Матеріал підготувала член Комітету з сімейного права НААУ, керуючий АБ «Філатова та Партнери», сімейний адвокат Ольга Філатова.

Жодна нормальна людина не хоче потрапити в Дорожньо-транспортну пригоду (надалі -ДТП).

Вдома батьки забезпечують безпеку дитині, в школі – це вчителі. Але хто несе відповідальність за безпеку дитини на дорозі? Кожен з нас в середині душі хвилюється за своїх дітей і вже точно не хоче, щоб його дитина стала учасником або свідком ДТП.

У 2020 році в Україні сталося 3327 дорожньо-транспортних пригод за участю дітей (156 дітей віком до 18 років загинуло, і 3681 — травмовано, з них 409 — скоєні з вини дітей) — йдеться в повідомленні пресслужби Центру громадського здоров'я — https://www.phc.org.ua/.

Кожного дня, маленькі українці переходять на зелений або перебігають на червоний колір дорогу, здійснюють посадку на громадський транспорт або закидають на ходу портфель в момент закриття дверей громадського транспорту, щоб встигнути вскочити на нього, спокійно чекають на зупинці свій транспорт або раптово вибігають на дорогу перед їдучим автомобілем. Це все реалії сучасного світу.

В цій статті давайте розберімо по кроках алгоритм дій батьків, у разі якщо Ваша дитина стала учасником або свідком ДТП.

Перший крок.

Розказати дитині правила дорожнього руху.

Що це означає? Не потрібно «муштрувати» з дитиною кожен пункт правил дорожнього руху на ніч або змушувати її переказувати їх Вам на пам’ять. Дітям не варто давати більше інформації, ніж вони готові сприймати.

Почніть розповідати дітям декілька простих правил: сигнали світлофора, правила переходу по пішохідному, підземному або наземному переходу, правило дивитись по сторонах та не вибігати на дорогу і т. д.

Другий крок.

Вчимося через ігри.

Граючись з дитиною Ви можете вигадати та змоделювати ситуацію на дорозі та розповісти її дитині, а потім запитати її як би вона вчинила в цій ситуації.

Прогулюючись з дитиною біля дороги або переходячи на пішохідному переході можете запитати дитину, що означає той чи інший дорожній знак.

Вдома, наприклад, разом із дитиною можна намалювати плакат із дорожніми знаками та їх значенням.

Тобто, гра — це найкращий спосіб навчити дитину чогось важливого.

Третій крок.

Розповісти дитині, що якщо вона стала учасником або свідком ДТП, в першу чергу їй обов’язково необхідно зателефонувати батькам та повідомити їм про цю ситуацію.

Батькам у випадку такого дзвінка від дитини необхідно:

• дізнатися місце знаходження дитини, щоб зрозуміти де саме знаходиться Ваша дитина;
• викликати швидку допомогу, для огляду та надання їй медичної допомоги. Телефон швидкої медичної допомоги – 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних);
• викликати поліцію, для фіксування ДТП Телефон поліції – 102 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних);
• за необхідності, викликати наряд ювенальної поліції, для забезпечення прав неповнолітній при фіксуванні ДТП. Виклик здійснюється через телефон поліції -102;
• після всіх вищезазначених дій, ще раз перетелефонувати дитині та заспокоїти її, повідомити їй що батьки/адвокат/інша близька їй людина вже їде до неї на допомогу.
• як найшвидше приїхати на місце ДТП (бажано вже зі своїм адвокатом/адвокатом дитини).

Четвертий крок.

По прибутті на місце ДТП батьки дитини повинні ознайомитися зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення, якщо його складено за участю дитини, то він повинен бути оформлений відповідно до ч. 1 та 2 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395, тому, що вони є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей, відповідно до ст. 242 Цивільного кодексу України.

До протоколу про адміністративне правопорушення додаються:

1) схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;

2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);

3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);

4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);

5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Батькам слід знати, що відповідно до ст. 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Крім того, адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли шістнадцять років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до розв’язання питання про притягнення його до адміністративної відповідальності (ст. 13 КУпАП).

Відповідно до ч. 9 розділу III Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 року, про затримання неповнолітнього обов’язково повідомляють його батьків або особи, які їх замінюють. У протоколі про адміністративне затримання зазначаються час, дата повідомлення, кого повідомлено і в який спосіб.

У разі неможливості здійснити присутність батьків при складені протоколу або відібрання пояснень у неповнолітніх, з метою забезпечення прав та інтересів дітей, в обов’язковому порядку потрібно залучати органи ювенальної поліції п. 1 розділу VI Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 червня 2018 року за № 686/32138.

Інформування підрозділу ювенальної поліції здійснюється через виклик поліції -102, та зазначається, що при ДТП присутня дитина, а отже для забезпечення її прав та інтересів при оформлення протоколу необхідна участь працівників ювенальної поліції.

Я особисто, рекомендую в таких ситуаціях якнайшвидше телефонувати адвокату та здійснювати фіксацію місця ДТП вже в його присутності, для забезпечення правильного оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зібрання доказової бази та креслення схеми фіксації ДТП.