Ефективність досудового розслідування та скасування запобіжного заходу для проходження військової служби: адвокати вивчали новели КПК України за Законами України від 15 березня 2022 р
У єдності наша сила, разом до перемоги! Слава Україні!🇺🇦
Публікації лекторів
11.04.2022

Понад 1500 адвокатів підвищили кваліфікацію на вебінарі «Новели КПК України за Законами України від 15 березня 2022 р.”, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лекторами заходу виступили Ірина Гловюк, д.ю.н., професор, заслужений юрист України, адвокат, член комітету з кримінального права та процесу НААУ, член НКР при Верховному Суді, член Комісії з питань правової реформи, член НКР при Голові Верховної Ради України, та Олександр Дроздов, д.ю.н., професор, заслужений юрист України, адвокат, член НКР при Конституційному Суді України, член НКР при Верховному Суді, професор кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Актуальність тематичного вебінару обумовлена тим, що у складних умовах воєнного стану законодавець постійно робить спроби вдосконалити нормативну базу для забезпечення ефективності досудового розслідування та судового провадження з урахуванням викликів, які постають перед Україною, та у зв'язку з набранням чинності з 22.03.2022 року новоприйнятими Законами України:

— «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України “Про електронні комунікації” щодо підвищення ефективності досудового розслідування “за гарячими слідами” та протидії кібератакам» від 15.03 2022, № 2137-ІХ https://bit.ly/3M36TMB

— Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав від 15 березня 2022, № 2125–IX. https://bit.ly/3E5WE7f

Зміни і доповнення до Кримінального процесуального кодексу України є масштабними і значимими, що потребують експертного обговорення та вивчення адвокатами з метою здійснення їх ефективного правозастосування та забезпечення високого рівня надання професійної правничої допомоги.

Ірина Гловюк через призму змін кримінально-процесуальних норм роз'яснила учасникам новації у статусі спеціаліста та розширення його повноважень. Зосереджуючи увагу на праві спеціаліста давати пояснення, довідки, лектор підкреслила, що пояснення спеціаліста за ст. 298-1 КПК України не є джерелом доказів; довідка є документом у розумінні ст. 99 КПК України. Довідки можуть бути надані спеціалістом з питань, що належать до сфери його знань, у випадках, передбачених ч.3 ст. 245-1 КПК України — зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису.

Згідно з програмою заходу лектор розкрила законодавчий підхід доповнення комп'ютерних даних як носіїв інформації у складі процесуальних документів згідно ст. 99 КПК, а також відзначила унормовану ст. 110 КПК України можливість виготовлення у разі необхідності постанови слідчого, прокурора в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, або створення з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування відповідно до статті 106-1 КПК України.

Особливу увагу приділено заходам забезпечення кримінального провадження в частині змінених загальних положень тимчасового доступу до речей і документів.

Новий п. 20-7 розділу ІХ КПК України передбачає, що під час воєнного стану тимчасовий доступ до певних речей і документів здійснюється за постановою прокурора, погодженою керівником органу прокуратури. Цей порядок стосується виключно речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю: лікарську, банківську, а також інформація провайдерів телекомунікацій (в т.ч. мобільного зв’язку), інші персональні дані.

Як зазначено лектором, новоприйняті зміни породжують чимало питань на практиці та порадила адвокатам ознайомитися з тематичною публікацією судді ВАКС Олексія Кравчука https://bit.ly/37CsEDR

Предметом обговорення з учасниками також стали новації накладення арешту на комп’ютерні системи чи їх частини згідно ст. 170 КПК України, а також включення віртуальних активів до переліку видів майна, щодо якого може бути визначено необхідність арешту.

Іриною Гловюк відзначено у доповіді окремі питання виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи згідно ст. 236 КПК України, процесуальні аспекти огляду комп’ютерних даних у складі слідчих (розшукових) дій, а також зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису.

Олександр Дроздов у своєму виступі продовжив аналіз кримінально — процесуальних змін, що відбулися в умовах воєнного стану та розкрив новели в частині проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Осучаснених змін зазнав понятійно — термінологічний апарат КПК України, у статтях 258, 263, 265, 268 цього Кодексу слова «транспортні телекомунікаційні мережі» замінено на «електронні комунікаційні мережі».

Нова редакція ч. 1 ст. 263 КПК передбачає, що зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг) є різновидом втручання у приватне спілкування, що проводиться без відома осіб, які використовують засоби електронних комунікацій (телекомунікацій) для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можливо встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

Законодавчі зміни торкнулися дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів згідно статті 266 КПК України:

— носії інформації, на яких зафіксовані відомості, отримані в результаті проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, повинні зберігатися у стані, придатному для їх дослідження, до набрання законної сили вироком суду.
— носії інформації, на яких зафіксовані відомості, отримані в результаті проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Лектор звернув увагу на процесуальні положення установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу) та доповнення ст. 268 КПК, згідно з яким не потребує дозволу слідчого судді установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу) за заявою його власника.

Аналізуючи доповнення ст. 615 КПК України, Олександр Дроздов передусім сфокусував увагу адвокатів на розширення сфери врегулювання та зміни назви Розділу IX-1 ОСОБЛИВИЙ РЕЖИМ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ В УМОВАХ ВОЄННОГО, НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ АБО У РАЙОНІ ПРОВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ЧИ ЗАХОДІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ, ВІДСІЧІ І СТРИМУВАННЯ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ТА/АБО ІНШИХ ДЕРЖАВ ПРОТИ УКРАЇНИ.

За словами лектора, зміни статті 615 КПК України стосуються строку письмового повідомлення про підозру затриманій особі, що продовжується до сімдесяти двох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

У кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, строк від дати введення до дати скасування або закінчення відповідного стану або заходів не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу.

Дискусійними серед учасників стали положення нової статті 616 КПК України, що регламентує процедуру скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміну запобіжного заходу з інших підстав.

В завершення вебінару Ірина Гловюк та Олександр Дроздов відповіли на запитання учасників та адвокати висловили лекторам вдячність за фаховість виступів, важливі і практично необхідні знання.

Вебінари у Вищій школі адвокатури слугують платформою підвищення професійної кваліфікації та осередком згуртованості і підтримки адвокатів, адже під час заходу колеги мають можливість обмінятися теплими словами підтримки, висловити віру в Українську армію, Державу і Народ, впевненість в перемогу України у війні.

Вища школа адвокатури НААУ висловлює щиру вдячність лекторам Ірині Гловюк і Олександру Дроздову та всім адвокатам, які долучилися до участі у вебінарі.
Ми продовжуємо проводити заходи з підвищення кваліфікації адвокатів та правопросвітництво в умовах воєнного стану в Україні.