Вища школа адвокатури НААУ
Курси з підвищення кваліфікації адвокатів
Telegram
0 800 300 282
дзвінок безкоштовний
Новини
15.04.2021

Електронне судочинство в господарському процесі: бути чи не бути?

Ганна Осетинська, адвокат, Голова Комітету з господарського права та процесу НААУ З огляду на світовий досвід правових систем щодо розробки й впровадження порядку реалізації судових проваджень за допомогою комп’ютерних технологій та сучасний стан суспільних відносин, що склався в Україні, запровадження електронного судочинства є важливим кроком для оптимізації й удосконалення системи судочинства загалом. Водночас існуюче програмне […]

Ганна Осетинська, адвокат, Голова Комітету

з господарського права та процесу НААУ

З огляду на світовий досвід правових систем щодо розробки й впровадження порядку реалізації судових проваджень за допомогою комп’ютерних технологій та сучасний стан суспільних відносин, що склався в Україні, запровадження електронного судочинства є важливим кроком для оптимізації й удосконалення системи судочинства загалом.

Водночас існуюче програмне забезпечення та програмно-апаратні комплекси, які використовують у судах, зокрема й господарських, нині не здатні забезпечити виконання низки функціональних завдань, що виникають перед судовою системою України. Указані вище  обставини і стали передумовою для оптимізації й удосконалення електронного судочинства.

Так, широке впровадження інформаційних технологій у роботі судів, органів та установ системи правосуддя, а також автоматизація їхньої діяльності, стало ключовим аспектом  Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 – 2020 роки, схваленої Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276.

На виконання вимог Стратегії внесено низку суттєвих змін до законодавства щодо організації діяльності судів, органів й установ системи правосуддя та порядку забезпечення їхнього функціонування. Серед визначальних змін, що стосуються автоматизації здійснення правосуддя, став прийнятий 3 жовтня 2017 року Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року. Одним із важливих нововведень цього законопроекту було створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Водночас  наказом Державної судової адміністрації України від 13 квітня 2018 року № 168 було затверджено Концепцію побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до суду, завдяки оновленим механізмам автоматизації судово-адміністративних процесів та переведенню більшості операцій в електронну форму. Зважаючи на вказане вище, ЄСІТС покликана, безумовно, спростити та прискорити розгляд судових справ.

Ключовими завданнями ЄСІТС у господарському процесі є інформатизація, що включає переведення діловодства в електронну форму, надання можливості подавати та отримувати процесуальні документи онлайн, брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції на регулярній основі тощо. Усі ці виклики є особливо важливими, ураховуючи ситуацію, спричинену поширенням на території України COVID-19, що й зумовлює необхідність віддаленої участі в судовому процесі. Станом на сьогодні Концепцією встановлено, що ЄСІТС автоматизує ділові процеси, включаючи процеси документообігу, розгляду судових справ, складання оперативної й аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також процеси, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові та інформаційно-телекомунікаційні потреби органів судової влади.

Так, ЄСІТС у повному обсязі повинна була запрацювати ще з 01 березня 2019 року, однак у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) було опубліковано повідомлення ДСА України, де вказано, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та з урахуванням результатів обговорення з судами, іншими органами й установами системи правосуддя, питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС, ДСА України повідомляє про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).

Отже, час початку роботи ЄСІТС було відкладено на невизначений термін, проте  здійснення тестового режиму експлуатації ЄСІТС продовжується й нині у складі наступних підсистем (модулів):

  • Єдиний контакт – центр судової влади України,
  • Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами,
  • Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет),
  • Офіційний веб-портал «Судова влада України»,
  • Єдиний державний реєстр судових рішень,
  • Електронний суд,
  • Автоматизований розподіл,
  • Судова статистика та інші.

Безумовно, із точки зору можливостей, які надає ЄСІТС для учасників господарського процесу, найбільш цікавою та перспективною видається підсистема «Електронний суд», що забезпечує учасникам господарського процесу можливість подавати та отримувати процесуальні документи в електронній формі, користуватися шаблонами позовних, апеляційних, касаційних заяв, передавати повноваження щодо подання документів до суду представнику, ознайомлюватися з повідомленнями, залишеними судом на їхню адресу тощо. Так, станом на 01 липня 2020 року відповідно до наказу ДСУ від 17 червня 2020 року № 268, крім місцевих та апеляційних судів, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, Електронний суд розпочав дослідну експлуатацію також у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.

Окрім дистанційного подання документів та листування з судом й учасниками процесу, особливої актуальності набирає можливість дистанційної участі в судових засіданнях у режимі відеоконференції. Раніше для цього необхідно було подати заяву у визначений процесуальний термін із вказівкою на суд, де стороні було б зручно взяти участь у судовому засіданні. За умови вільного майданчика у вказаному в заяві суді, судове засідання проводиться в режимі відеоконференції. У цьому аспекті варто зауважити, що для подальшої дистанційної участі такі заяви треба було подавати на кожне судове засідання окремо. Для зручності можна було вказати декілька судів у вибраному стороною місті.

Водночас 2 квітня 2020 року набув чинності ухвалений 30 березня цього ж року на позачерговому засіданні Верховної Ради Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», яким було внесено зміни до процесуальних кодексів, зокрема й до ГПК України щодо можливості на час дії карантину участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцій за межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Фактично адвокати, представники сторін й інші учасники судового процесу отримали можливість брати участь у засіданні з власного комп’ютера чи телефону.

На виконання вказаного вище Закону та відповідно до пункту 10 частини першої статті 152, частини п’ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін за межами приміщення суду. Відповідно до вказаного Порядку, для участі в засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися за допомогою електронного цифрового підпису в системі «EasyCon» на офіційному веб-порталі судової влади України та перевірити наявні в нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за межами приміщення суду не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. Заяву учасника в день її надходження до суду реєструють в автоматизованій системі документообігу суду та передають відповідному головуючому судді, який приймає рішення щодо можливості проведення засідання в режимі відеоконференції за наявності відповідної технічної можливості. Про зазначене рішення обов’язково повідомляють учасника справи, яким було подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Отже, впровадження підсистеми «Електронний суд», зокрема і шляхом дистанційного подання документів та листування з судом та учасниками процесу, участі в судових засіданнях у режимі відеоконференції є першим кроком до оновленої системи правосуддя в Україні. Усе це надасть бізнесу та громадянам можливість більш оперативно та з меншими логістичними витратами вирішувати судові суперечки. Водночас, враховуючи, що проблем із реалізацією права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не виникає, подання учасниками господарського процесу процесуальних документів до суду дистанційно, із практичної точки зору, є досить актуальним.

Однак у процесі використання підсистеми «Електронний суд» громадяни стикаються з низкою проблем, пов’язаних з її неприйняттям суддівським корпусом. У цьому контексті на увагу заслуговує рішення Ради суддів №75 від 20 вересня 2019 року, відповідно до якого протягом останнього часу почастішали випадки подання громадянами скарг через неприйняття судами процесуальних документів винятково на тій підставі, що їх направляють в електронному вигляді засобами підсистеми «Електронний суд». Розглядаючи вказану ситуацію, Рада суддів дійшла  висновку про правомірність заперечень громадян та рекомендувала судам приймати до розгляду документи, подані через відповідну систему.

Указана позиція Ради суддів знайшла відображення і в практиці судів, зокрема Верховного Суду. Так, у справі № 640/1374/19, ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та від 13 червня 2019 року було повернуто апеляційні скарги на тій підставі, що вони подані через систему «Електронний суд» до початку повноцінного функціонування ЄСІТС. На думку суду, процесуальний документ мав бути поданий у паперовій формі та скріплений власноручним підписом. Крім того, розглядаючи доводи вищезазначеного суду та опираючись на практику Європейського суду з прав людини в аспекті забезпечення права на доступ до суду, Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2019 року зазначив, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та, відповідно, права особи на подання процесуальних документів в електронній формі. При використанні електронного цифрового підпису, який є повноцінним аналогом власноручного, подання апеляційної скарги через офіційну підсистему «Електронний суд» може мати ризики, пов’язані з тим, що  відповідна скарга не може бути визнана неналежно оформленою. Тому її вважатимуть  поданою винятково  на підставі відсутності традиційних реквізитів та звичного  способу подання.

Суд також звернув увагу на рішення Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року №16-рп/2012, згідно з яким положення Конституції України гарантують здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об’єктивність винесеного рішення тощо; ці засади є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист.

Указаний висновок Верховного Суду узгоджується також із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі №520/20958/18, від 21 травня 2020 року у справі №420/6512/19, від 20 липня 2020 року у справі № 910/1386/20, від 06 серпня 2020 року у справі № 160/1841/19.

Крім того, запровадження на території України, Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 року № 211 (із відповідними внесеними змінами) карантину також неминуче вплинуло на здійснення судочинства в судах. Нині в умовах карантинних обмежень додатково діють норми, які рекомендують учасникам звертатися до суду, подавати документи за допомогою електронного листування.

Згідно з Рекомендаціями Ради суддів України, викладених у листі № 9 рс186/20 від 16 березня 2020 року,  громадянам (та іншим особам) було рекомендовано подавати процесуальні документи у справах шляхом їхнього надсилання на офіційну електронну адресу суду, а не зобов’язано подавати електронні документи лише через підсистему «Електронний суд».

Ні для кого не є секретом той факт, що функціонування на практиці підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» є неможливим без залучення правової спільноти, а одним із кроків є проведення спільних зустрічей, круглих столів, семінарів тощо.

У межах  зазначених заходів 26 червня 2020 року відбулася зустріч представників Національної асоціації адвокатів України і Державної судової адміністрації України, під час якої сторони обговорили питання забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) і її підсистеми «Електронний суд».

Голова робочої групи НААУ з питань впровадження електронного правосуддя в Україні Валентин Гвоздій зазначив, що адвокатська спільнота надзвичайно зацікавлена в тому, щоб при розробленні змін до процесуальних кодексів, які стосуються роботи «Електронного суду», була врахована позиція правозахисників.

«Саме ми, адвокати, будемо тим «першим фронтом», який користуватиметься цими сервісами в інтересах наших клієнтів. Нас цікавить зручність і надійність системи. Коли ми говоримо про надійність, то маємо на увазі насамперед захист персональних даних і тієї інформації, яка містить адвокатську таємницю», –  зауважив Валентин Гвоздій. Він також акцентував увагу на тому, що в НААУ є не лише власний позитивний досвід впровадження таких електронних сервісів, як Єдиний реєстр адвокатів України (ЄРАУ), а й обізнаність та практичний досвід колег-адвокатів з інших країн у цьому питанні. Тому НААУ готова всіляко сприяти та допомагати у впровадженні ЄСІТС.

Заступник голови Державної судової адміністрації Сергій Чорнуцький зазначив, що в питанні інтеграції ЄРАУ й «Електронного суду» бачення НААУ і ДСА повністю збігаються, а тому він погоджується з думками колег про те, що впровадження ЄСІТС, безумовно, має бути здійснене з урахуванням інтересів, максимальним залученням досвіду й пропозицій адвокатської спільноти.

У цьому аспекті варто зазначити також, що питання запровадження електронного судочинства час від час стає однією з тем для обговорення на різноманітних форумах, конференціях тощо. Так, у межах проведення Всеукраїнського форуму «Україна 30», що відбувся з 1 по 3 березня 2021 року, Президент України Володимир Зеленський сказав: «Одним із викликів судової системи є усунення зловживань та забезпечення прозорості суду. Дієвим кроком на цьому шляху може стати IT – рішення. За аналогією з державними послугами ми прагнемо й обов’язково зробимо суд у смартфоні, завдяки чому більшість бюрократичних процедур перейдуть у режим он-лайн, що, у  свою чергу, прискорить судовий процес, мінімізує корупцію та можливості для зловживань».

Отже, аналітичне осмислення позицій Ради суддів, Верховного Суду, представників влади всіх рівнів, експертного середовища дає підстави стверджувати, що розвиток системи судочинства в Україні, безумовно, отримав очікуване схвалення від провідних фахівців у сфері правосуддя та суддівського самоврядування. Інтенсифікація й комп’ютеризація сфери бізнесу, яка все більш динамічно відбуваються останнім часом в Україні та світі, вимагають від кожної гілки влади належного реагування, у тому числі шляхом надання суб’єктам господарювання можливості використовувати всі плоди технічного прогресу для ефективного розв’язання суперечок у судовому порядку.

Тому нині висновки вищих органів суддівського самоврядування та судової влади України щодо правомірності функціонування електронного суду дають судам усі підстави розпочати динамічний процес підтримки розвитку електронного правосуддя, на що ми, адвокати у сфері господарського процесу, щиро сподіваємося. Маємо надію також на якнайшвидше започаткування повноцінного функціонування ЄСІТС з усіма її перевагами для господарського процесу в Україні.