Ефективний захист інтересів Відповідача у цивільному процесі через призму електронного судочинства
Про ефективний захист інтересів Відповідача у цивільному процесі через призму електронного судочинства розповіла адвокат, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства Тетяна Рабко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
18.09.2026

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками захист інтересів Відповідача у цивільному процесі через призму електронного судочинства, а саме:

1. Реєстрація електронного кабінету в е-суді для фізичних осіб: переваги та проблемні аспекти.
2. Відсутність матеріалів в електронній справі як перешкода реалізації права на судовий захист.
3. Залишення позову без руху після відкриття провадження: правові підстави та судова практика.

У рамках характеристики захисту інтересів Відповідача у цивільному процесі через призму електронного судочинства акцентовано на наступному:

1. Реєстрація електронного кабінету в е-суді для фізичних осіб: переваги та проблемні аспекти

Для фізичних осіб реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її підсистемі, що забезпечує обмін документами, здійснюється у добровільному порядку. Обов’язок щодо реєстрації встановлений для адвокатів, нотаріусів, державних і приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органів державної влади та інших державних органів, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб. Якщо реєстрація електронного кабінету для особи, яка зобов’язана його мати, суперечить її релігійним переконанням, процесуальні наслідки відсутності кабінету не застосовуються за умови подання одночасно з відповідним документом окремої обґрунтованої письмової заяви про такі обставини.

Основною перевагою електронного кабінету є цілодобовий доступ до процесуальних документів і судових рішень, економія часу та коштів, оскільки відпадає необхідність особистого відвідування суду або направлення документів поштою. Через електронний кабінет забезпечується отримання офіційних повідомлень в електронній формі, швидке подання заяв, клопотань і скарг незалежно від місця перебування, єдина точка комунікації із судом, ознайомлення з матеріалами справи, контроль процесуальних строків та історії подання документів, а також можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Водночас використання електронного кабінету має проблемні аспекти. Зокрема, існує ризик пропуску судових повідомлень, а відповідно і процесуальних строків, через неоновлені контактні дані або несвоєчасний перегляд документів в електронному суді. Окремою проблемою залишається недостатня цифрова грамотність користувачів.

Важливим є порядок вручення документів. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет, суд направляє документи у справах, в яких вона бере участь, виключно в електронній формі до електронного кабінету. Водночас особа зберігає право отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про її доставлення до електронного кабінету. Якщо повістку надіслано після 17:00, вона вважається врученою наступного робочого дня незалежно від надходження повідомлення про доставлення. Аналогічне правило встановлене щодо вручення судового рішення.

2. Відсутність матеріалів в електронній справі як перешкода реалізації права на судовий захист

Відсутність необхідних матеріалів в електронній справі може безпосередньо перешкоджати реалізації процесуальних прав учасника справи, зокрема права ознайомитися з матеріалами справи та підготувати відзив.

У разі надходження заяви учасника справи щодо ознайомлення з матеріалами справи або окремими документами в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» суд повинен забезпечити сканування відповідних матеріалів паперової справи, які перебувають у суді, та долучити їх до матеріалів електронної судової справи.

Практичне значення цього положення полягає в тому, що якщо, наприклад, в електронній справі відсутня позовна заява з додатками, відповідач фактично може бути позбавлений можливості належним чином підготувати відзив. У такому випадку доцільним є звернення до суду із заявою про доповнення електронної справи всіма наявними паперовими матеріалами та одночасне прохання продовжити строк для подання відзиву, встановивши його не менше п’ятнадцяти днів із дня доставлення до електронного кабінету копії позовної заяви з усіма додатками.

Важливу правову позицію сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 січня 2025 року у справі № 752/23008/23. Суд зазначив, що районний суд був зобов’язаний завантажити матеріали цивільної справи до системи ЄСІТС. Натомість матеріали справи не були завантажені, а на заяву відповідачки суд взагалі не відповів. Це перешкодило їй ознайомитися з матеріалами справи та подати відзив, що було визнано суттєвим порушенням її прав та обов’язків, передбачених ЦПК України, а також вимог статті 6 Конвенції щодо справедливого судового розгляду.

Водночас сама відсутність документів в електронному вигляді не завжди означає порушення права на захист. Київський апеляційний суд у постанові від 15 липня 2026 року у справі № 760/32130/24 зазначив, що ЦПК України не пов’язує можливість подання відзиву з попереднім переведенням матеріалів справи в електронну форму або внесенням РНОКПП до автоматизованої системи документообігу суду.

Показовою є також постанова Черкаського апеляційного суду від 15 січня 2025 року у справі № 693/754/24. Суд не прийняв доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи договору про надання кредиту, паспорта споживчого кредиту та розрахунку заборгованості, оскільки позовна заява з додатками була подана через підсистему «Електронний суд», а позивач додатково направив відповідачу паперову позовну заяву та додатки на 53 аркушах. При цьому відповідачка не зверталася до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами позовної заяви, яка була подана через «Електронний суд».

Отже, ключове значення має не лише технічна наявність документа в електронній справі, а й фактична можливість учасника ознайомитися з матеріалами та реалізувати свої процесуальні права.

3. Залишення позову без руху після відкриття провадження: правові підстави та судова практика

Після відкриття провадження суд може встановити, що позовна заява була подана без додержання вимог статей 175 і 177 ЦПК України. У такому випадку суддя не пізніше наступного дня постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначає підстави такого залишення та надає позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення ухвали. Якщо недоліки усунуто у встановлений строк, суд продовжує розгляд справи. Якщо недоліки не усунуто, позовна заява залишається без розгляду.

Однією з підстав може бути відсутність ціни позову та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються або оспорюються. Зокрема, наведений приклад стосується ситуації, коли на першій сторінці позову зазначено, що він не містить вимог майнового характеру, однак прохальна частина містить грошові вимоги, а обґрунтований розрахунок сум у додатках відсутній.

Іншою підставою є неналежне зазначення доказів. Позивач повинен зазначити перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви, а також повідомити про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових чи електронних доказів. Нечітке позначення документа, наприклад назвою файлу «photo_2025-12-01.jpg», не розкриває його змісту та не дозволяє встановити наявність оригіналу доказу.

Окремою підставою може бути несплата судового збору. В ухвалі Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 07 серпня 2026 року у справі № 766/4548/26 зазначено, що до позову не було додано квитанцію про сплату судового збору, у зв’язку з чим позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

При цьому у питанні судового збору наведена практика Верховного Суду. У постанові Касаційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі № 809/575/16 зроблено висновок, що допомога по тимчасовій непрацездатності не є заробітною платою. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є заробітною платою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, а також в ухвалах Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 757/56163/19-ц та від 27 березня 2024 року у справі № 577/220/23.

Судова практика також демонструє можливість залишення позову без руху через неналежне оформлення доказів. В ухвалі Віньковецького районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2025 року у справі № 670/617/25 встановлено, що надані копії письмових доказів через погану якість друку були нечитабельними. Суд надав п’ять днів для усунення недоліків шляхом подання належним чином засвідчених та читабельних копій.

Показовою є ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 грудня 2025 року у справі № 711/9029/25. Після відкриття провадження позов було залишено без руху, позивачу надано строк до п’яти днів для усунення недоліків, однак він їх не усунув і не звернувся з клопотанням про продовження строку. У результаті позовну заяву залишено без розгляду.

Також в ухвалі Салтівського районного суду міста Харкова від 03 грудня 2025 року у справі № 643/13766/24 підставою для залишення позову без руху стало те, що позовна заява не містила змісту позовних вимог. Суд зобов’язав позивача подати уточнену позовну заяву із зазначенням змісту позовних вимог та докази її направлення відповідачу.

Окремо наведена ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2025 року у справі № 161/23973/25, де недоліком було визнано неналежне виконання позивачем вимог частини сьомої статті 43 ЦПК України: матеріали позову були направлені відповідачу на електронну пошту, однак не було доказів того, що ця адреса є офіційною електронною адресою відповідача. Суд зобов’язав позивача усунути недолік та надати докази належного направлення матеріалів.

Таким чином, залишення позову без руху після відкриття провадження є процесуальним механізмом, який дозволяє усунути виявлені судом недоліки позовної заяви. Для відповідача цей механізм також має практичне значення, оскільки після ознайомлення з матеріалами електронної справи він може звернути увагу суду на невідповідність позову вимогам статей 175, 177 ЦПК України та заявити відповідне клопотання.

Першоджерело https://lnk.ua/Z2vU21dQU