Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками EU Labour Law для українського адвоката, а саме:
1. Джерела трудового права ЄС.
2. Трудові договори.
3. Часткова зайнятість.
4. Робочий час та час відпочинку.
5. Свобода пересувань/переміщень працівників.
6. Гендерна рівність.
7. Питання дискримінації.
У рамках характеристики EU Labour Law акцентовано на наступному:
1. Джерела трудового права ЄС
Система джерел:
Трудове право ЄС складається з:
· первинного права (установчі договори ЄС);
· вторинного права – акти інституцій ЄС за ст. 288 ДФЄС:
- директиви
- регламенти
- рішення;
· судової практики Суд Європейського Союзу (CJEU) як джерела права.
Особливості регулювання:
· Трудове право ЄС встановлює мінімальні стандарти, держави-члени можуть запроваджувати вищий рівень захисту.
· В ЄС немає уніфікованого визначення «працівника» – держави визначають його у національному праві.
· Водночас у практиці Суд Європейського Союзу вироблено критерії: працівник – це особа, яка протягом певного часу виконує роботу під керівництвом іншої особи та за винагороду.
Судова практика:
· Рішення Європейський суд з прав людини у справі Hellgren v. Finland (№ 52977/19, 17.03.2025):
- утримання заробітної плати під час вибіркового страйку;
- межі позитивних зобов’язань держави щодо свободи об’єднання (ст. 11 Конвенції);
- допустимість невиплати зарплати за невиконану частину роботи.
· Рішення Європейського комітету з соціальних прав (10.09.2025, скарги № 214/2022 та № 215/2022, CO.NA.PO. v. Italy):
- відсутність дискримінації у перехідний період реформ оплати праці пожежників;
- відсутність обов’язку ретроактивного вирівнювання виплат;
- відповідність ст. 1§2 та 12§3 Європейської соціальної хартії.
2. Трудові договори
Критерії трудового договору в праві ЄС:
· Відмежування від цивільно-правових відносин здійснюється за критерієм субординації.
· Працівник:
- виконує роботу під контролем роботодавця;
- отримує винагороду;
- працює у визначених часових і просторових межах.
· Якщо особа формально «самозайнята», але фактично виконує роботу як найманий працівник — застосовується змістовний підхід, а не формальний.
Судова практика:
· Справа C-715/20 (20.02.2024), Суд Європейського Союзу: ненадання письмового обґрунтування розірвання строкового трудового договору = дискримінація порівняно з безстроковим договором.
3. Часткова зайнятість
Принципи:
· Працівники з частковою зайнятістю не можуть зазнавати гіршого становища лише через формат зайнятості.
· Однакові пороги понаднормових годин для full-time і part-time можуть створювати непряму дискримінацію.
Судова практика:
· Справа C-660/20 Lufthansa Cityline (19.10.2023), Суд Європейського Союзу: однаковий поріг понаднормових для повної і часткової зайнятості = дискримінація проти part-time.
· Справи C-184/22 і C-185/22 KfH (29.07.2024): оплата понаднормових лише після перевищення норми повної зайнятості = неприпустима.
4. Робочий час та час відпочинку
Нормативна основа:
· Директива 2003/88/EC:
1) максимальний робочий час — 48 год/тиждень;
2) щоденний відпочинок — 11 годин поспіль;
3) щотижневий відпочинок — 24 + 11 годин;
4) право на мінімум 4 тижні оплачуваної відпустки;
5) гарантії для нічних працівників;
6) обов’язок обліку робочого часу.
Судова практика:
· C-518/15 Matzak – єдине поняття «робочого часу», інтенсивність не має значення.
· C-107/19 Dopravní podnik – коротка перерва може обмежувати свободу використання часу.
· C-477/21 MÁV-Start – щоденний і щотижневий відпочинок не можуть заміняти один одного.
· C-55/18 CCOO – обов’язковий точний облік робочого часу (у т.ч. дистанційного).
· C-206/22 Sparkasse Südpfalz (12.12.2023) – карантин ≠ підстава для перенесення відпустки без хвороби.
· C-218/22 Comune di Copertino (18.01.2024) – заборона компенсації за невикористану відпустку при звільненні суперечить праву ЄС.
· C-367/23 Artemis (20.06.2024) – компенсація за відсутність медогляду можлива лише за доведених збитків.
· C-435/23 (29.07.2024) – різна тривалість нічної роботи можлива за наявності обґрунтування.
· C-531/23 Loredas (19.12.2024) – виключення домашніх працівників з обліку робочого часу порушує право ЄС.
5. Свобода пересувань працівників
Зміст принципу:
· Заборона непропорційних обмежень мобільності працівників у межах ЄС.
Судова практика:
· C-680/21 Royal Antwerp (21.12.2023), Суд Європейського Союзу: обмеження складу команд за критерієм «місцевого навчання» допустимі лише за доведення ефективності.
· C-650/22 FIFA (04.10.2024): санкції за дострокове розірвання контракту можуть порушувати свободу праці, якщо є непропорційними.
6. Гендерна рівність
Принцип:
· Заборона прямої та непрямої дискримінації за ознакою статі, зокрема у сфері оплати праці та умов зайнятості.
Судова практика:
· C-184/22 і C-185/22 KfH (29.07.2024), Суд Європейського Союзу: оплата понаднормових тільки після досягнення норми повної зайнятості = непряма дискримінація за ознакою статі.
· C-314/23 Air Nostrum (04.10.2024): різні добові виплати допустимі, якщо обґрунтовані об’єктивною різницею в роботі.
7. Питання дискримінації
Стандарти оцінки дискримінації:
· Заборонено:
1) різне ставлення до осіб в однакових ситуаціях;
2) однакове ставлення до осіб у різних ситуаціях.
· Оцінюється:
1) наявність різного ставлення;
2) наявність «ознаки»;
3) легітимна мета;
4) пропорційність;
5) межі розсуду держави.
Судова практика:
· Hoogendijk v. The Netherlands – загальний стандарт антидискримінації (Європейський суд з прав людини).
· X та інші проти Австрії – дискримінація щодо усиновлення в порівнянні з різностатевою парою.
· Шулер–Цграгген проти Швейцарії – дискримінація жінок-матерів щодо пенсій за інвалідністю.
· Van Raalte v. the Netherlands – дискримінація за статтю при сплаті соціальних внесків.
· Костянтин Маркін проти Росії – відмова чоловікам у відпустці по догляду за дитиною = дискримінація.
· Marckx v. Belgium – відсутність легітимної мети для дискримінації позашлюбних дітей.
· Кіютін проти Російської Федерації – непропорційність ВІЛ-обмежень.
· Angelova v. Bulgaria – стандарт «поза розумним сумнівом» щодо расових мотивів.
· Mizigarova v. Slovakia – недостатність загальних доповідей як доказу расової дискримінації.
Дискримінація на робочому місці (практика Суд Європейського Союзу):
· C-349/23 Zetschek – обмеження відстрочення пенсії не завжди є віковою дискримінацією.
· C-408/23 Anwaltsnotarin – вікові обмеження допустимі за легітимної мети.
· C-148/22 Commune d’Ans – загальна заборона релігійних символів можлива за пропорційності.
Першоджерело https://tinyurl.com/wtkfrnns