Електронний ордер адвоката без власноручного підпису є належним підтвердженням повноважень при поданні апеляційної скарги через «Електронний суд»
Постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у справі № 345/4075/25
Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач), у якому просив: скасувати постанову начальника від 28.07.2025 б/н у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 17 000,00 грн; закрити провадження у адміністративній справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.09.2025 відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, представник позивача - адвокат Кузик В. І. - через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.09.2025 у справі № 345/4075/25 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наданий до апеляційної скарги ордер, на думку суду, не може уважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у суді апеляційної інстанції.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до поданої через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) апеляційної скарги доданий ордер на надання правничої допомоги, який згенерований на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України та завантажений як додаток у вигляді файлу «pdf» і засвідчений електронним підписом. При цьому, суд зазначив, що він не містить обов`язкових реквізитів, передбачених Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), а саме: підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності, не указано на представництво чиїх інтересів цей ордер видано, на підставі якого договору про надання правничої допомоги чи доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, а також у якому органі надається правнича допомога, що, на думку суду, указує на його дефектність та виключає у цьому випадку можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в «Електронному суді» документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі, проте не прирівнює таку дію до видачі адвокатом ордера в електронній формі шляхом створення електронного документа встановленої форми.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наданий до апеляційної скарги ордер не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги:
Не погоджуючись із ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що виданий адвокатом Кузиком В. І. ордер № 1088688 містить усі реквізити, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові на кого такий видано - ОСОБА_1 ; договір - б/н від 02.06.2025; назву суду, у якому надається правнича допомога - Восьмий апеляційний адміністративний суд, а також інші реквізити, передбачені пунктом 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 із змінами (далі - Положення № 41).
Крім того, скаржник зазначає, що поза увагою апеляційного суду залишилося те, що рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України від 04.08.2017 № 16» пункт 12 Положення доповнено новим підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер». Скаржник зазначає, що така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.11.2024 у справі № 483/346/24.
Позиція Верховного Суду:
У справі ж, що розглядається, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, не врахував, що апеляційна скарга подана адвокатом Кузиком В. І. в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» 07.10.2025, тобто після внесення змін до Положення № 41 та до рішення Ради адвокатів України від 04.08.2017 № 162 рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36, а тому накладення адвокатом окремого власноручного (фізичного) підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом, ордер підписаний (засвідчений) електронним підписом, не вимагалося.
За таких обставин та правового врегулювання подання адвокатом Кузиком В. І. ордера через модуль підсистеми «Електронний суд» без окремого власноручного («фізичного») підпису, у вигляді додатку до підписаної апеляційної скарги, є належним доказом підтвердження повноважень представника Стефаніва В. В. відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України.
Варто зазначити, що правова позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.02.2024 у справі № 466/76/22, та яку суд апеляційної інстанції застосував, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, була сформована до внесення змін до Положення № 41 відповідно до рішення Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36, якими було змінено вимоги до процедури оформлення та подання таких документів.
Зважаючи на наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 12 Положення № 41 та порушення частин четвертої і сьомої статті 59 КАС України призвело до безпідставного повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
Отже, на момент вирішення апеляційним судом питання про повернення апеляційної скарги, наявні матеріали справи надавали суду можливість ідентифікувати особу, яка підписала апеляційну скаргу та перевірити її повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 .
Отже, під час касаційного розгляду справи підтвердилися доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 - скасуванню, а справа № 345/4075/25 направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.