В постанові від 16 жовтня 2025 року по справі № 600/1029/25-а (https://surl.li/czerzo ) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що на час вирішення судом першої інстанції питання про повернення позовної заяви згідно з постановленою 10 березня 2025 року ухвалою, суд, не перевіривши наявність кваліфікованого електронного підпису керівника податкового органу на дорученні в підсистемі «Електронний суд», не мав правових підстав для повернення позовної заяви, як такої, що підписана особою, якою не надано доказів, які б свідчили про наявність у неї повноважень на вчинення процесуальних дій від імені позивача в розумінні статті 59 КАС України.
Обставини справи
До позовної заяви щодо повноважень додано: довіреність у порядку передоручення від 06 березня 2025 року, яка сформована позивачем засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» в кабінеті користувача; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Головного управління ДПС у Чернівецькій області.
Так, керівником Головного управління ДПС у Чернівецькій області довіреність у порядку передоручення, якою уповноважено представляти інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС (в редакції рішення Ради суддів України №17 від 2 березня 2018 року) у всіх місцевих та апеляційних судах України з 22 грудня 2018 року обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд».
Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Відповідно до пунктів 9 -11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.
За наведеного можна дійти висновку, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву підписано та подано особою, яка не підтвердила наявність відповідних повноважень, оскільки довіреність в порядку передоручення на ім`я Томко Вікторії Миколаївни підписана кваліфікованим електронним підписом повіреної (самою Томко Вікторією Миколаївною), а не довірителем, яким є керівник Головного управління ДПС у Чернівецькій області.
Суд дійшов висновку, що оскільки особою, яка підписала позовну заяву, не надано доказів, які б свідчили про наявність у неї повноважень на вчинення процесуальних дій від імені позивача в розумінні статті 59 КАС України, позовну заяву необхідно повернути особі, яка її подала.
Зазначена позиція підтримана Сьомим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Разом із тим, наявні матеріали справи (що надійшли до Верховного Суду) не містять відомостей, яким чином суд першої інстанції перевірив та пересвідчився, що наявна в матеріалах справи довіреність не підписана кваліфікованим електронним підписом керівника Головного управління ДПС у Чернівецькій області.
Беручи до уваги викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що на час вирішення судом першої інстанції питання про повернення позовної заяви Головного управління ДПС у Чернівецькій області згідно з постановленою 10 березня 2025 року ухвалою, суд, не перевіривши наявність кваліфікованого електронного підпису керівника податкового органу на дорученні в підсистемі «Електронний суд», не мав правових підстав для повернення позовної заяви, як такої, що підписана особою, якою не надано доказів, які б свідчили про наявність у неї повноважень на вчинення процесуальних дій від імені позивача в розумінні статті 59 КАС України.
Суд апеляційної інстанції на це не звернув уваги.
Колегія суддів дійшла висновку, що судами порушено норми процесуального права, що призвело до передчасного повернення позовної заяви.