Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
23.11.2021

Грінмейл як метод корпоративного шантажу: що потрібно знати та як протидіяти?

Кирило Кузнецов, адвокат, член Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів, що діє в складі НААУ

Нещодавно в українську практику рейдерських захоплень увірвався новий термін –  «грінмейл» (greenmail) або «грінмейлінг» (greenmailing). Він утворився шляхом фактичного поєднання двох слів англійської мови – «blackmail (blackmailing)», що українською можна перекласти як шантаж, та «green» – зелений (основний колір для сертифікатів на акції в Америці), а також гроші, банкноти.

В українській правовій науці відсутній термін або український відповідник грінмейлінгу, водночас вид такого вишуканого методу корпоративного шантажу користується значною популярністю серед рейдерів, а тому є таким, що заслуговує на увагу адвокатської спільноти з метою побудови ефективних методів захисту.

Основою ціллю грінмейлінгу є отримання привілеїв при укладенні угод із об’єднання, поділу компаній або випуску додаткової емісії. Таким чином, M & A створює сприятливий клімат для розвитку корпоративного шантажу.

Однією з особливостей грінмейлінгу є те, що зовні він представляє собою цілком законні дії, які вчиняються міноритаріями, котрі володіють широкими повноваженнями щодо витребування інформації.

Для прикладу, акціонер, що володіє понад 10 % акцій, може зажадати проведення незалежної аудиторської перевірки акціонерного товариства з метою, наприклад,  пред’явлення керівництву суб’єкта господарювання (далі – СГ) слабких місць його біографії, виявлених у процесі збору інформації.

Таким чином, проведення такої аудиторської перевірки може стати підставою для шантажу керівництва, а у випадку недосягнення домовленостей буде розпочато атаку на СГ.

Такі дії можуть бути також реалізовані шляхом подання численних запитів до правоохоронних і контролюючих органів з метою проведення перевірок, після чого шантажист залучається підтримкою таких органів з метою вчинення тиску надалі.

Необхідно розуміти, що від імені одного чи кількох міноритаріїв можуть також діяти конкуренти АТ, які прагнуть отримати контроль над СГ або підконтрольними йому об’єктами шляхом втручання у його внутрішню структуру та отримання можливості впливати на прийняття рішення.

Такими міноритаріями, як правило, є вразливі верстви населення, які не отримують дивідендів від діяльності АТ, або особи, які йдуть на змову з конкурентами з метою отримання додаткових благ.

Проблема полягає у тому, що всі дії такого роду фактично є законними, а тому ніхто не в силах уникнути спроб корпоративного шантажу. При співпраці з великими акціонерами шантажисти скуповують борги СГ-жертви, збільшують цю заборгованість, різними способами знижують вартість компанії тощо.

Для довідки, точно таким же способом американський бізнесмен Кеннет Дарт, скупивши 4 % зовнішнього державного боргу Бразилії в 1992 р., вже в 1996 р. почав шантажувати цю країну, відмовляючись реструктурувати заборгованість і по суті вимагаючи «відкупні» у цілої держави.

Ще одним не менш популярним методом корпоративного шантажу є подання міноритарним акціонером позовів про визнання недійсними рішень наглядової ради АТ про укладення значних правочинів і визнання відповідних договорів недійсними.

 Такі позови обумовлені тим, що для виконання вимог статті 70 ЗУ «Про акціонерні товариства», які стосуються прийняття рішень про укладення значних правочинів або їх схвалення надалі, необхідне дотримання певної процедури, визначеної Статутом.

 Як правило, прийняття таких рішень делегується керівнику (керівному органу), а також наглядовій раді АТ без внесення відповідних змін до Статуту, що і слугує підставою для звернення з такими позовами акціонерів, які практикують грінмейлінг.

Вказане підтверджується висновком постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.08.2021 у справі № 916/3844/19, відповідно до якого рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред’явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства.

Водночас з огляду на існуючу судову практику господарські суди здебільшого враховують, що закон базується на презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше (аналогічний висновок міститься у п.п. 4.11, 4. 12 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2019 у справі № 910/808/18).

Розглядаючи справи у спорах, що виникли між господарським товариством та одним із його учасників, суди також враховують, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються (такий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).

На жаль, універсальних способів захисту від грінмейлу не існує. Тут можуть знадобитися тільки стандартні способи захисту:

  1. Дотримуватися вимог корпоративного законодавства:
  • стежити, щоб реєстр акціонерів перебував у незалежного депозитарія;
  • регулярно проводити збори акціонерів;
  • вчасно виплачувати дивіденди;
  • повідомляти акціонерів про цілі, завдання, а також проблеми АТ;
  • забезпечувати реальну участь акціонерів у прийнятті рішень;
  • враховувати вимоги та інтереси міноритаріїв;
  • приймати рішення виключно відповідно до Статуту.
  1. Сформувати якісну юридичну службу та службу безпеки СГ.

Підсумовуючи, грінмейлінг – це форма зловживання правом окремими акціонерами або групами акціонерів своїми правами, яка передбачає вчинення дій, що формально відповідають чинному законодавству, можуть бути вчинені ними на підставі права володіння певною кількістю акцій акціонерного товариства або з огляду на наявність у них можливості так чи інакше розпоряджатися наданим певною кількістю акцій правом голосу з метою отримання матеріальних благ і спрямовані на таке втручання у внутрішні справи товариства, яке змушує саме товариство, його акціонерів та інших зацікавлених осіб надавати їм ці матеріальні вигоди та блага