Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками ефективність та складнощі відеоконференцій в судових процесах, а саме:
1. Відеоконференція в судових засіданнях: юридичний аспект та регулювання.
2. Технічні нюанси під час участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку.
3. Доступ до відеозапису судового засідання.
4. Огляд судових рішень щодо участі в засіданнях через відеоконференцзв'язок.
У рамках характеристики відеоконференцій в судових процесах акцентовано на наступному:
1. Відеоконференція в судових засіданнях: юридичний аспект та регулювання
Підсистема відеоконференцзв'язку ЄСІТС забезпечує проведення судових засідань у дистанційному форматі, здійснення відео- та звукозапису судових засідань, бронювання залів судових засідань, а також можливість подання учасниками справи під час судового засідання процесуальних документів, письмових та електронних доказів. Крім цього, підсистема використовується для проведення засідань інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції.
Правове регулювання функціонування підсистеми здійснюється нормативно-правовими актами Державної судової адміністрації України. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки, а особливості проведення окремих процесуальних дій визначаються відповідним процесуальним законодавством.
У кримінальному провадженні судове засідання може проводитися у режимі відеоконференції у разі неможливості безпосередньої участі особи за станом здоров'я чи з інших поважних причин, необхідності забезпечення безпеки учасників, допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого, забезпечення оперативності розгляду справи, під час дії воєнного стану або карантину, а також за наявності інших підстав, які суд визнає достатніми.
Рішення про проведення дистанційного судового провадження суд може ухвалити як за власною ініціативою, так і за клопотанням учасника процесу. Якщо сторона кримінального провадження або потерпілий заперечує проти проведення відеоконференції, суд повинен постановити вмотивовану ухвалу. Водночас суд не має права проводити дистанційне провадження за участю обвинуваченого, який перебуває поза приміщенням суду та заперечує проти такого формату, крім випадків здійснення правосуддя в умовах воєнного стану.
Клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції подається не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а його копія надсилається іншим учасникам процесу. У разі технічної неможливості проведення відеоконференції суд відкладає розгляд справи. Якщо ж технічні проблеми мають ознаки зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, суд може позбавити учасника права брати участь у засіданні дистанційно.
У цивільному, господарському та адміністративному судочинстві учасник справи або його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності відповідної технічної можливості, якщо суд не визнав особисту явку обов'язковою. Заява подається не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, її копія надсилається іншим учасникам справи, а за результатами розгляду суд постановляє ухвалу. Ризики технічної неможливості участі або переривання зв'язку покладаються на учасника, який подав відповідну заяву, за винятком випадків, коли технічна можливість була втрачена самим судом.
2. Технічні нюанси під час участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку
У разі тимчасової недоступності підсистеми «Електронний суд» авторизація для участі у відеоконференції може здійснюватися безпосередньо через вебсайт підсистеми відеоконференцзв'язку або за гіперпосиланням, отриманим в електронному листі-запрошенні.
Після створення конференції учаснику надходить запрошення у вигляді спливаючого вікна, яке необхідно підтвердити. У запрошенні зазначаються дані секретаря судового засідання або назва залу суду. Після підтвердження участі користувач переходить до вікна конференції та до моменту запрошення секретарем має можливість бачити й чути організатора та інших учасників, які вже перебувають на трибуні. Якщо браузер згорнуто або відкрито іншу сторінку, система надсилає окреме повідомлення про початок конференції.
Під час використання підсистеми можуть виникати технічні проблеми, зокрема зависання відеозображення, відсутність звуку, поява чорного або білого екрана чи повна відсутність відеосигналу. Лектор рекомендує у таких випадках вимкнути апаратне прискорення браузера.
Якщо участь здійснюється з мобільного телефону і під час тестування обладнання не відображається власне зображення, необхідно перевірити, чи не увімкнений режим енергозбереження батареї. При використанні корпоративної мережі рекомендується вимкнути VPN та перевірити внутрішні налаштування мережі, які можуть блокувати передачу потокового відео.
Також наведені контакти технічної підтримки «Електронного суду» та приклад звернення, за допомогою якого учасник може отримати інформацію про створення відеоконференції, час входу до системи, факт направлення запрошення та інші технічні відомості щодо проведення судового засідання.
3. Доступ до відеозапису судового засідання
Учасник справи після сплати судового збору безпосередньо в Електронному кабінеті автоматично отримує доступ до завантаження технічного запису судового засідання. Одночасно автоматизована система документообігу суду отримує повідомлення про видачу копії технічного запису та підтвердження сплати судового збору.
Для отримання доступу до перегляду та збереження файлу технічної фіксації судового засідання з використанням кваліфікованого електронного підпису необхідно сплатити судовий збір у сумі 99,84 грн. Після здійснення оплати відеозапис стає доступним для перегляду та завантаження серед додатків до протоколу судового засідання.
4. Огляд судових рішень щодо участі в засіданнях через відеоконференцзв'язок
➤У постанові Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 902/697/23 зазначено, що несвоєчасний початок судового засідання з незалежних від суду причин та неприєднання учасників до відеоконференції не свідчать про порушення процесуального закону, якщо учасники були належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи, а їхня явка не визнавалася судом обов'язковою.
➤У постанові Верховного Суду від 19.03.2025 у справі № 638/20143/23 суд дійшов висновку, що доводи про нерозгляд клопотання щодо участі у відеоконференції є необґрунтованими, якщо матеріали справи підтверджують, що представник неодноразово запрошувався до участі у засіданні, однак був відключений від підсистеми відеоконференцзв'язку.
➤У постанові Верховного Суду від 18.11.2025 у справі № 925/1634/24 зазначено, що незабезпечення судом участі представника у відеоконференції без належних підстав позбавляє сторону можливості реалізувати свої процесуальні права та порушує принцип процесуальної справедливості.
➤Постановою Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 922/1163/22 встановлено, що залишення без розгляду заяви про участь у режимі відеоконференції та неповідомлення учасника про результати її розгляду призводить до порушення порядку належного повідомлення сторони про судове засідання.
➤У постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 905/2371/21 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого процесуальне законодавство не вимагає подання окремої заяви щодо кожного судового засідання. Достатньо подати одне клопотання про участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції.
➤У постанові Верховного Суду від 28.06.2024 у справі № 910/8633/21 зазначено, що недотримання судом вимог Інструкції щодо організації відеоконференції порушує право учасника справи на участь у судовому засіданні та реалізацію процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
➤У постанові Верховного Суду від 13.11.2024 у справі № 537/1118/20 суд звернув увагу, що якщо інший учасник безперешкодно авторизувався та взяв участь у засіданні, це не підтверджує автоматично, що технічні проблеми були пов'язані із функціонуванням підсистеми відеоконференцзв'язку.
➤У постанові Верховного Суду від 19.03.2025 у справі № 2602/5125/12 зроблено висновок, що ігнорування судом власної ухвали про проведення відеоконференції та ненадання учаснику можливості дистанційної участі є підставою для скасування судового рішення через обмеження права сторони на апеляційний перегляд.
➤Постановою Верховного Суду від 17.07.2025 у справі № 520/2563/25 встановлено, що неналежне документування судом факту запрошення учасника до відеоконференції та його повідомлення про судове засідання є істотним процесуальним порушенням і тягне скасування судового рішення.
➤У постанові Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 580/3809/24 наголошено, що своєчасне підключення учасника до системи відеоконференцзв'язку без отримання запрошення від суду є неприпустимим процесуальним порушенням, яке позбавляє особу можливості реалізувати право на участь у судовому засіданні.
➤В ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі № 320/60685/25 зазначено, що у закритих судових засіданнях, під час яких може бути розголошена інформація з грифом «Для службового користування» або державна таємниця, використання системи відеоконференцзв'язку не допускається.
➤У постанові Верховного Суду від 30.06.2026 у справі № 440/10378/25 зроблено висновок, що відсутність належної організації судом участі особи у режимі відеоконференції свідчить про ненадання їй реальної та ефективної можливості реалізувати процесуальні права, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
➤Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 09.03.2026 у справі № 944/6614/21 зазначила, що відсутність саме відеозапису судового засідання не є безумовною підставою для скасування судового рішення, якщо судове провадження було належним чином зафіксовано технічними засобами, зокрема аудіозаписом.
➤У постанові Верховного Суду від 25.02.2026 у справі № 165/298/24 зроблено висновок, що незабезпечення апеляційним судом участі представника потерпілого, який подав клопотання про проведення відеоконференції, є істотним порушенням кримінального процесуального закону, оскільки могло вплинути на законність і обґрунтованість судового рішення.
Першоджерело https://tinyurl.com/5289dmn3