30 січня 2023 року Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №4366 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)».
Відтепер це закон №2888-ІХ, який вже опублікований і набирає чинності з 1 квітня 2023 року.
Вказаний закон, поміж іншого, спрощує систему звітування по операціях з використанням корпоративних платіжних карток, продовжує на три місяці строк для переліцензування небанківських надавачів платіжних послуг.
Водночас, одним із його інноваційних та направлених на діджиталізацію суспільства положень є саме:
- легалізація електронних грошей;
- надання електронним гаманцям статусу банківських;
- можливість використання електронних грошей для сплати податків та комунальних послуг;
- легалізація проведення розрахунків за товари/послуги електронними грошима між суб'єктами господарської діяльності.
Таким чином бізнес, а також органи державної влади, їх підприємства та організації зможуть мати рахунки в електронних грошах та використовувати їх в своїй діяльності.
Спробуємо розібратись, наскільки це зручно та які ризики несе?
Відповідно до п. п. 14 п. 1 статті 1 закону, електронні гроші – одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням спеціальних платіжних карток), які можуть прийматися як оплата за товари та послуги.
Тобто, законодавець визначив, що різниця між електронними грошима та звичайними полягає лише у тому, що перші існують у віртуальному вигляді та зберігаються на електронних гаманцях, а другі на рахунках в банках та кишенях громадян.
Ще одна ключова на даний момент відмінність полягає в тому, що випускати електронні гроші можуть як банки так і не банківські установи.
Проаналізувавши положення закону №2888-ІХ можна дійти наступних висновків:
1. Немає жодної різниці між поточним банківським рахунком чи гаманцем для електронних грошей.
2. На будь-який банківський рахунок може бути накладений арешт, а тому за умови дотримання встановленої процедури арешт може бути накладений і на електронний рахунок;
3. Уповноважені державні органи, а також служби фінансового моніторингу, за певних умов, зможуть отримувати інформацію про Клієнта електронних платіжних систем;
4. Відкриті електронні гаманці стануть активними лише після обліку їх органами ДПС України.
5. При сплаті податків на рахунок контролюючого органу будуть надходити не електронні гроші, а фіатні, тому надавач платіжних послуг має мати змогу забезпечити їх погашення, в іншому випадку платних податків може зазнати штрафних санкцій.
Не можливо не відзначити, що електронні гроші не мають жодного відношення до криптовалюти, оскільки:
- по перше, мають різний технологічний процес створення;
- по друге, для випуску криптовалюти не потрібна ліцензія, оскільки це децентралізований інститут, а от випуск електронних грошей може здійснюватися лише організацією з відповідним дозволом від НБУ;
- по третє, курс криптовалюти залежить від багатьох ринкових факторів і є досить нестабільним (щохвилинні зміни, які можуть відбуватись, навіть, внаслідок публічних виступів відомих людей), в той час, як електронні гроші в Україні, прагнуть до зміцнення.
Також зверну увагу на те, що Закон № 2888-ІХ, як було зазначено набирає чинності з 01 квітня 2023 року, водночас залишається суперечливим питання чинності Постанови НБУ №18 від 24 лютого 2022 року, яка зупиняє випуск, розповсюдження та операції із застосуванням електронних грошей на період дії воєнного стану.
Матеріал підготував Кирило Кузнецов, адвокат, Секретар Ради Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів, що діє у складі НААУ