СПРАВА № 754/12856/24:
Як адвокату виграти справу про встановлення факту
спільного проживання однією сім’єю
25 лютого 2026 року Верховний Суд поставив крапку у справі, якої в Україні ще не було. Вперше в історії вітчизняного правосуддя набрало законної сили рішення про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю двох осіб чоловічої статі (справа № 754/12856/24, провадження № 61-13003св25). Шлях від першої заяви до остаточної постанови зайняв близько півтора року, пройшов усі три інстанції й породив кілька важливих правових позицій, які тепер можуть і повинні використовувати адвокати у схожих справах.
У цій статті — практичний розбір справи: яку нормативну базу застосовували суди, яка доказова стратегія спрацювала, як була нейтралізована спроба третьої сторони зірвати рішення, і що з цього всього слід брати на озброєння.
1. Що сталось і чому це важливо
Дипломат, призначений першим секретарем Посольства України в Ізраїлі, хотів взяти із собою партнера, з яким разом із 2013 року веде спільне господарство, має спільний бюджет і з яким у 2021 році офіційно одружився в США. МЗС відмовило: українське законодавство визнає шлюбом лише союз жінки та чоловіка. Дипломатичне відомство, що щодня захищає права громадян за кордоном, не знайшло способу захистити право власного працівника на сімейне життя — і повідомило про це у письмовій формі, з посиланням на норму закону.
Адвокат знайшов вихід не через шлюбне право, а через інститут окремого провадження. Замість того, щоб атакувати конституційне визначення шлюбу (безперспективно і непотрібно), він звернувся до суду із заявою про
встановлення факту спільного проживання однією сім’єю — юридичного факту, що не потребує реєстрації, визнається судом у непозовному порядку і породжує цілком конкретні правові наслідки. Це тактично точне рішення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 червня 2025 року (суддя Бабко В. В.) заяву задовольнило. Після безуспішних спроб ГО «Громадянський рух "Всі разом!"» оскаржити його в апеляції та касації — 26 лютого 2026 року рішення набрало статусу остаточного.
2. Нормативна база: що застосовували суди
Суд першої інстанції обґрунтував рішення системою норм, яка утворює надійний правовий фундамент для аналогічних справ.
Процесуальна основа. Статті 19, 293, 315 ЦПК України дозволяють у порядку окремого провадження встановлювати факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав. Жодного обмеження за статевою ознакою закон не встановлює. Це — ключовий аргумент, підтверджений і Верховним Судом (п. 41 постанови від 25.02.2026).
Матеріальна основа. Стаття 3 СК України визначає сім’ю як осіб, що спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Суд прямо застосував цю норму, не обмежившись ст. 21 СК (шлюб = союз жінки та чоловіка). Більш того: посилаючись на принцип недискримінації (ст. 21 Конституції) у зв’язці з ч. 2 ст. 21 СК, суд зробив висновок, що фактичні шлюбні відносини можуть бути визнані незалежно від статі осіб, які ведуть спільне господарство.
Конституційний Суд. Рішення КСУ від 03.06.1999 № 5-рп/99: членами сім’ї є особи, що постійно мешкають разом і ведуть спільне господарство. Ними можуть бути й особи, які не перебувають у родинних зв’язках. Обов’язкові ознаки: спільне проживання, спільне господарство, спільні витрати.
Практика ЄСПЛ. Суд застосував три рішення: (1) Schalk and Kopf v. Austria (2010) — одностатеві пари мають право на захист сімейного життя за ст. 8 Конвенції; (2) M.A. v. Italy (2023) — відмова у визнанні одностатевих партнерств порушує ст. 8; (3) Маймулахін і Марків проти України (заява № 75135/14) — ЄСПЛ прямо констатував відсутність будь-якої форми правового визнання одностатевих пар в Україні як порушення ст. 14 у поєднанні зі ст. 8 Конвенції. Ця справа — проти України, що посилює її аргументаційну вагу.
|
Нормативний мінімум для позиції заявника: ✔ Ст. 293, 315 ЦПК — процесуальна підстава для окремого провадження ✔ Ст. 3 СК — визначення сім’ї без прив’язки до статі ✔ Ст. 21 Конституції — рівність і недискримінація ✔ Рішення КСУ № 5-рп/99 — критерії членства у сім’ї ✔ Ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень ЄСПЛ» — практика ЄСПЛ як джерело права ✔ Schalk and Kopf / M.A. v. Italy / Маймулахін — ЄСПЛ щодо одностатевих пар |
3. Доказова стратегія: що переконало суд
Справа перемагається або програється на рівні доказів. У справі № 754/12856/24 адвокат зібрав повний «пазл» з п’яти груп доказів — кожна покриває окремий критерій з рішення КСУ № 5-рп/99.
|
Група доказів |
Конкретні документи у справі |
Правова мета |
|
Факт спільного проживання |
Договори оренди/безоплатного користування на обох осіб (2023, 2024); показання 4 свідків |
Ст. 315 ЦПК, ст. 3 СК — спільний побут |
|
Спільний бюджет і господарство |
Солідарна відповідальність за оренду; спільні витрати (авіаквитки, страхові поліси на обох) |
Рішення КС № 5-рп/99 — спільні витрати |
|
Публічне самовизначення як сім’я |
Декларація держслужбовця, де партнер зазначений як “чоловік”; публікації в ЗМІ про церемонію |
Добровільне визнання — естопель |
|
Правові акти щодо шлюбу |
Свідоцтво про шлюб штату Юта (США, 2021); фото з цивільної церемонії (2017) |
Підтвердження стабільності відносин |
|
Медична документація |
Скріншоти медкарток, де сторони зазначені як “цивільний чоловік/дружина” |
Взаємна опіка — ознака сім’ї (ст. 3 СК) |
Окремо варто зупинитись на двох нестандартних доказах, які виявились особливо сильними.
Декларація держслужбовця (НАЗК). ОСОБА_2 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави. У розділі декларації «члени сім’ї» він зазначив ОСОБА_1 як свого чоловіка. Це — офіційний публічно-правовий документ, де сама держава (через систему НАЗК) приймала і зберігала такі відомості. Посилатись на те, що «законодавство не визнає», при цьому приймаючи декларацію з такими даними — суперечливо. Це класичний естопель: не можна заперечувати те, що публічно визнав.
Медична документація. Скріншоти медкарток із зазначенням партнера як «цивільного чоловіка/дружини» — доказ взаємної опіки, яка є одним із критеріїв ст. 3 СК. Цей вид доказів зазвичай недооцінюють. При цьому медична документація формується незалежно від судового процесу, що виключає аргумент про її «штучне створення».
|
Практичне правило для адвоката — матриця доказів: ✔ Спільне проживання: договори оренди/безоплатного користування на обох ✔ Спільний бюджет: солідарна відповідальність в договорі; спільні фінансові операції ✔ Побут і господарство: спільні покупки (авто, майно); показання щонайменше 2-3 свідків ✔ Публічне самовизначення: декларації НАЗК; ЗМІ; соцмережі ✔ Взаємна опіка: медична документація; нотаріальні довіреності ✔ Стабільність відносин: хронологія подій — чим довша, тим краще |
4. Свідки: кого і як допитувати
У справі допитано чотирьох свідків: сам ОСОБА_2 (заінтересована особа), двоюрідна сестра заявника, знайома пари з 2014 року та знайома з 2018 року. Такий підбір — методологічно виважений.
По-перше, один із свідків — сам заінтересований (ОСОБА_2), який підтвердив усі обставини від першої особи. Це дозволило «ввести в справу» позицію другої сторони без необхідності формально залучати її як заявника.
По-друге, незалежні свідки (знайомі) покривають різні часові відрізки: з 2014 та з 2018 року. Це підтверджує стабільність і тривалість відносин — суд оцінює не лише поточний стан, а й фактичну тривалість спільного проживання.
По-третє, родич (двоюрідна сестра) — свідок, який може говорити про сімейне сприйняття. Суд зафіксував: «вони повноцінна родина, все роблять разом» — це оцінна характеристика, яка посилює висновок про наявність саме сімейних, а не просто побутових зв’язків.
|
Типовий склад свідків у таких справах: ✔ Сам партнер/партнерка (якщо можливо — як заінтересована особа) ✔ 1-2 незалежних свідки, які знають пару щонайменше 3-5 років ✔ Родич одного з заявників (підтверджує сімейне сприйняття в родині) ✔ За можливістю — свідок-сусід або колега (підтверджує побутовий аспект) |
5. Як суди відбили атаку третьої сторони
Найцікавіший процесуальний епізод справи — спроба ГО «Громадянський рух "Всі разом!"» скасувати рішення в апеляційному та касаційному порядку. Адвокат заявника у відзиві на касаційну скаргу кваліфікував ці дії як зловживання процесуальними правами — і це формулювання важливе.
Верховний Суд у п. 28-36 постанови виклав правову позицію, яка фактично є захисним «щитом» у подібних справах: для оскарження рішення особою, яка не брала участі у справі, необхідний безпосередній правовий зв’язок між рішенням і правами скаржника. Статутна мета громадської організації — не є таким зв’язком. Інтерес у просуванні певних суспільних цінностей — не є процесуальною заінтересованістю у конкретній цивільній справі.
Принцип res judicata (повага до остаточного рішення) також відіграв ключову роль: суд прямо вказав, що якщо будь-яка організація, яка вважає себе морально ображеною судовим рішенням у приватній справі двох людей, матиме право це рішення переглянути — правова визначеність просто перестане існувати. Уявіть, якби рішення про розлучення могла оскаржити церква, а рішення про спадщину — сусідський кооператив.
|
Чого слід очікувати і як готуватись: ⚠ Треті особи без безпосереднього правового зв’язку зі справою — не мають права оскарження (ч. 1 ст. 352, п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК) ⚠ У відзиві на скаргу прямо заявляйте про зловживання процесуальними правами (ст. 44 ЦПК) ⚠ Посилайтесь на усталену практику ВС: постанови № 638/2304/17, № 32/77, 127/29963/24 ⚠ МЗС як заінтересована особа — у справі з’явилось, але позицію не виклало і представника не направило. Це також аргумент: профільне міністерство не вважало за потрібне заперечувати |
6. Можливі правові наслідки встановленого факту
Встановлення факту спільного проживання — не самоціль. Юридичний факт, зафіксований судом, породжує конкретні правові наслідки в різних галузях права.
Для розуміння практичного значення варто орієнтуватись на такі напрямки. У дипломатичному праві — це саме той випадок, що розглядався: член сім’ї дипломата має право супроводжувати його у довготермінове відрядження. У спадковому праві — особа, яка проживала однією сім’єю із спадкодавцем, входить до кола спадкоємців (ст. 1264 ЦК). У соціальному захисті — члени сім’ї враховуються при призначенні ряду соціальних допомог, субсидій, пільг. У житловому праві — член сім’ї наймача має право проживання (ст. 816 ЦК). Нарешті, у кримінальному процесі — право відмовитись від показань проти близьких осіб (ст. 63 Конституції) поширюється на членів сім’ї у значенні п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК, де сім’я визначається як особи, що спільно проживають.
|
Де ще можна застосувати рішення у справі № 754/12856/24: ✔ Оскарження відмови органів соцзахисту у визнанні членом сім’ї ✔ Захист права на проживання у разі смерті наймача ✔ Вступ до спадщини як член сім’ї (ст. 1264 ЦК) ✔ Підтвердження статусу члена сім’ї для отримання страхових виплат ✔ Процесуальний імунітет у кримінальному провадженні |
7. Що варто враховувати при підготовці аналогічної справи
Перш ніж звертатись до суду, адвокату слід визначити, для якого саме правового результату потрібен цей факт: без чіткої юридичної мети суд може відмовити у відкритті провадження (умова «юридичного значення» факту є обов’язковою — ст. 315 ЦПК). У справі № 754/12856/24 мета була конкретною і задокументованою — відповідь МЗС із відмовою.
Доказова база збирається завчасно. Договори найму/безоплатного користування, спільні фінансові документи, медична документація — все це повинно бути накопичено до подачі заяви, а не збиратись у поспіху між засіданнями.
Свідків слід підбирати з урахуванням часового охоплення: якщо пара живе разом 10 років, а всі свідки знайомі з нею лише рік — це слабка доказова позиція. Хронологічне «закриття» стажу — ключова тактична вимога.
Заінтересованим особам у справі (державні органи, організації) — заяву треба направити завчасно. Якщо МЗС або інший орган не з’явиться і позиції не висловить, це також аргумент: мовчання не є запереченням.
Паралельно варто готуватися до можливої атаки третіх осіб. Відзив на їхні скарги повинен містити: (1) посилання на відсутність безпосереднього правового зв’язку; (2) кваліфікацію дій як зловживання (ст. 44 ЦПК); (3) посилання на практику ВС щодо закриття проваджень за скаргами незалучених осіб.
8. Висновки
Справа № 754/12856/24 — це насамперед справа про те, як грамотно обрана процесуальна стратегія дозволяє отримати судовий захист там, де матеріальне право ще не встигло за реальністю. Адвокат не намагався змінити закон — він скористався тим, що в законі вже є.
Чотири головних уроки з цієї справи:
1. Окреме провадження про встановлення факту — ефективний інструмент там, де матеріальне право дає неповний захист. Якщо шлюб не можна зареєструвати — можна встановити факт.
2. Доказова база має покривати всі критерії КСУ № 5-рп/99 і ст. 3 СК: спільне проживання, спільний побут, спільний бюджет, взаємна опіка. Краще більше доказів, ніж менше.
3. Практика ЄСПЛ — обов’язковий елемент правової позиції. Три рішення (Schalk and Kopf, M.A. v. Italy, Маймулахін) суд застосував безпосередньо. Це не прикраса, а аргумент.
4. Рішення Верховного Суду від 25.02.2026 усуває ризик оскарження третіми особами. Відтепер громадські організації без безпосереднього правового зв’язку зі справою не можуть блокувати такі рішення посиланням на власний статут.
Список використаних нормативних актів та судових рішень
1. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10.06.2025 у справі № 754/12856/24 (провадження № 2-о/754/213/25), суддя Бабко В. В.
2. Постанова Верховного Суду від 25.02.2026 у справі № 754/12856/24 (провадження № 61-13003св25). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134540330
3. Цивільний процесуальний кодекс України, ст. 19, 44, 263, 293, 315, 352, 362, 400, 410.
4. Сімейний кодекс України, ст. 3, 9, 21.
5. Конституція України, ст. 21, 51, 63.
6. Рішення КСУ від 03.06.1999 № 5-рп/99.
7. Schalk and Kopf v. Austria, no. 30141/04, ECHR 2010.
8. M.A. v. Italy, ECHR 2023.
9. Маймулахін і Марків проти України, заява № 75135/14, ЄСПЛ.
10. Постанова ВС від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 (Об’єднана палата КЦС).
11. Ухвала Великої Палати ВС від 06.07.2022 у справі № 32/77.