Сам лише факт скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі не свідчить про заподіяння шкоди адвокату та вимагає встановлення складу правопорушення
Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року у справі № 522/8849/19
Короткий зміст позовних вимог:
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (далі – КДКА Одеської області) про компенсацію моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що 13 березня 2018 року КДКА Одеської області винесено рішення № 867/17 (реєстраційний номер 867/0/14-2/2018), яким його як адвоката притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Підставою для притягнення його до відповідальності став лист судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В. В. щодо поведінки адвоката.
Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року вказане рішення КДКА Одеської області № 867/17 визнано протиправним та скасовано. Також вказаним судовим рішенням стягнено з нього на користь КДКА Одеської області грошові кошти у розмірі 1 762,00 грн. Крім майнової шкоди йому завдано немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті та щоденні думки про наслідки цієї завідомо протиправно організованої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, приниження гідності, нервозність, бажання уникати контактів з колегами та клієнтами тощо. У момент, коли він дізнався про винесене дисциплінарне стягнення, він переніс значний емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, обурення, тривоги та зрозумів, що адвокати, обрані до КДКА Одеської області, не захищають адвокатів, а навпаки лише створюють проблеми та перешкоди. У подальшому він був змушений ходити по судах та доводити свою правоту. Наслідки перенесеної травми призвели до появи психоемоційних травм, потягли за собою нераціональне витрачання часу, обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів і дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання.
У результаті винесення відповідачем протиправного рішення йому завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв’язків, що і є наслідком протиправної поведінки.
ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на свою користь 20 000,00 грн компенсації моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду:
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 10 січня 2023 року, позов задоволено частково.
Стягнено з КДКА Одеської області на користь адвоката Грицюка О. О. 3 000,00 грн компенсації моральної шкоди.
Стягнено з КДКА Одеської області на користь адвоката Грицюка О. О. судовий збір у розмірі 768,40 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що проаналізувавши зміст статей 16, 23, 1167, 1173 ЦК України, пунктів 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», врахувавши висновки, викладені в постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі № 4 64/3789/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17 та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважав, що внаслідок винесення відповідачем щодо позивача рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, яке судом апеляційної інстанції визнано протиправним та скасовано, з вини відповідача ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності та розгляду дисциплінарної справи без його належного повідомлення. При цьому на час оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області змінився нормальний життєвий уклад позивача, що обумовило певні моральні страждання.
Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров’я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
Вирішуючи питання розміру компенсації моральної шкоди, суд врахував характер правопорушення, особу потерпілого, тривалість періоду, протягом якого було порушено право позивача, глибину й тривалість завданих позивачеві душевних страждань, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості зробив висновок, що грошова сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 3 000,00 грн.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та, зокрема, вказав, що судова колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з доводами відповідача щодо згадування судом першої інстанції вимог цивільного законодавства, які регламентують питання компенсації моральної шкоди органами державної влади та місцевого самоврядування внаслідок прийняття ними неправомірних рішень (стаття 1173 ЦК України). Водночас при ухваленні рішення суд аргументував його статтями 22, 23, 1166, 1167, з чого можна зробити висновок, що посилання суду на приписи статті 1173 ЦК України було зроблено в контексті аналізу інституту відшкодування шкоди, а не прийняття рішення по суті, так як у справі преюдиційним є рішення адміністративного апеляційного суду, яким встановлено протиправні (винні) дії відповідача щодо позивача. Отже, наведене не вплинуло на правильність висновків суду. Крім того, суд зробив посилання на статтю 1173 ЦК України в описовій частині рішення, тоді як мотивувальна частина містить посилання на статті 22, 23, 1166, 1167 ЦК України.
Аргументи учасників справи:
11 лютого 2023 року КДКА Одеської області подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що до КДКА Одеської області 28 липня 2017 року надійшло звернення слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В. В., в якому зазначалось, що в ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою громадянину Азербайджана ОСОБА_3, інтереси якого захищав адвокат Грицюк О. О., адвокат заявив відвід слідчому судді через нібито релігійні переконання, які на думку адвоката, можуть завадити судді неупереджено розглянути клопотання. Суддя звернув увагу дисциплінарного органу адвокатури, що адвокат не мав права вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики. За вказаним зверненням було порушено дисциплінарне провадження щодо адвоката Грицюка О. О.
Після прийняття постанови судом апеляційної інстанції про скасування рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з підстав неналежного повідомлення адвоката про дату, час і місце розгляду дисциплінарної справи, з огляду на те, що рішення про порушення дисциплінарної справи від 20 лютого 2018 року залишилось чинним, дисциплінарною палатою було призначено новий розгляд справи. У ході повторного розгляду дисциплінарної справи адвокат Грицюк О. О., розуміючи невідворотність відповідальності за скоєний дисциплінарний проступок, звернувся особисто до судді Чаплицького В. В. та визнав факт неналежної поведінки і порушення Правил адвокатської етики, а 19 лютого 2019 року від судді Чаплицького В. В. до КДКА Одеської області надійшла письмова заява, в якій суддя зазначив, що адвокат Грицюк О.О. особисто вибачився перед ним за свою поведінку та на цей час конфлікт вичерпано. Просив не розглядати його звернення щодо адвоката Грицюка О. О. від 26 червня 2017 року, у зв’язку з чим 19 лютого 2019 року дисциплінарне провадження було закрито. Таким чином, поведінка ОСОБА_1 під час розгляду дисциплінарної справи, вжиття ним активних дій задля усунення причин, що слугували підставою для порушення дисциплінарної справи, залагодження конфлікту з ініціатором дисциплінарного провадження, у своїй сукупності свідчать про визнання адвокатом помилковості своєї поведінки. За наслідками наведеного дисциплінарна справа закрита і не спричинила для адвоката жодних негативних наслідків, тим більше моральної шкоди.
Також є необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, яку застосував суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні. Зі змісту рішень судів вбачається, що суди неправильно визначили спірні правовідносини та неправильно застосували норми матеріального права. Висновки суду апеляційної інстанції є вкрай суперечливими. Погоджуючись, з одного боку, з доводами відповідача щодо помилкового застосування судом першої інстанції статті 1173 ЦК України, апеляційний суд, з іншого боку, безпідставно застосовує до спірних правовідносин висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17 щодо підходів компенсації моральної шкоди органом державної влади. Суди не врахували особливий статус відповідача недержавного самоврядного органу, а також позивача адвоката, на якого покладено підвищені обов’язки та етичні правила у порівнянні з пересічним громадянином. Крім того, поза увагою залишилось й те, що відповідач діє як орган адвокатського самоврядування та реалізовує повноваження, надані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а КДКА Одеської області не є органом державної влади чи місцевого самоврядування в розумінні статей 1167, 1173 ЦК України. Тому і рішення про притягнення адвоката до відповідальності не можна кваліфікувати як рішення державного органу або місцевого самоврядування. Законодавством не передбачено право адвоката на компенсацію моральної шкоди у разі скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, прийнятого в результаті скарги щодо нього.
Позиція Верховного Суду:
У справі, що переглядається:
звертаючись до суду з позовом про компенсацію моральної шкоди ОСОБА_1 вказував, що таку шкоду йому завдано у зв’язку з прийняттям КДКА Одеської області рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, яке у подальшому було скасовано постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року (справа № 815/1278/18);
постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 815/1278/18 визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 13 березня 2018 року у провадженні № 867/17 (реєстраційний номер 867/0/14-2/2018) про притягнення адвоката Грицюка О. О. до дисциплінарної відповідальності. Постанова мотивована тим, що повідомлення ОСОБА_1 про розгляд його дисциплінарної справи, листом, який повернувся відповідачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» в квітні 2018 року, не можна вважати належним (завчасним) повідомленням. Судом апеляційної інстанції інші доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі щодо непогодження з рішенням суду першої інстанції до уваги не беруться, оскільки наявні порушення, допущені відповідачем під час здійснення дисциплінарного провадження, є безумовною підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним, що, в свою чергу, з метою захисту порушених прав позивача, тягне за собою обов’язок його скасування;
суди встановили, що дисциплінарну справу щодо адвоката Грицюка О. О. порушено рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 20 лютого 2018 року на підставі звернення судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В. В. від 26 червня 2017 року щодо порушення адвокатом Правил адвокатської етики при здійсненні захисту підозрюваного; зазначене рішення про порушення дисциплінарної справи ОСОБА_1 не оскаржувалось та не було скасовано; після скасування постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 13 березня 2018 року про притягнення адвоката Грицюка О. О. до дисциплінарної відповідальності, до КДКА в Одеській області надійшов лист судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В. В. від 06 лютого 2019 року, в якому суддя зазначив, що адвокат особисто вибачився за свою поведінку та конфлікт вичерпано, просив не розглядати лист від 26 червня 2017 року щодо неетичної поведінки адвоката; у зв’язку з цим рішенням дисциплінарної палати КДКА в Одеській області від 19 лютого 2019 року дисциплінарну справу щодо адвоката Грицюка О. О. закрито;
суди не врахували, що у спорах про компенсацію моральної шкоди відбувається розподіл тягаря доказування, позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв’язок; відповідач доводить відсутність протиправності та вини; сам лише факт скасування рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі не свідчить про заподіяння шкоди адвокату та вимагає встановлення складу правопорушення; в цій справі відсутні обставини, які б свідчили про завдання моральної шкоди, і позивач про них не вказував.
За таких обставин суди зробили помилковий висновок, що внаслідок винесення відповідачем щодо позивача рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, яке визнано протиправним та скасовано, позивачу завдано моральну шкоду. Тому відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до КДКА Одеської області про компенсацію моральної шкоди в розмірі 3 000 грн.
Висновок:
Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв’язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення в оскарженій частині скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Таким чином, Суд постановив касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2022 та постанову Одеського апеляційного суду від 10 січня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про стягнення 3 000,00 грн компенсації моральної шкоди скасувати та у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області 2 689,30 грн судових витрат на сплату судового збору.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2022 року та постанова Одеського апеляційного суду від 10 січня 2023 року в скасованій частині втрачають законну силу і подальшому виконанню не підлягають.
Джерело: https://tinyurl.com/34d4zxan