Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
14.11.2022

Факт розірвання шлюбу, зареєстрований у органах РАЦСу, не підлягає додатковому встановленню в судовому порядку

Огляд судової практики

Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2021 року у справі № 686/24557/20-ц провадження(№ 61-217св21):

Короткий зміст вимог заяви і рішень судів:

ОСОБА_1 звернулося до суду із заявою про встановлення факту розірвання шлюбу, заінтересована особа – Хмельницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Свої вимоги заявник обґрунтовувала тим, що 15 липня 1997 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , у Меджибізькій селищній раді Летичівського району Хмельницької області, проте 05 лютого 1998 року Хмельницьким міським судом шлюб розірвано. Колишній чоловік отримав рішення суду та, звернувшись до органів РАГС, отримав свідоцтво про розірвання шлюбу. Оскільки у неї відсутній будь-який документ про розірвання шлюбу, вона звернулася спочатку до Хмельницького міськрайонного суду з проханням видати копію рішення, але отримала від архіву суду відповідь про відсутність у них такої справи та відповідного рішення суду. Тому вона звернулася до Хмельницького відділу РАЦС з проханням повідомити номер справи, прізвище судді, який розглянув справу про розірвання шлюбу. Згідно з отриманої відповіді їй стало відомо, що шлюб розірвано рішенням суду від 05 лютого 1998 року, про що внесено актовий запис, а саме рішення знищено.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила встановити факт розірвання шлюбу рішенням Хмельницького міського суду від 05 лютого 1998 року між нею та ОСОБА_2 ,.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідно до статті 44 КпШС України (чинної на час ухвалення судом рішення про розірвання між сторонами шлюбу) шлюб вважався припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану, тому і чоловік заявниці зареєстрував розірвання шлюбу в органах РАЦСу, підстави для встановлення факту припинення шлюбу судом в порядку окремого провадження відсутні. У своєму рішенні суд послався на правові висновки, викладені 05 грудня 2018 року Верховним Судом у справі № 696/370/17-ц.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги:

У січні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у новому складі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. У своїй касаційній скарзі вказує, що відмовляючи їй у встановленні факту розірвання шлюбу, суди послались на постанову Верховного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 696/370/17-ц, яка винесена за результатами розгляду справи при звернені особи із заявою про встановлення факту припинення шлюбу, тоді як вона звернулась із заявою про встановлення факту розірвання шлюбу.

Позиція Верховного Суду:

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Обставини встановлені судами

ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 05 лютого 1998 року шлюб між розірвано, про що в Хмельницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану зроблено актовий запис про розірвання шлюбу.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05 лютого 1998 року про розірвання шлюбу між сторонами в архіві Хмельницького міськрайонного суду відсутнє. Вказані обставини підтверджуються відміткою в паспорті ОСОБА_1 , листами начальника Хмельницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, голови Хмельницького міськрайонного суду.

Статтею 44 КпШС України (чинною на час ухвалення судом рішення про розірвання шлюбу заявниці) шлюб вважався припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану. Отже, розірвання шлюбу є однією з підставою його припинення.

Законом України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» (далі – Закон N 3807-XII), який був чинним на час ухвалення судом у 1998 році рішення про розірвання шлюбу заявниці та реєстрації органами РАЦСу розірвання цього шлюбу, визначав, що акти громадянського стану – це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові. Вони є юридичними фактами, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав та обов`язків. Акти громадянського стану підлягають обов`язковій реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану.

Отже, якщо факт розірвання шлюбу зареєстрований у органах РАЦСу, це свідчить про те, що державою визнано цей факт.

Підсумовуючи, Верховний Суд зазначає, що оскільки Хмельницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану зроблений актовий запис про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду, додаткове встановлення факту розірвання шлюбу в судовому порядку не має юридичного значення.

Оскільки факт, який ОСОБА_1 просить встановити, не має юридичного значення, відповідно він не підлягає встановленню в судовому порядку, тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 .

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; і підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2021 року у справі № 686/24557/20-ц провадження(№ 61-217св21)https://reyestr.court.gov.ua/Review/95848818