми правами та пільгами, передбаченими чинним законодавством і іншими нормативними актами (пільговим відпочинком та захистом трудових прав).
Крім того, протиправна поведінка відповідача впливає на його соціально-психологічний стан, завдає душевних страждань, а також змушує його витрачати свій особистий час та кошти на судовий розгляд, пов`язаний з вирішенням створених відповідачем проблем. Вказане призвело до втрати ним нормальних життєвих зав`язків, вимагало додаткових зусиль для організації життя та завдало йому моральної шкоди.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати протокол № 9В засідання профспілкового комітету Золотоніського ЛВУМГ філії УМГ «Черкаситрансгаз» від 22 вересня 2015 року та стягнути з відповідача на його користь 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст оскаржених судових рішень:
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2025 року, закрито провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, врахував, що вирішення заявленого спору щодо виключення із членів профспілки, належить до виключної компетенції профспілок та їх внутрішньо-організаційної діяльності, оскільки пов`язаний з питаннями членства у громадській організації, а тому має вирішуватися відповідно до статутних документів профспілок та законодавства, яке регулює основи їхньої діяльності,
Апеляційний суд також зазначив, що правовідносини, які виникли між сторонами, з приводу оспорювання рішення ППО Золотоніського ЛВУМГ щодо виключення ОСОБА_1 із членів профспілки, не мають характеру трудових.
Короткий зміст вимог касаційної скарги:
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заявник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права під час закриття провадження у цивільній справі.
Звертає увагу, що суди попередніх інстанцій не врахували того факту, що він не обіймав виборних посад у профспілковій організації, а висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26 лютого 2020 року в справі № 210/5659/18, є нерелевантними до поданого ним позову.
Позиція Верховного Суду:
Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначено Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», відповідно до статті 1 якого професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки - це добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Членом профспілки є особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» законодавство про профспілки складається з Конституції України, Закону України «Про об`єднання громадян» (який застосовується до профспілок, якщо інше не передбачено зазначеним Законом), цього Закону, КЗпП України та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Відповідно до статті 14 указаного Закону, профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. Статути (положення) профспілок приймаються з`їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.
Статут (положення) профспілки повинен містити:
-
статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місцезнаходження її виборних органів (юридичну адресу);
-
мету та завдання профспілки;
-
умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї;
-
права, обов`язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки;
-
територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності;
-
організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу;
-
умови, терміни, порядок скликання з`їздів, конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень;
-
порядок і терміни звітності виборних органів профспілки перед членами профспілки, порядок здійснення контролю за діяльністю виборних органів профспілки;
-
джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання;
-
порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки;
-
порядок внесення змін до статуту профспілки;
-
умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань.
У статуті профспілки можуть бути передбачені й інші положення, що стосуються особливостей створення та функціонування певної профспілки, якщо це не суперечить цьому Закону. У межах повноважень, передбачених статутом, вищі за статусом профспілкові органи можуть затверджувати положення про організації профспілки.
Частиною третьою статті 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що забороняється втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань, яке може призвести до обмеження прав профспілок або перешкодити законному здійсненню їх статутної діяльності.
У цій нормі міститься пряма заборона втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.
У розглядуваній справі суди дійшли правильного висновку про те, що спір, який виник, належить до виключної компетенції профспілок та їх внутрішньо-організаційної діяльності, оскільки пов`язаний з питаннями членства у громадській організації, а тому має вирішуватися відповідно до статутних документів профспілок та законодавства, яке регулює основи їхньої діяльності.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди в даному випадку є похідними від вимог про визнання незаконним і скасування протоколу № 9В засідання профспілкового комітету від 22 вересня 2015 року.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, встановив, що ОСОБА_1 оскаржує рішення відповідача про виключення його з профспілки з посиланням на невідповідність вимогам Статуту Професійної спілки працівників нафтової та газової промисловості України, у зв`язку з чим такий спір має вирішуватися відповідно до статутних документів профспілок та законодавства, яке регулює основи їхньої діяльності.
При цьому Статут Професійної спілки працівників нафтової та газової промисловості України передбачає можливість та регламентує процедуру оскарження стягнення до вищого за рівнем профспілкового органу.
Відомості про те, що ОСОБА_1 скористався процедурою оскарження передбаченою Статутом профспілки в матеріалах розглядуваної справи відсутні.
Членство у профспілці є добровільним, а вступаючи до профспілки, ОСОБА_1 погодився дотримуватися її Статуту.
Висновок:
З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судами обставини, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі з тих підстав, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За встановленого законом обмеження щодо розгляду в судовому порядку спору стосовно виключення позивача із членів профспілки, не можна вважати, що суди позбавили позивача права на доступ до суду, а тому наведені в касаційній скарзі доводи є помилковими. ОСОБА_1 не був позбавлений можливості оскаржити своє виключення із членів профспілки згідно з статутними документами профспілки та законодавства, яке регулює основи її діяльності.
Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення питання юрисдикції справи.
В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.