Дорожньо-транспортна пригода – це подія, що сталася під час руху транспортних засобів, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідальність у разі ДТП:

1. Адміністративна відповідальність (пошкодження у результаті автопригоди спричинено лише матеріальний збиток (без постраждалих).

2. Цивільно-правова відповідальність (як наслідок за заподіяну матеріальну та моральну шкоду).

3. Кримінальна відповідальність (середньої тяжкості тілесні ушкодження, тяжкі наслідки та смерть особи) (стаття 286, 286-1 КК України). Кримінальна відповідальність за ст. 286 КК України настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками особливості розслідування кримінальних правопорушень ДТП з постраждалими, а саме:

1. Обовʼязкові слідчі дії. На що звернути увагу під час огляду місця події.

2. Види та значення експертиз у даній категорії кримінальних проваджень. Аналіз висновку експерта.

3. Взаємодія з потерпілою стороною.

У рамках характеристики ДТП з постраждалими акцентовано на наступному:

1. Обовʼязкові слідчі дії. На що звернути увагу під час огляду місця події

Обовʼязкові слідчі дії:

1. Огляд місця події (фіксація – протокол огляду місця ДТП, схема ДТП, фототаблицяз місця ДТП, результати відеофіксації).
2. Встановлення контактних даних свідків та очевидців, відібрання пояснень.
3. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного сп’яніння.

Слідчі дії направлені на з’ясування обставин ДТП:

1. Огляд місця події.
2. Допит свідків та потерпілих.
3. Проведення слідчих експериментів.
4. Здійснення запитів на отримання інформації, речей та документів:

• відеозаписи з камер відеоспостереження;
• відомості щодо погодних умов; відомості щодо стану дорожнього покриття, аварій;
• відомості щодо розташування дорожніх знаків, розмітки;
• відомості щодо розташування та схеми роботи світлофорних об’єктів;
• відомостей щодо проходження технічного огляду транспортного засобу, ремонту, технічних характеристик транспорту та окремих систем;
• запити направлені на встановлення особи водія та ін.

5. Здійснення тимчасового доступу до речей та документів.
6. Призначення комплексу експертиз.

2. Види та значення експертиз у даній категорії кримінальних проваджень. Аналіз висновку експерта

Найбільш дієвим у питанні дослідження обставин ДТП є призначення комплексних експертиз.

Види експертиз:

1. Інженерно-технічні експертизи (автотехнічні, транспортно-трасологічні).

Автотехнічна експертиза (основні завдання):

• Установлення несправностей транспортного засобу, які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення ДТП чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ;
• Визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди.
• Установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої транспортним засобом за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди.
• Установлення відповідності дій водія у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями водія та ДТП.

Транспортно-трасологічна експертиза (основні завдання):

• Ідентифікація за слідами, залишеними ТЗ, певного його екземпляра або установлення його типу, моделі.
• Визначення взаємного розташування ТЗ у момент їх контактування;
• Визначення місця зіткнення ТЗ і місця наїзду на перешкоду (пішохода), установлення механізму утворення слідів;
• Розташування ТЗ відносно проїзної частини на момент контактування.

Призначати транспортно-трасологічну експертизу доцільно лише тоді, коли є можливість надати експертові об’єкти, які перебували в контакті, або матеріали справи, у яких зафіксовано сліди.

2. Судово-медична експертиза.
3. Криміналістичні експертизи.
4. Дослідження відео та звукозапису.
5. Експертиза стану доріг та дорожніх умов у місцях ДТП.
6. Психологічна експертиза.

3. Взаємодія з потерпілою стороною:

1. Виконання водієм вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху:

2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов’язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті “г” пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред’явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об’їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

2. Надання первинної медичної допомоги самостійно; Транспортування до лікувального закладу потерпілого.

3. Проведення первинної зустірічі з потерпілою стороною для початку «медіації».

4. Оцінка співмірності запиту на отримання відшкодування з наслідками.

5. Перевірка наявності документального підтвердження збитків.

6. Призначення альтернативних експертних досліджень направлених на перевірку розміру збитків.

7. Визначення порядку відшкодування – із залученням страхової/ суто винуватцем.

8. Здійснення відшкодування збитків. Визначення питання можливості примирення під час досудового розслідування/підписання угоди про визнання винуватості (стосується ч.2, ч.3 ст. 286 КК України).

Першоджерело - https://tinyurl.com/eczxzu5m